Джерела енергії процесів у географічній оболонці. Внутрішня енергія Землі, котра є ендогенною для географічної оболонки, утворюється внаслідок розпаду радіоактивних елементів

Внутрішня енергія Землі, котра є ендогенною для географічної оболонки, утворюється внаслідок розпаду радіоактивних елементів, хімічних реакцій в мантії, гравітаційної диференціації і переміщення речовини, гравітаційного стиснення та ущільнення речовини надр, припливного тертя внаслідок гравітаційної взаємодії з Місяцем і Сонцем.

До ендогенної енергії відносять і частину перетвореної сонячної енергії, схованої в геохімічних акумуляторах (горючих корисних копалинах тощо). Є думка, що глинисті мінерали накопичують енергію на земній поверхні і виділяють її в процесі метаморфізації. Підземні води (розсоли) містять енергію, накопичену внаслідок розчинення солі у воді.

Енергія земних надр надходить у географічну оболонку у вигляді тепла (тепловий потік) і енергії механічних переміщень речовини. Диференціація теплового потоку залежить від сейсмічної активності та потужності земної кори. Найвищі показники теплового потоку в зонах серединно-океанічних хребтів (рифти) та в сейсмоактивних та вулканічних районах. Нерівномірність розігрівання мантії на межі з ядром обумовлює конвекцію речовини і переміщення літосферних плит. Вертикальні переміщення земної кори спричинюють прояв енергії поверхневого стоку. Ділянки земної поверхні, підняті на різну висоту унаслідок дії ендогенних рельєфотвірних процесів, містять перетворену внутрішню енергію у формі потенціальної енергії. Чим вища форма рельєфу, тим більшою внутрішньою енергією вона володіє.

Екзогенною називають енергію, що надходить на Землю з Космосу. Джерелом цієї енергії є Сонце, котре посилає різні види випромінювань, а також потік заряджених часточок - сонячний корпускулярний вітер. Він майже повністю поглинається магнітосферою і верхніми шарами атмосфери. При цьому відбувається збурення геомагнітного поля, що впливає на біологічні процеси та стан здоров’я людей.

На верхню межу атмосфери надходить сонячне випромінювання (видиме, ультрафіолетове та інфрачервоне). Атмосфера як потужний фільтр вилучає із спектру деякі зони. Поглинаючи сонячну радіацію, атмосфера нагрівається. Внаслідок цього в атмосфері утворюються шари високої енергії (іоносфера та стратосфера). Найсуттєвішим є поглинання γ – випромінювання і ультрафіолетової радіації у термосфері, а потім в озоновому шарі. Сонячна радіація. що надійшла на Землю, обумовлює механічні рухи речовини, основні хімічні реакції, теплові процеси.