Основні поняття і завдання вибіркового спостереження

Вибіркове спостереження проводиться тоді, коли проведення суцільного спостереження неможливе або недоцільне і являє собою науково обґрунтований спосіб несуцільного спостереження, при якому досліджується лише незначна частина сукупності, що вивчається, відібрана за певними правилами. Правила відбору повинні забезпечувати одержання результатів, які адекватно характеризують всю сукупність, що вивчається.

Сукупність, що вивчається і з якої проводиться відбір, називається генеральною сукупністю. Відібрана її частина, що безпосередньо досліджується, називається вибірковою сукупністю або вибіркою.

Числові характеристики вибірки приймаються як оцінки відповідних числових характеристик (далі – характеристика) генеральної сукупності. Очевидно, що вибіркові характеристики не можуть точно збігатися з відповідними генеральними характеристиками. Розбіжності між ними називаються помилками репрезентативності й поділяються на дві основні групи: систематичні й випадкові.

Систематичні помилки ‑ результат порушення правил відбору і, зазвичай, мають односторонній характер. Тому їх іноді називають помилками зміщення, а відповідні характеристики – зміщеними. При правильному формуванні вибіркової сукупності систематичні помилки можуть бути виключені (або майже виключені).

Випадкові помилки ‑ результат заміни дослідження генеральної сукупності дослідженням вибірки і тому неминучі, але на відміну від систематичних помилок не мають одностороннього (тенденційного) характеру, тому не призводять до зміщення оцінок.

Вибірка може вважатись репрезентативною ( або представницькою), якщо її структура (пропорції, частки і т. ін.) загалом збігається зі структурою відповідної генеральної сукупності. Для забезпечення репрезентативності вибірки необхідно: а) надати кожній одиниці генеральної сукупності рівні шанси потрапити у вибірку; б) обсяг вибірки повинен бути досить великим.

Основні завдання вибіркового спостереження: а) знаходження точкових й інтервальних оцінок параметрів генеральної сукупності; б) визначення мінімально необхідного обсягу вибірки для одержання інтервальних оцінок із заданою точністю та надійністю; в) визначення імовірності (або надійності), з якою заданий інтервал накриває параметр, що оцінюється.