Кроквяна система

Окремі елементи будівельних конструкцій кроквяної системи будівлі сприймають згинаючі, розтягуючи чи стискаючі зусилля. Підсилення їх виконується аналогічно вищеприведеним схемам реконструкції стійок або балок.

Найчастіше найбільш економічним та простим у виконанні робіт є нарощування елементів крокв дерев’яними (рідше металевими) накладками, що закріплюються за допомогою цвяхів, шурупів, болтів тощо (рис. 2.150). Перед установкою підсилюючих елементів (накладок) конструкцію слід максимально розвантажити. Розвантаження виконується з метою усунення набутого під час експлуатації прогину шляхом постановки додаткових тимчасових опор. Після включення в роботу додаткових накладок ці опори знімаються.

Кроквяна система складається з певної кількості окремих елементів, об’єднаних у систему. Підсилення такої системи часто буває ефективним шляхом введення нових конструкцій: розвантажуючих підкосів (рис. 2.151), стійок, підвісок тощо. В такій системі може корінними чином змінюватися напружено деформований стан окремих стержнів: стиснуті елементи можуть стати розтягнутими та навпаки, тому обов’язково необхідним є перевірочні розрахунки усіх елементів кроквяної системи.

Окремі елементи системи можуть бути перетворені у складні несучі конструкції — ферми, арки, рами. На рис. 2.152 показаний варіант перетворення кроквяної ноги в плоску ферму. Нова конструкція має значно більшу несучу здатність та жорсткість.

Ефективним є об’єднання конструкцій кроквяної системи з конструкціями перекриття горища у одну плоску чи просторову стержневу систему. При цьому опорні частини кроквяних ніг об’єднуються з опорними частинами балок, а балки, що перетворюються в нижній пояс ферми, повинні бути надійно зв’язані між собою.