Медичний захист

Біологічний захист

Радіаційний і хімічний

2. Сучасне оповіщення населення

Оповіщення населення –

Основу системи оповіщення складають автоматизована система централізованого оповіщення мережі зв’язку та радіомовлення і додатково телефонна мережа.

Сигнали передаються по каналах зв’язку, радіотрансляційній мережі і телебачення. Одночасно з інформацією про НС передаються вказівки про порядок дій. Сигнали, подані вищим штабом ЦЗ, повинні дублюватися всіма підпорядкованими штабами. В селах і на об’єктах дублювати сигнали можна за допомогою місцевого радіовузла, гудків підприємств, сирен транспорту, ударом у рейку, дзвони.

Для своєчасного попередження населення введені сигнали попередження населення у мирний і воєнний час.

Сигнал «Увага всім!»

Сигнали оповіщення мирного часу:

“АВАРІЯ НА АТОМНІЙ СТАНЦІЇ” – вказується час, місце, масштаб аварії, інформація про р/а обстановку для населення. Необхідно герметизувати приміщення, прийняти йодні препарати, укрити продукти, воду, корми. Надалі діяти відповідно вказівкам штабу ЦЗ.

“АВАРІЯ НА ХІМІЧНОНЕБЕЗПЕЧНОМУ ОБ”ЄКТІ” – вказується час, місце, масштаб аварії, райони, яким загрожує небезпека, інформація про дії населення, (залишатися на місці або збиратися для евакуації).

“ЗЕМЛЕТРУС” – надається повідомлення про загрозу землетрусу або його початок. Треба: відключити газ, воду, електрику, погасити вогонь у печі, взяти одяг, документи, цінності, вийти на відкриту місцевість.

“ЗАТОПЛЕННЯ” – повідомляється район, у якому очікується повінь. Необхідно: відключити газ, електрику, взяти одяг, документи, цінні речі, продукти харчування і зібратися у вказаному місці для евакуації.

“ШТОРМОВЕ ПОПЕРЕДЖЕННЯ” – надається інформація про посилення вітру. Зачинити вікна, двері, перебратися у підвали.

Сигнали оповіщення воєнного часу:

“ПОВІТРЯНА ТРИВОГА” – попереджається населення про загрозу. Сигнали передаються по радіо і телебаченню і дублюються сиренами, гудками підприємств і транспорту протягом 2-3 хвилин.

Необхідно: припинити роботу, транспорт зупиняється, а якщо дома то закрити газ, воду, вимкнути електрику, загасити вогонь у печах і з документами укритись в захисних спорудах.

Там, де по технології неможна залишати без нагляду робочі місця – залишаються чергові, для яких також мають бути захисні споруди. Працівники займають свої робочі місця тільки з дозволу керівництва.

В якому місці і в який час не застав сигнал – необхідно діяти швидко, але спокійно, впевнено, без паніки, суворо дотримуватись правил поведінки і вказівок органів ЦЗ.

“ВІДБІЙ ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ” – за даним сигналом усі повертаються до робочих місць і в житло.

“РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА” – подається у населених пунктах, у напрямку яких рухається радіаційна хмара. Необхідно прийняти 6 таблеток із гнізда №4 аптечки АІ -1, надіти засоби захисту, взяти документи, продукти, укритися у сховищах.

“ХІМІЧНА ТРИВОГА” – подається при загрозі хімічного або біологічного нападу.

При хімічній тривозі прийняти таблетку з пенала з гнізда №2, при біологічному нападі – 5 таблеток препарату із гнізда №5 аптечки АІ - 1, надіти засоби захисту і укритися у захисних спорудах.

3. Заходи протирадіаційного і протихімічного захисту

ПР і ПХЗ – це комплекс заходів ЦЗ, направлених на запобігання або послаблення дії іонізуючих випромінювань, ОР і СДЯР.

Радіаційний і хімічний захист включає такі основні заходи:

-

-

-

-

-

1.1. Режими радіаційного захисту

У зв’язку з тим, що на об’єкті і в місцях проживання є укриття з різними коефіцієнтами

ослаблення, розроблені типові режими з урахуванням їх захисних властивостей.

В даний час розроблені і рекомендуються 8 типових режимів захисту для різних категорій населення:

1-3-й режими - для непрацюючого населення;

4-7-й режими – для робітників і службовців;

8-й режим — для невоєнізованих формувань ЦЗ.

Наприклад:

Таблиця 1. Типові режими №4 р/а захисту робітників і службовців на об’єктах народного господарства, які проживають в дерев'яних будинках з К_ОСЛ=2 і ПРУ з К_ОСЛ=20-50

Зона забруд- нення	Р1 , Р/год	Умовна назва режиму захисту	Загальна тривалість дотримання режиму, діб	Послідовність дотримання режиму захисту
1.Тривалість перебування в ПРУ	2.Тривалість роботи об'єкту з використан- ням для відпочинку ПРУ, діб	3.Тривалість роботи об'єкту з обмеженим пере- буваням людей на відкритій місцевості протя- гом кожної доби до 1-2 год., діб
А		4 -А-1		До 2 год	-
	4 –А –2		2 год	-
	4 –А 3	4,5	6 год	-
Б		4 –Б –1	6,5	8 год
	4 –Б –2		12 год	1,5
	4 –Б –3		16 год
	4 –Б -4		1 доба
В		2-В -1		2 доби

Дотримання режимів забезпечить протирадіаційний захист населення, основна мета якого не допустити опромінення людей понад встановлені допустимі дози.

1.2. Захист населення у разі ядерної аварії

При аварійному викиданні в атмосферу р/а речовин можливі такі види опромінення населення:

а)

б)

в)

г)

д)

Основою розробки заходів захисту населення в умовах р/а забруднення при ядерній аварії є рекомендації міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) 1988 р.

При опроміненні, що не перевищує нижнього рівня, заходи, передбачені в табл..2 і 3, не проводяться. Якщо прогнозоване опромінення перевищує нижній рівень, але не досягає верхнього рівня, то проведення вказаних заходів може бути відкладене. Якщо опромінення досягає або перевищує верхній рівень, то обов’язково необхідно проводити заходи.

З метою зменшення іонізуючого випромінювання на людей всі заходи мають бути спрямовані на зменшення потрапляння р/а речовин в органи дихання, травлення і на поверхню тіла.

Таблиця 2. Критерії для прийняття рішень на ранній фазі розвитку аварії

Захисні заходи	Дозові критерії (доза за перші 10 діб), Р
Все тіло	Окремі органи
нижній рівень	верхній рівень	нижній рівень	верхній рівень
Укриття, захист органів дихання і шкіряного покрову	0,5
«Йодна профілактика» - дорослі - діти, вагітні жінки	- -	- -
Евакуація - дорослі - діти, вагітні жінки

Таблиця 3. Критерії для прийняття рішень на середній фазі розвитку аварії

Захисні заходи	Дозові критерії (доза за перший рік), Р
Все тіло	Окремі органи
нижній рівень	верхній рівень	нижній рівень	верхній рівень
Обмеження споживання забруднених продуктів харчування і питної води	0,5
Евакуація			не установлюється	не установлю- ється

Тому необхідно:

· провести герметизацію приміщень;

· провести йодову профілактику (табл.4);

· захистити органи дихання підручними засобами (табл.5);

· використовувати ЗІЗОД і шкіри при виході із приміщень;

· евакуювати населення;

· провести санітарну обробку населення;

· провести дезактивацію поверхневого забруднення р/а речовинами продуктів харчування

(обмивання, видалення поверхневого шару);

· продукти використовувати з герметичних приміщень;

· харчову продукцію з присадибних ділянок, з лісу і риби попередньо перевірити на р/а

забруднення;

· періодично проводити дезактивацію внутрішніх поверхонь приміщень;

· провести дезактивацію будівель, території.

Таблиця 4. Захисний ефект у результаті проведення калій – йодової профілактики

Час прийняття препаратів йоду	Фактор захисту,%
Перед вдиханням р/а йоду (профілактичне вживання)
Через 2 год. після вдихання р/а йоду
Через 6 год. після вдихання р/а йоду

Таблиця 5. Предмети побутового призначення і ефективність їх використання

Предмет	Кількість шарів	Захисні властивості
Чоловіча бавовняна носова хусточка		17,0
	9,0
1 (зім’ята)	8,5
1 (волога)	3,0
1 (суха)	1,4
Жіноча бавовняна носова хусточка	4 (волога)	2,7
4 (суха)	2,2
Махровий рушник	1-2	4,0
Бавовняна сорочка	1 (волога)	3,0
2 (суха)	3,0
1 (суха)	2,5
Туалетний папір		12,0

В індивідуальній аптечці АІ – 1 є йодистий калій – р/а препарат №2, що знаходиться в пеналі білого кольору в гнізді №6. Доросле населення має приймати протягом 5-7 діб щоденно по 1 таблетці, а діти до двох років – по 1/4 таблетки.

Якщо таблеток йодистого калію немає, можна вживати 3-5 крапель 5% розчину йоду на склянку води, дітям до 2 років – 1-2 краплі.

Щоб отримані людиною дози опромінення не перевищували допустимих доз, необхідний контроль опромінення. Для цього введені допустимі дози опромінення:

у воєнний час:

- при одноразовому опроміненні (до 4 діб) – 50Р;

- при багаторазовому опроміненні за 30 діб – 100Р;

- за 3 місяці – 200 Р;

- за рік – 300 Р;

у мирний час:

- за нормальних умов за 1 рік – 0,5Р (бер);

- для населення – аварійне опромінення за рік – 10 Р (бер);

- для персоналу АЕС – у нормальних умовах за рік – 5Р (бер);

- для персоналу АЕС - аварійне опромінення за рік – 25 Р (бер).

Згідно з Законом України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань №15/98-Т3Д” передбачені перевищення цих доз:

для населення – 0,1 бер за рік;

для персоналу АЕС - до 2 бер за рік.

Для жінок віком до 40 років вводиться обмеження опромінення на область тазу не більш 1бер за будь-який місяць, доза вагітних жінок не повинна бути більшою 0,5 бер за період вагітності.

3.3. Захист населення при хімічному забруднені місцевості

Основними способами захисту населення при хімічному зараженні є:

· оповіщення про небезпеку хімічного зараження;

· укриття в захисних спорудах;

· використання ЗІЗ (протигазів, засобів захисту шкіри);

· застосування антидотів і І П П - 8;

· додержання режимів (правил) поводження на зараженій території;

· евакуація людей із зон зараження;

· санітарна обробка людей, одягу, території, техніки, споруд, майна.

Організується розвідка, яка встановлює місце аварії, вид ХНР, ступінь зараження території, повітря, стан людей в зоні зараження, межі зон зараження, напрямок і швидкість вітру, напрямок розповсюдження зараженого повітря.

Установлюється охорона зон зараження.

Уражені люди після надання їм допомоги доставляються в незаражений район, а при необхідності в лікувальний заклад.

Перетинати заражену територію необхідно швидко, не піднімати пилу і не торкатися до оточуючих предметів. На зараженій території не можна знімати засоби захисту, курити, пити воду, їсти. При виявленні на шкірі, одежі крапель ОР необхідно обробити ці місця рідиною

з І П П.

При виході із району зараження необхідно пройти санітарну обробку, замінити білизну і при необхідності весь одяг.

2. Захист населення в захисних спорудах

Сховища—

Основні вимоги до сховищ:

· забезпечувати захист людей від усіх уражаючих факторів;

· забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше двох діб;

· розташовуватися на місцевості, що не затоплюється;

· мати аварійні виходи;

· висота основних приміщень має бути не менше 2,2 м;

· сховище має бути герметичним.

За захисними властивостями по надмірному тиску сховища поділяються на 5 класів.

1-й клас - витримує надмірний тиск 5 кг/см² і більше;

2-й клас - витримує надмірний тиск 3 кг/см²;

3-й клас - витримує надмірний тиск 2 кг/см²;

4-й клас - витримує надмірний тиск 1 кг/см²;

5-й клас - витримує надмірний тиск 0,5 кг/см².

Що це значить? Наприклад: при надмірному тиску 0,5 кг/см² – повне руйнування наземних об’єктів.

За місткістю сховища поділяються на:

За місцем розташування – сховища поділяються на:

Сховища складаються з основного приміщення для розміщення людей і допоміжних приміщень – входів, фільтровентиляційного обладнання, санітарного вузла, для дизельної установки, резервуарів для води чи артезіанських свердловин, для продуктів харчування, медичної кімнати, тамбур-шлюзи, тамбури. Зовні знаходяться міцні захисні герметичні двері, які можуть витримати ударні хвилі ядерного вибуху.

Площу приміщення для укриття людей розраховують: на одну особу 0,5 м² - при двоярусному і 0,4 м² - при трьохярусному розміщені нар, у робочих приміщеннях - 2 м² на 1 чол., місця для сидіння 0,45 х 0,45 м, а для лежання 0,55 х 1,8 м.

Входи обладнуються двома шлюзовими камерами (тамбурами) перегородженими герметичними дверима. Зовні - металеві герметичні двері, які можуть видержати ударні хвилі ядерного вибуху.

Аварійний вихід – це підземна галерея з виходом на територію, яка не завалюється. Вихід (оголовок) обладнується від будівлі, яка дорівнює половині висоти будівлі плюс 3 м.

ФВУ вентилює приміщення і очищує зовнішнє повітря від радіоактивних речовин, хімічних сполук і бактеріальних засобів.

ФВУ може працювати в 3-х режимах:

- чистої вентиляції – повітря очищається від крупно дисперсного пилу;

- фільтровентиляції – від мілко дисперсного пилу, газів, аерозолів, БЗ;

- повної ізоляції – зовнішнє повітря не пропускається, очищується і регенерується внутрішнє повітря.

ФВУ створює додатковий тиск близько 1 Па.

Як сховища можуть бути використані шахтні вирубки, катакомби, метрополітен, транспортні й пішохідні тунелі, заглиблені частини будівель, підземні (у скелях) приміщення різного господарського призначення (після деякого дообладнання).

У сховищі: *радіоточка;

*телефонний зв’язок;

*прибори дозиметричні і хімічної розвідки, ЗІЗ, вогнегасники, аварійний запас інструментів, аварійне освітлення, запас медичних засобів, продуктів і води;

*труби з електропроводами фарбують – чорний колір;

труби водопостачання – зелений колір;

труби опалення – коричневий колір.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) –

Деякі ПРУ можуть захищати від ударної хвилі.

Захисні властивості ПРУ оцінюють коефіцієнтом послаблення радіації К_ЗАХ (50-200).

ПРУ можуть обладнуватися, насамперед, у підвалах будинків і споруд, катакомбах, гірських виробках, підземних переходах та ін. При підготовці приміщень для ПРУ треба виконати дві основні вимоги: посилити захисні властивості приміщення від радіаційного опромінення, вжити заходи проти потрапляння радіоактивних речовин у приміщення. Для цього потрібно виконати герметизацію приміщень. Обладнують вентиляцією або механічною (примусовою) або природною, для якої роблять припливний і витяжний короби. Для забезпечення тяги припливний короб повинен бути на 1.5 – 2 метри нижче витяжного. У припливний короб закладають фільтр з мішковини, соломи, марлі. Перекриття з метою посилення протирадіаційних властивостей ПРУ підсилюють шаром піску, ґрунту, цегли та ін.

Найпростіші укриття –

Щілину роблять глибиною біля 2 м. Стіни укріпляють дошками, хворостом, очеретом або іншим підручним матеріалом. Вхід до щілини роблять східчастий під кутом 90 ⁰ і закривають дверима. Перекриття роблять з накату колод або з залізобетонних плит, потім покривають шаром глини товщиною 10-15 см. (для захисту від дощових вод) і шаром грунту 20-50 см. Зверху усе покривають дереном. Захисні властивості перекритої щілини до К_ЗАХ = 35-50.

Землянка є більш зручною для захисту людей. Вона будується так само, як щілина, але з підлогою, опаленням, місцями для лежання.

Землянка і щілина не є герметичними, тому треба мати протигаз.

5. Евакуація і розосередження населення

Евакуація – це

Це основний засіб захисту населення у мирний час.

Розосередження –

Евакуація у воєнний час проводиться тільки за рішенням уряду, у мирний час також розпорядженням місцевої влади.

Евакуйовані проживають у заміській зоні до особливого розпорядження.

Заміська зона – це територія розміщена за межами можливих руйнувань у містах.

Основним документом, який визначає обсяги і терміни проведення евакуації населення є план ЦЗ з розділом про захист населення.

Для проведення евакуації органами виконавчої влади створюються евакоприймальні і евакуаційні комісії, евакопункти: збірний, пункти посадки, пункти висадки. У пунктах висадки працюють члени евакоприймальної комісії і представник евакуаційної комісії.

Для вивезення населення використовують залізничний, авто – і водний транспорт. Використовують не тільки пасажирські залізничні потяги, судна, а й товарні вагони, вантажні судна, баржі, пристосовані для перевезення людей, вантажні автомобілі. Частина людей виводиться пішки.

Для організації прийому і розміщення людей та забезпечення всім необхідним утворюються приймальні комісії, які працюють разом із штабами.

У пунктах висадки людей, які прибули, зустрічають, розподіляють по населених пунктах. Надають першу медичну допомогу. Розселяють – використовують гуртожитки, пансіонати та ін. В воєнний час також і в квартирах місцевих жителів.

Місцеві органи влади повинні проявляти постійну турботу про евакуйоване населення, працевлаштовувати та забезпечувати всім необхідним.

Лекція № 6. ОЦІНКА СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ В УМОВАХ НС

Мета лекції:

1. Ознайомитися з факторами, що впливають на стійкість роботи об'єктів народного господарства.

2. Вивчити методику оцінки стійкості об'єктів АПК в умовах НС і основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів.

Навчальні питання:

1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів господарювання.

2. Методика оцінки стійкості об’єкта до впливу уражаючих факторів:

2.1. Оцінка фізичної стійкості об’єкта (до ударної хвилі, землетрусу, урагану);

2.2. Оцінка стійкості об’єкта в умовах хімічного зараження;

2.3.Оцінка стійкості об’єкта в умовах радіоактивного забруднення.

3. Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання.

Література: 1, с. 287-332

2, с. 374-421

1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів господарювання

Забезпечення стійкості роботи об'єктів народного господарства в умовах НС являється однією із основних задач ЦО.

Стійкість роботи об’єкта – це

На стійкість функціонування об’єкта впливають такі фактори:

· розміщення об’єкту відповідно великих міст, АЕС, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, воєнних об’єктів;

· природно-кліматичні умови;

· технологія виробництва;

· надійність захисту працюючих, населення;

· надійність систем забезпечення життєдіяльністю (паливом, мастилами, водою, електричною енергією, газом, запасними частинами, технікою і ін.);

· здатність об’єктів протистояти небезпечним ситуаціям;

· стійкість управління виробництвом і цивільною обороною;

· навченість командно – керівного складу ЦО об’єкту і населення;

· масштаби і ступінь уражаючої дії стихійного лиха, аварії, катастрофи.

Більш підготовленими до стійкої роботи будуть ті об’єкти, які реально оцінять фактори, їх несприятливий вплив на виробництво і розроблять відповідні заходи. Завчасне проведення організаційних, агрохімічних, агротехнічних, інженерно-технічних ветеринарно-санітарних та інших заходів максимально знизить результати впливу уражаючих факторів мирного і воєнного часу на людей, сільськогосподарських тварин і створять сприятливі умови для швидкої ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

2. Методика оцінки стійкості об’єктів проти впливу уражаючих факторів

Для розробки заходів підвищення і забезпечення стійкості роботи об’єктів у НС необхідно оцінити стійкість об’єкта проти впливу уражаючих факторів.

Можуть бути такі уражаючі фактори: фізичні (землетрус, ураган, вибух газоповітряної суміші), хімічні (хімічна зброя і СДЯР), радіаційні (радіоактивне забруднення, проникаюча радіація).

2.1. Оцінка фізичної стійкості об’єкта проти впливу уражаючих факторів

Осередки ураження при землетрусах, ураганах за характером руйнувань будівель і споруд можна порівняти з осередком ядерного ураження. Тому оцінку можливих руйнувань при землетрусах і ураганах можна проводити аналогічно оцінці руйнувань при ядерному вибуху. Як критерій необхідно брати максимальну силу землетрусу або урагану в балах (таблиці 1, 4).

Вхідними даними для проведення розрахунків фізичної стійкості є:

· максимальне значення можливих уражаючих факторів;

· характеристика об’єкта та його елементів.

Оцінку проводять у такій послідовності:

1. Виділяють основні елементи об’єкта, від яких залежить його функціонування.

2. Оцінюють стійкість кожного елемента об’єкта проти уражаючого фактора.

3. Визначають стійкість об’єкта по мінімальній стійкості основних елементів.

4. Порівнюють межу стійкості об’єкта з максимальним значенням уражаючого фактора.

5. Визначають ступінь можливих руйнувань і втрат.

6. Роблять висновки і пропозиції.

Для прикладу розглянемо методику оцінки стійкості роботи тваринницької ферми проти впливу землетрусу

Ферма розташована в середній частині Одеської області, де можна очікувати землетрус силою до 7 балів.

Ферма має такі основні споруди і будови:

1. Тваринницькі приміщення – цегляні одноповерхові з перекриттям із залізобетонних

елементів;

2. Водонапірна башта;

3. Молочна – будівля із збірного залізобетону;

4. Інші споруди.

Оцінку проводять в наступній послідовності:

1. Визначають максимальну бальність землетрусу (сейсмічної хвилі), яка очікується на об’єкті (по умові δ max = 7балів).

2. Виділяють основні елементи на об’єкті, від яких залежить функціонування об’єкта

(тваринницькі приміщення, водонапірна башта, молочна).

3. Оцінюють стійкість кожного елемента об’єкта проти уражаючого фактора (по табл.1).

· гараж – 7 балів (слабкі, середні руйнування);

· склади запчастин – 7 балів (середні руйнування);

· заправна станція – 7 балів (слабкі, середні руйнування);

· склад ПММ – 7 балів (слабкі, середні руйнування).

4. Визначають межі стійкості об’єкта δ lim проти впливу сейсмічної хвилі за мінімальною стійкістю його основних елементів (δ lim =7 балів).

5. Порівнюють розраховану межу стійкості об’єкта δ lim = 7 балів з очікуваним максимальним значенням уражаючого фактора δ max=7балів. Роблять висновок: МТФ не стійка поти впливу сейсмічної хвилі силою 7 балів.

6. Визначають ступінь можливих руйнувань і втрат за таблицями 2,3.

Втрати працівників і тварин:

Загальні втрати: 11%, з них:

Безповоротні – 3%;

Санітарні – 8%;

У т.ч. середні і важкі – 1,2%;

Легкі – 6,8%.

Втрати основних фондів: до 45%.

7. Оцінюють стійкість роботи тваринницької ферми по формулі:

С = ((ВП – В) / ВП) × 100%,

де: С – стійкість роботи тваринництва, %;

В – втрати продукції, грн.;

ВП – програмована (валова) планова продукція в натурі, грн.

8. На основі результатів оцінки стійкості об’єкта роблять висновки і пропозиції по кожному елементу і об’єкту в цілому: межа стійкості об’єкта, найбільш уразливі його елементи, характер і ступінь руйнувань, можливі збитки; межа доцільного підвищення стійкості найбільш уразливих елементів; пропозиції для підвищення межі стійкості.

Доцільною межею підвищення стійкості прийнято рахувати таке значення уражаючого фактора, при якому відновлення пошкодженого об’єкту можливо в короткі терміни і економічно оправдано (звичайно при отриманні об'єктом слабких і середніх руйнувань).

Таблиця 1. Ступінь руйнувань залежно від сили землетрусу

Характеристика будівель, споруд	Руйнування, бали
Слабке	Середнє	Сильне	Повне
1.	Будови з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції	6-7	7-8	8-9	9-12
2.	Промислові з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін	6-7	7-8	8-9	9-10
3.	Будівлі із збірного залізобетону	6-7	7-8	-	8-11
4.	Цегельні безкаркасні виробничо-допоміжні одноповерхові будівлі з перекриттям із залізобетонних елементів	6-7	7-8	8-9	9-11
5.	Теж саме з перекриттям із дерев’яних елементів		6-7	7-8
6.	Цегельні малоповерхові будівлі		6-7	7-8	8-9
7.	Складські цегельні будівлі	2-6	6-8	8-9	9-10
8.	Молочно-товарні ферми			7-8	8-9
9.	Водонапірні башти	5-6		7-8
10.	ЛЕП низької напруги (10кВ)		6-7	7-8
11.	Трансформаторні підстанції			8-9	9-10

Таблиця 2. Статистичні дані втрат робітників і тварин для несейсмостійких споруд

в залежності від бальності землетрусу

Характер втрат	Бальність землетрусу
Загальні втрати: з них	8%	11%	15%	45%
Безповоротні	2%	3%	5%	15%
Санітарні	6%	8%	10%	30%
У т.ч. середні і важкі	1%	1,2%	1,5%	4,5%
Легкі	5%	6,8%	8,5%	25,5%

Таблиця 3. Статистичні дані зв’язку втрат основних фондів з