Квн, доцент Нагорнюк В.Ф

Одеса – 2013

ЗМІСТ

Лекція № 1. Цивільний захист України в сучасних умовах. …………………… 3

Лекція № 2, 3. Характеристика осередків ураження в умовах надзвичайних

ситуацій ………………………………………………………….. 13

Лекція № 4. Оцінка обстановки в умовах надзвичайних ситуацій…………………. 32

Лекція № 5. Захист населення в умовах надзвичайних ситуацій…………………. 45

Лекція № 6. Основи стійкості роботи об’єкта господарювання в умовах

надзвичайних ситуацій ……………………………………………… 55

Лекція № 7. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

(Р і НР) в умовах надзвичайних ситуаціях………………………… 66

Література

1. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. – К., 1994 – 360с.

2. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. – К., 2003. – 455с.

Лекція № 1. ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Мета лекції: Ознайомитися з порядком вивчення дисципліни, основними керівними документами стосовно ЦЗ, вивчити основні завдання ЦЗ, її структуру, сили ЦЗ, класифікацію надзвичайних ситуацій (НС).

Навчальні питання:

1. Роль і завдання ЦЗ.

2. Загальні принципи організації та структура органів ЦЗ України

3. Сили ЦЗ та порядок їх формування.

4. Визначення надзвичайних ситуацій (НС) та їх класифікація.

5. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити НС.

Література: 1, с. 5-40

2, с. 11-84

1. Роль і завдання цивільного захисту

В наш час роль і місце ЦЗ об’єктивно зумовлюється двома факторами: наслідками НС у мирний час, що виникають внаслідок аварій, стихійних лих, катастроф, а також небезпекою виникнення воєнних конфліктів у ядерний вік.

Воєнні конфлікти в сучасних умовах можуть привести до дуже великих втрат серед населення, змін умов життєдіяльності, значного падіння виробництва.

Високо розвинуте сучасне індустріальне суспільство потребує ускладненої технології виробництва, що неминуче веде до зростання можливостей виникнення аварій і катастроф.

У зв’язку з цим набуває важливого значення практика прогнозування і ліквідації наслідків НС, що виникають внаслідок аварій, стихійних лих, порушення екологічних систем.

12 серпня 1949р. в Женеві відбулася конференція, на якій розглянули 4 питання:

1. Про поліпшення долі поранених і хворих.

2. Про поліпшення долі осіб, які зазнали корабельну аварію.

3. Про ставлення до військовополонених.

4. Про захист цивільного населення під час війни.

8 червня 1997р. в Женеві був створений протокол «Цивільні особи не повинні бути актом нападу».

В лютому 1993р. Верховна рада України прийняла Закон України «Про цивільну оборону України».

28 жовтня 1996р. Президент України видав Указ «Про створення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи» (далі – МНС).

Цивільний захист України –

До системи входять:

• органи державної виконавчої влади всіх рівній;
• фонд фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, які призначені на випадок НС;
• сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦЗ;
• системи зв’язку та інформаційного забезпечення.

Метою ЦЗ є

Основні завдання ЦЗ:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

2. Загальні принципи організації та структура органів ЦЗ України

ЦЗ України організується за територіально - виробничим принципом за такою схемою (рис.1).

Рис. 1. Структурна схема організації ЦЗ України

На об’єктах господарювання незалежно від форми власності створюється система ЦЗ (рис.2).

Рис. 2. Структурна схема організації ЦЗ об’єкту

Начальником ЦЗ об’єкта є власник.

3. Сили ЦЗ та порядок їх формування

Сили цивільного захисту створюються для захисту населення та територій, попередження та ліквідації наслідків НС. Силами ЦЗ є її служби, спеціальні та невоєнізовані формування.

Служби ЦЗ –

Спеціалізовані формування ЦЗ –

Невоєнізовані формування ЦЗ -

З метою забезпечення своєчасного запобігання і реагування на НС 3.8.1998р. КМУ прийняв постанову № 1198 «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру в Україні» (далі – СЗРНС).

Основним завданням СЗРНС є: розробка нормативно-правових актів, державних технічних норм та стандартів з питань забезпечення захисту населення і територій від наслідків НС.

Для координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо безпеки та захисту населення і територій від НС створюються постійно діючі Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки під час НС.

4. Визначення надзвичайних ситуацій (НС) та їх класифікація

Останніми роками екологічна обстановка у світі сильно погіршилась і вважається несприятливою.

Засоби масової інформації майже кожного дня повідомляють про НС, що відбуваються у світі: пожежі, повені, цунамі, землетруси, обвали, зсуви, селеві потоки, вулкани, урагани, смерчі, снігові та пилові бурі, аварії, катастрофи на транспорті і підприємствах. І все це супроводжується загибеллю людей, руйнування населених пунктів і об’єктів господарювання, в т.ч. і сільського господарства, а часто забрудненнями і зараженнями довкілля.

І в нашій країні щороку також виникають НС, які призводять до загибелі людей та значних матеріальних збитків.

Для проведення рятувальних робіт необхідно залучення великої кількості людей і матеріальних ресурсів, а несподіваний розвиток подій скорочує час на підготовку і проведення цих заходів.

15 липня 1998 року Постановою КМУ № 1099 затверджено «Положення про класифікацію НС».

НС –

Ознаками НС є:

· небезпека для життя і здоров'я значної кількості людей;

· суттєве порушення екологічної рівноваги;

· повне або часткове припинення господарської діяльності;

· значні матеріальні та економічні збитки.

За сутністю та причинами виникнення НС поділяють на:

· НС природного характеру;

· НС техногенного характеру;

· НС соціально-політичного характеру;

· НС воєнного характеру.