Оснащення заняття. 1. Вантаж (гантелі, гиря) на 10 або 20 кг

1. Вантаж (гантелі, гиря) на 10 або 20 кг.

2. Ручний і становий динамометри.

3. Ергограф.

4. Динамохронорефлексометр.

5. Електротремометр.

6. Таблиці Платонова для пошуку чисел проста і з переключенням уваги.

7. Таблиці Анфімова для викреслення букв.

8. Таблиці для запам’ятовування геометричних фігур.

9. Завдання для самостійної роботи студентів.

Додаток 1

Методика оцінки ступеню важкості та напруженості праці

В обов’язки лікарів медико-санітарних частин промислових підприємств входить необхідність оцінки важкості праці, її фізіологічної вартості, ступінь функціональної напруги організму людини, яка працює, тобто оцінити працю людини з кількісної сторони.

Така оцінка потрібна при вирішенні питань режиму праці та відпочинку, праці жінок і підлітків, обґрунтування тривалості робочого дня, тарифікації праці при обґрунтуванні пільг у відношенні до відпусток і додаткових компенсацій, при нормуванні факторів виробничого середовища.

Функціональне напруження організму під час праці схематично можна охарактеризувати з двох боків – енергетичного та інформаційного. Перший переважає при фізичній, другий при розумовій праці.

Характеристику роботи, що потребує інтенсивної праці головного мозку при отриманні та аналізі інформації, фізіологи називають напруженістю; характеристику навантаження на організм при праці, яка вимагає м’язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення – важкістю.

Як згадувалось на попередньому занятті, всі роботи за важкістю поділяються на легкі, середньої важкості, важкі та дуже важкі, по напруженості – на ненапружені, невеликої напруженості, напружені, дуже напружені.

Для оцінки ступеню важкості та напруженості праці використовуються ергонометричні та фізіологічні методи.

Ергонометричними показниками важкості праці є маса піднімаємого вантажу, потужність праці, характер робочої пози, величина статичного навантаження.

Потужність роботи при фізичній праці вираховується за формулою:

N = ,

де N – потужність роботи, Вт;

А – робота, Дж;

Т – час виконання роботи, с;

Робота, як фізичне поняття, це переміщення маси у просторі, з урахуванням земного тяжіння, і розраховується за формулою:

А = 9,8 × (Р × Н + + ) × 6,

де Р – маса, кг;

g – прискорення, дорівнює 9,8 м/с² ,

Н – висота підйому вантажу, м;

L – відстань переміщення по горизонталі, м;

6 і 9,8 – коефіцієнти перерахунку в Дж.

Величина статичного навантаження вираховується множенням величини зусилля на час утримання і виражається в кг/с.

Характеристика робочої пози та переміщення у просторі базується на даних спостережень вимірюванням кута нахилу тулуба, довжини шляху переміщення, хронометражу тощо.

Ергонометричні показники напруженості праці:

1. Кількість об’єктів одночасного спостереження.

2. Тривалість зосередженого спостереження чи часу активних дій (у % від загального часу робочого дня).

3. Щільність сигналів (оголошень) за 1 год.

4. Емоційна напруженість.

5. Змінність.

6. Напруженість функцій аналізаторів.

7. Обсяг оперативної пам’яті.

8. Інтелектуальна напруженість.

9. Монотонність та інші.

Основними показниками важкості праці є потужність і величина статичного навантаження, а також інтенсивність (щільність м’язових зусиль за одиницю часу).

При визначенні напруженості праці основними показниками є показники уваги, щільність сигналів інформації, що переробляється, характеристика емоційної напруженості. Інші критерії – додаткові.

Визначати, до якої категорії належить та чи інша робота, потрібно по одному, найбільш інформативному основному показнику, чи двох додаткових.

Як фізіологічні критерії оцінки ступеню важкості та напруженості праці запропоновано приймати рівень фізіологічних функцій під час праці. Шкала оцінки важкості та напруженості праці, розроблена Київським НДІ гігієни праці й профзахворювань, передбачає визначення частоти пульсу, енерговитрат, показника витривалості до статичних зусиль, латентного періоду сенсомоторних реакцій, показника пам’яті, уваги та інших При цьому фізіологічні показники визначають на початку і по закінченні робочого дня.

За ступенем зміни досліджуваних функцій по закінченні робочого дня (визначена у %) визначають категорію роботи. Такі показники, як частота пульсу, енерговитрати, оцінюються у абсолютних величинах.

Додаток 2.

Методи визначення стомлення при фізичній праці

Динамометрія. Для визначення м’язової сили кисті руки використовують ручний пружинний динамометр. Максимальну силу кисті визначають по шкалі динамометра в кг. Статичну витримку мускулів кисті визначають терміном, протягом якого піддослідний здатний утримувати динамометр, стиснутий до 75 % максимальної сили кисті руки (мал. 32.1-а).

Мускульну силу та статистичну витривалість мускулів усього тіла визначають становим динамометром, робота з яким також дуже проста: зусилля “піднімання” приладу руками, закріпленого ногами (мал. 32.1-б).

Мал. 32.1. Динамометри (а – ручний; б – становий)

Динамометрію проводять на початку і в кінці робочої зміни. На занятті – до і після навантаження (20 присідань з вантажем 10 кг).

Ергографія – визначення м’язової працездатності за допомогою ергографа – приладу настільного типу. Егрограф являє собою закріплений на спеціальному штативі блок зі шпагатом, на одному кінці якого підвішений вантаж певної маси, а другий кінець закінчується петлею для пальця чи кисті руки піддослідного. Шпагат з’єднаний з пером, яке записує на кімографі ергограму – частоту та ступінь згинання пальця чи кисті руки при підніманні вантажу.

Розшифрування ергограм, знятих на початку і в кінці робочої зміни дозволяє визначити: мускульну силу, опір стомленню, стомленість, ступінь відновлення опору стомленню, кількість виконаної роботи і ступінь відновлення кількості виконаної роботи (мал. 32.2).

Мал. 32.2. Ергограма (1, 2) по М.В.Лейнику

(середня висота другої, третьої, четвертої міограм при виконанні першої (аб) і другої (а₁б₁) робіт; опірність стомленню при виконанні першої (бв) і другої (б₁в₁) робіт)

Ці показники розраховують по висоті міограм в мм та її змінами з часом у процесі дослідження в секундах чи хвилинах.

Визначення сили і статичної витримки м’язів проводять також за допомогою спеціального приладу – динамохронорефлексометра. Сила та тривалість стискування ручного динамометра у цьому приладі реєструється стрілочним мікроамперметром (див. мал. 40.1.1,а у розділі „Гігієна дітей та підлітків”)

Фізичну працездатність та розвиток стомлення визначають також вивченням динаміки діяльності серцево-судинної системи:

- частоту серцевих скорочень (пульсу) до і після навантаження та його реституцію;

- артеріальний тиск систолічний і діастолічний, систолічний та хвилинний об’єми крові, оксигемометрію.

Використовують також електрокардіографію (яку студенти вивчають на кафедрі фізіології та на клінічних кафедрах), життєву ємність легень, хвилинний об’єм дихання, частоту дихання, легеневу вентиляцію за методом Дугласа, чи Орса-Фішера, енерговитрати шляхом визначення газообміну.

Електротремометрія – визначення частоти і амплітуди невільного тремтіння рук, нижніх кінцівок дозволяє визначати ступінь не лише фізичної стомленості, але і функціонального стану нервової системи. Тремор рук визначають за допомогою спеціального приладу-електротремометра (мал. 32.3), який являє собою металеву пластинку площиною, приміром 20 х 30 см, з вузькими фігурними щілинами та металевий щуп з ебонітовою ручкою, які підключені до джерела струму та електролічильника. Стараючись не торкатись країв піддослідний проводить щуп вздовж фігурної щілини, а лічильник підраховує кількість торкань щупа до пластинки за певний термін дослідження.

Тремор рук нестомленої людини становить не більше 3-5 коливань (торкань) за сек., а при стомленні 8-12 і більше коливань за сек.

Стомлення при розумовій та операторській праці визначають рядом психофізіологічних тестів (див. додаток 3).

Мал. 32.3. Електротремометр

1 – ручний контактер; 2 – металева пластина з фігурними щілинами;

3 – пульт управління з лічильником контактів (замикань)

Додаток 3

Дослідження уваги методом пошуку чисел.

Метод надає можливість міркувати про обсяг і темп психічних процесів. Його принцип полягає в тому, що досліджуваний у зростаючому та у зворотному порядку повинен якнайшвидше відшукати числа в таблиці, які розташовані довільно, назвати їх та показати.

Для проведення дослідження необхідно мати секундомір, указку і таблиці з числами (мал. 32.4). Таблиці показують на відстані 70 см від очей при рівномірному освітленні. Досліджуємому дається вказівка «Ви побачите таблицю. Ви повинні показати в ній і промовити вголос усі числа по черзі від 1 до 25. Намагайтесь зробити це найскоріше. Почали!». Дослідник ставить таблицю і вмикає секундомір, потім вимикає його, коли буде показано 25. Далі демонструється наступна таблиця, всього три.

Мал. 32.4. Таблиця для дослідження уваги методом відшукування чисел

Результати дослідження оцінюються так. Пошук чисел на одній таблиці, у середньому до 45 с – хороший результат, 45-55 с – задовільний, більше 1 хв. – незадовільний.

Дослідження уваги методом пошуку чисел з переключенням.

Метод націлений на визначення обсягу, перемикання і розподілу уваги. Досліджуваному демонструється чорна і червона таблиці із цифрами від 1 до 24. Він повинен знаходити чорні і червоні числа, навперемінно називати спочатку одне чорне, потім червоне. Чорні числа потрібно відшукувати у зростаючому, червоні - в спадаючому порядку (див. мал. 40.2. у розділі „Гігієна дітей і підлітків”).

Досліджуваному надається інструкція: «Ви побачите таблицю на якій безсистемно розташовані 24 чорних і 24 червоних числа. Ви повинні показати та вимовити вголос чорні числа у зростаючому порядку, починаючи з одиниці, а червоні – в спадаючому, починаючи з 24. Колір називати не треба. Намагайтесь працювати як найскоріше». Оператор контролює виконання завдання з секундоміром.

При проведенні оцінки результатів враховуються час виконання завдання, кількість і характер помилок. Виконання завдання за дві хвилини говорить про достатню якість уваги, більше 3 хв. – про недостатність функцій уваги. Помилки – заміна чисел за кольором, якщо їх небагато, не є серйозними. Більш важливим є помилки порядку лічби чисел. Наприклад, декотрі досліджувані на середині таблиці починають називати числа обох рядів у спадаючому чи зростаючому порядку. Подібні помилки, якщо вони не виправляються піддослідним і продовжуються до закінчення дослідження, свідчать про важкість перемикання уваги, тобто про фізичну чи емоційну стомленість.

Додаток 4.

Дослідження пам'яті методом запам'ятовування геометричних фігур.

Метод використовують для оцінки функціонального стану Ц.Н.С. під час роботи, проводячи дослідження протягом усього робочого дня. При цьому треба підкреслити, що з допомогою даного тесту вивчається обсяг короткочасної пам'яті. Цей метод дозволяє визначити ступінь стомленості працівників операторських професій.

Досліджуваному показують набір трикутників з різною штриховкою (мал. 32.5), звертають його увагу на різницю між ними. Після цього пропонують протягом 8 с запам’ятати 6 трикутників з різними геометричними малюнками і відібрати їх з набору, котрий пропонувався на початку дослідження.

Зменшення кількості фігур, вірно відібраних після запам’ятовування протягом 8 с впродовж робочого дня може свідчити про домінування у ЦНС процесів гальмування внаслідок розвитку перевтоми.

Мал. 32.5. Набір трикутників

Додаток 5

Критерії класифікації праці за ступенем важкості та напруженості

Критерії	Категорії праці
Легка, не напружена	Середня, малонапружена (ІІ)	Тяжка, напружена (ІІІ)	Дуже тяжка, дуже напружена (IV)
Потужність зовнішньої роботи, Вт, з переважною участю плечового пояса, нижніх кінцівок, м'язів тулуба, максимальна маса пересуваємого вантажу, кг.	Важкість праці
До 0,17 До 0,34	До 0,37 До 0,75	До 0,75 До 1,5	Більш 0,75 Більш 1,5
Статичне навантаження. Величина статичного навантаження за зміну, кг/с при утриманні зусилля одною рукою, обома, з участю м’язів тулуба, ніг	До 5	6 – 15	16 – 40	Більш 40
Робоча поза	Стаціонарне робоче місце, вільна поза	Стаціонарне робоче місце. Змушені нахили 30о (50-100 разів). За зміну чи перебування у нахиленому стані у часі, що складає 10-25% часу робочої зміни. Нестандартне робоче місце, ходіння до 4 км за зміну	Стаціонарне робоче місце. Змушені нахили (кут нахилу до 30о) 100-300 разів за зміну чи перебування у нахиленому стані у часі, що складає 25-50% часу зміни. Перебування у змушеній позі (на колінах, навпочіпки, висіння у підвісці, лежачи та ін. (протягом періоду до 50% робочої зміни). Ходіння 4-7 км.	Стаціонарне робоче місце. Змушені нахили (кут нахилу 30оі більше) 300 разів за зміну. Перебування у нахиленому стані більш половини робочої зміни. Перебування у вимушеній позі (на колінах, навпочіпки, лежачи та ін.) більше половини часу робочої зміни. Нестаціонарне робоче місце, ходіння більш 7 км
Кількість об’єктів одночасного спостереження, тривалість зосередженого спостереження, % часу зміни, часу активних дій, %, часу зміни щільності сигналів (оголошень) за 1 г. Емоційна напруга	Напруженість роботи, праця за індивідуальним планом	Праця за встановленим графіком, з можливістю його корекції по ходу діяльності.	Праця в умовах дефіциту часу, підвищена відповідальність	Особистий ризик, небезпека, відповідальність за безпеку інших осіб
Змінність напруженості функцій аналізаторів:	Ранкова 7-8 годин	Дві зміни (без нічної)	Три зміни (з роботою уночі)	Нерегулярна змінність з роботою уночі
Зорового	Груба без вад	Мало точна	Точна	Високоточна й особливо точна
Слухового	Перешкод немає розбірливість 100%, є завади, на фоні яких мовлення не чути на 2,5 м є перешкоди, рівень інтенсивності мовлення (М) на 10-15 дБ більше рівня шуму (МШ). Розбірливість слів 70-80%	Є завади, на фоні яких мовлення не чути на 2 м, є перешкоди. Розбірливість слів 30-605 (М-Ш)	Є завади, на фоні яких мовлення не чути на 1,5 м, є перешкоди. Розбірливість слів нижче 30% (Ш>М на 5 дБ)
Обсяг оперативної пам’яті	Необхідно запам'ятати до 2 елементів на протязі менше 2 годин.	Необхідно запам'ятати до 2 елементів на протязі 2 годин.	необхідно запам'ятати 3-5 елементів на протязі більше 2 годин.	необхідно запам'ятати більше 5 елементів на протязі зміни
Інтелектуальна напруженість	Відсутня необхідність приймати рішення	Розв’язання простих задач за інструкцією	Розв’язання складних задач за алгоритмом	Творча діяльність
Монотонність
Кількість елементів операції	більш 10	10-6	6-3	3-2
Тривалість виконання операції, що повторюється, с	більш 100	100-46	45-20	20-2
Час пасивного нагляду за ходом підприємницького процесу, % до тривалості зміни

Додаток 6

Кількісна оцінка напруженості фізіологічних функцій

Ступінь напруженості фізіологічних функцій	Середня величина енерговитрат, Дж/с	Середня частота пульсу за 1 хв., за зміну	Зміна функцій по завершенні робочого дня.
Зменшення	Збільшення
М’язова витривалість	Обсяг оперативної пам’яті	Латентний період ПЗМР	Латентний період СЗМР	Час розрізнення концентрації уваги
І	До 174	До 80	До 10	До 5	Немає збільшення	До 5	До 5
ІІ	175-290	81-95	11-30	6-25	1-25	6-30	6-25
ІІІ	291-406	96-110	31-50	26-50	26-50	31-60	26-50
IV	407 і >	111 і >	51 і >	51 і >	51 і >	61 і >	51 і >