Літосфера

Літосфера - зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає всю земну кору з частиною верхньої мантії й складається з осадових, магматичних і метаморфічних порід. Вона є середовищем усіх мінеральних ресурсів, одним з основних об’єктів антропогенної діяльності. Наша планета Земля має складну будову, але ніхто не знає, що міститься у її середині. Навіть найглибша бурова свердловина світу, що сягає 12 км не дає відповіді на ці питання. Згідно з науковими даними у будові нашої планети розрізняють три основні частини: ядро, мантію та земну кору (рис. 2).

Наймасивніша (найщільніша) внутрішня частина Землі - ядро. Радіус ядра становить близько 3500 км. Воно знаходиться на глибині понад 3000 км і має товщину понад 3370 км. Умовно, у залежності від температури, його поділяють на дві частини – зовнішню (температура біля 4000 ⁰С) і внутрішню (температура 5000 ⁰С). Ядро складається з речовин, що мають властивості металів. Мантія - найбільша за об'ємом частина планети (4/5 об'єму Землі). Речовина мантії перебуває в твердому стані. Тільки на глибині близько 150 - 200 км від поверхні у верхній частині мантії є в’язкий шар - астеносфера. Температура речовини мантії з наближенням до поверхні Землі знижується від 4000° до 1 000 °С. Вище від мантії лежить земна кора - верхня тверда оболонка літосфери. Товща земної кори становить 5 - 10 км під океанами, 70 - 80 км - у горах та суходолі.

Рис. 2. Схематича будові Землі

На материках (континентах) розрізняють три основні шари: верхній, що складається з осадових порід; середній - гранітний з переважанням твердих гірських порід; нижній - базальтовий, який формувався унаслідок процесів застигання магми. Під океанами земна кора молодша за материкову, там є два шари - осадовий і базальтовий. Відповідно виділяють два типи земної кори: континентальний та океанічний. У перехідній зоні між материками й океанами розрізняють субконтинентальний та субокеанічний типи. Основна частина літосфери складається з вивержених магматичних порід (95 %), серед яких на континентах переважають граніти, а в океанах - базальти.

Найбільше людина впливає на земну кору - тонку верхню оболонку Землі. Земна кора виплавилась з мантії у процесі тривалої фізико-хімічної і гравітаційної диференціації, - так утворився гранітний і базальтовий шар земної кори. Осадовий шар виник внаслідок руйнування гранітів і базальтів у процесі вивітрювання. Вісім елементів - кисень, кремній, водень, алюміній, залізо, магній, кальцій, натрій - утворюють 99,5 % земної кори.

Літосфера є середовищем існування усіх мінеральних ресурсів, одним з основних об'єктів антропогенної діяльності. У відповідних породах земної кори містяться різні корисні копалини: горючі, металічні, будівельні, а також ті, що є сировиною для хімічної та харчової промисловості. У верхній частині земної кори розвинені ґрунти. Ґрунти виникли разом з живою речовиною і розвивалися під впливом діяльності рослин, тварин і мікроорганізмів. Ґрунт складається з твердих мінеральних і органічних частинок. Він має специфічні генетико-морфологічні властивості, які створюють відповідні умови для росту та розвитку рослин і родючості. Залежно від кліматичних, геологічних та географічних умов ґрунти мають товщину від 15 - 25 см до 2 - 3 м. Основна маса організмів і мікроорганізмів літосфери зосереджена в ґрунтах на глибині кількох метрів. У межах літосфери періодично відбувалися і відбуваються фізико-географічні процеси - зсуви, селі, обвали, ерозія.