The Infinitive

Інфінітив — це неособова форма дієслова, яка тільки називає дію і відповідає на запитання що робити?, що зробити?

Форми інфінітива	Active	Passive
Indefinite	to write	to be written
Continuous	to be writing	-
Perfect	to have written	to have been written
Perfect Continuous	to have been writing	-

The Infinitive вживається:

• Для вираження цілі

We use symbolic languages to communicate instructions to the computer. (= in order to communicate...)

• Після прикметників

BASIC was widely used in the past because it was easy to learn.

Machine code is too difficult to write.

(= not easy enough to write)

• Після певних дієслів (e.g. afford, demand, plan, agree, expect, promise, appear, hope, refuse, arrange, learn, try, decide, manage)

A lot of companies are now trying to develop voice applications for web access.

• Після додатку певних дієслів (e.g. advise, encourage, allow, expect, tell, ask, invite, want, enable, order, warn)

HTML allows us to describe how information will be displayed on web pages.

• Інфінітив без часточки to вживається:

Після модальних дієслів (e.g. can, could, may might, will, would, must, should) та слів make, let:

Unfortunately, computers can't understand spoken English.

High-level languages must be translated into machine code.

Programs make computers perform specific tasks.

Present Participle (Participle I)

Present Participle не має певного часового значення і виражає різні часові відношення залежно від контексту і значення дієслова, від якого утворено дієприкметник.

The bisector is a straight line dividing an angle into two equal parts. Бісектриса — це пряма лінія, що поділяє кут на дві рівні частини.

Past Participle (Participle II)

Past Participle має лише одну форму і є пасивним дієприкметником. Він вживається тоді, коли іменник або займенник, до якого він відноситься, позначає об'єкт вираженої ним дії.

A central angle is an angle formed by two radii. Центральний кут - це кут, утворений двома радіусами.