Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя

Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя має на меті захист конституційних прав і свобод людини і гро­мадянина, пов'язаних із розвитком, формуванням і поведінкою осо­бистості, свободою масового інформування, використання культур-

Розділ 11 Методи та заходи забезпечення інформаційної безпеки України

ної, духовно-моральної спадщини, історичних традицій і норм гро­мадського життя, збереженням культурного надбання усіх народів України, реалізацією конституційних обмежень прав і свобод люди­ни і громадянина в інтересах збереження та зміцнення моральних цінностей суспільства, традицій патріотизму та гуманізму, здоров'я громадян, культурного та наукового потенціалу України, забезпече­ння обороноздатності та безпеки України.

До числа основних об'єктів забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя належать (рис. 11.7):

• достоїнство особистості, свобода сумління, включаючи право вільно обирати, мати і поширювати релігійні й інші переконання і діяти відповідно до них, свобода думки та слова (за винятком пропаганди чи агітації, що провокують соціальну, расову, національну чи релігійну ненависть і ворожнечу), а також; свобода літературного, художнього, наукового, технічного та інших видів творчості, викладання;

• свобода масової інформації;

• недоторканість приватного життя, особиста та сімейна таємниця;

• державна мова як фактор духовного єднання народів багатонаціональної України;

• мови, моральні цінності і культурна спадщина народів і народностей України; об'єкти інтелектуальної власності. Найнебезпечнішими у сфері духовного життя є такі загрози інформаційній безпеці України:

• спотворення системи масового інформування через монополізацію засобів масової інформації та неконтрольоване розширення сектора закордонних засобів масової інформації у вітчизняному інформаційному просторі;

• погіршення стану і поступовий занепад об'єктів національної культурної спадщини, включаючи архіви, музейні фонди, бібліотеки, пам'ятники архітектури через недостатнє фінансування відповідних програм і заходів;

• можливість порушення стабільності суспільства, заподіяння шкоди здоров'ю та життю громадян унаслідок діяльності релігійних об'єднань, що проповідують релігійний фундаменталізм, а також; тоталітарних релігійних сект;

• використання закордонними спеціальними службами засобів масової інформації, що діють на території України, для заподіяння шкоди обороноздатності країни та безпеки України, поширення дезінформації;

Розділ 11 Методи та заходи забезпечення інформаційної безпеки України

• нездатність сучасного громадянського суспільства України забезпечити формування у підростаючого покоління та підтримку в суспільстві суспільне необхідних моральних цінностей, патріотизму і громадянської відповідальності за долю країни. Основними напрямами забезпечення інформаційної безпеки

України у сфері духовного життя є:

• розвиток в Україні основ громадянського суспільства;

• створення соціально-економічних умов для творчої діяльності і функціонування установ культури;

• вироблення цивілізованих форм і способів суспільного контролю за формуванням у суспільстві духовних цінностей, що відповідають національним інтересам країни, вихованням патріотизму і громадянської відповідальності за її долю;

• удосконалення законодавства України, що регулює відносини в галузі конституційних обмежень прав і свобод людини та громадянина;

• державна підтримка заходів щодо збереження та відродження культурної спадщини народів і народностей України;

• формування правових та організаційних механізмів забезпечення конституційних прав та свобод громадян, підвищення їхньої правової культури в інтересах протидії свідомому чи ненавмисному порушенню цих конституційних прав і свобод у сфері духовного життя;

• розробка дієвих організаційно-правових механізмів доступу засобів масової інформації та громадян до відкритої інформації про діяльність органів державної влади і громадських об'єднань, забезпечення достовірності відомостей про соціальне значимі події громадського життя, розповсюджуваних через засоби масової інформації;

• розробка спеціальних правових і організаційних механізмів недопущення протиправних інформаційно-психологічних впливів на масову свідомість суспільства, неконтрольованої комерціалізації культури та науки, а також; механізмів забезпечення збереження культурних та історичних цінностей народів і народностей України, раціональне використання накопичених суспільством інформаційних ресурсів, що складають національне надбання;

• уведення заборони на використання ефірного часу в електронних засобах масової інформації для прокату програм, що пропагують насильство та жорстокість, антигромадську поведінку;

• протидія негативному впливу іноземних релігійних організацій і

Частина, III Забезпечення інформаційної безпеки України

місіонерів.