Загрози інформаційній безпеці України

За своєю загальною спрямованістю загрози інформаційній безпе­ці України можна поділити на такі види (рис. 10.2):

• загрози конституційним правам і свободам людини та громадянина в духовній сфері життя й інформаційної діяльності, індивідуальній, груповій і суспільній свідомості, духовному відродженню України;

• загрози інформаційному забезпеченню державної політики України;

• загрози розвитку вітчизняної індустрії інформації, включаючи індустрію засобів інформатизації, телекомунікації та зв'язку, забезпеченню потреб внутрішнього ринку в її продукції та виходу цієї продукції на світовий ринок, а також; забезпеченню накопичення, зберігання й ефективного використання вітчизняних інформаційних ресурсів;

• загрози безпеці інформації обмеженого доступу, зокрема державної таємниці;

• загрози безпеці інформаційних і телекомунікаційних засобів і систем.

Розділ 10 Інформаційна безпека України

• нераціональне, надмірне обмеження доступу до суспільне необхідної інформації; протиправне застосування спеціальних засобів впливу на індивідуальну, групову і суспільну свідомість;

• невиконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, організаціями та громадянами вимог державного законодавства, що регулює відносини в інформаційній сфері;

• неправомірне обмеження доступу громадян до відкритих інформаційних ресурсів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, до відкритих архівних матеріалів та іншої відкритої соціальне значимої інформації;

• дезорганізація та руйнування системи нагромадження і зберігання культурних цінностей, включаючи архіви;

• порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина в галузі масової інформації;

• витіснення національних інформаційних агентств, засобів масової інформації з внутрішнього інформаційного ринку і посилення залежності духовної, економічної і політичної сфер громадського життя України від закордонних інформаційних структур;

• девальвація духовних цінностей, пропаганда зразків масової культури, заснованих на культі насильства, на духовних і моральних цінностях, що суперечать цінностям, прийнятим у Державі;

• зниження духовного, морального і творчого потенціалу населення України, що істотно ускладнить підготовку трудових ресурсів для упровадження і використання новітніх технологій, у тому числі інформаційних;

• маніпулювання інформацією (дезінформація, приховування чи перекручування інформації).

Загрозами інформаційному забезпеченню державної політики України можуть бути:

• монополізація інформаційного ринку України, його окремих секторів вітчизняними і закордонними інформаційними структурами;

• блокування діяльності державних засобів масової інформації з інформування громадськості в Україні та за її межами;

• низька ефективність інформаційного забезпечення державної політики унаслідок дефіциту кваліфікованих кадрів, відсутності системи формування і реалізації державної інформаційної політики.

Загрозами розвитку вітчизняної індустрії інформації, включаю­чи індустрію засобів інформатизації, телекомунікації і зв'язку, за-

Частина, III Забезпечення інформаційної безпеки України

безпеченню потреб внутрішнього ринку в її продукції і виходу цієї продукції на світовий ринок, а також; забезпеченню накопичення, зберігання та ефективного використання вітчизняних інформацій­них ресурсів можуть бути:

• протидія доступу України до новітніх інформаційних технологій, взаємовигідній і рівноправній участі виробників у світовому розподілі праці в індустрії інформаційних послуг, засобів інформатизації, телекомунікації і зв'язку, інформаційних продуктів, а також; створення умов для посилення технологічної залежності України в галузі сучасних інформаційних технологій;

• закупівля органами державної влади імпортних засобів інформатизації, телекомунікації і зв'язку при наявності вітчизняних аналогів, що за своїми характеристиками не поступаються закордонним зразкам;

• витіснення з вітчизняного ринку виробників засобів інформатизації, телекомунікації і зв'язку;

• збільшення відтоку з України фахівців і суб'єктів інтелектуальної власності.

Загрозами безпеці інформаційних і телекомунікаційних засобів і систем можуть бути:

• протиправне збирання та використання інформації;

• порушення технології обробки інформації;

• упровадження в апаратні та програмні вироби компонентів, які реалізують функції, не передбачені документацією на ці вироби;

• розробка й поширення програм, що порушують нормальне функціонування інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, у тому числі систем захисту інформації;

• радіоелектронний вплив із метою виведення з ладу, пошкодження чи руйнування засобів і систем обробки інформації, телекомунікації та зв'язку;

• вплив на парольно-ключові системи захисту автоматизованих систем обробки та передачі інформації;

• компрометація ключів і засобів криптографічного захисту інформації;

• витік інформації технічними каналами;

• упровадження електронних пристроїв для перехоплення інформації у технічні засоби обробки, зберігання та передачі інформації з каналів зв'язку, а також; у службові приміщення органів державної влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

Розділ 10 Інформаційна безпека України

• знищення, пошкодження, руйнування чи розкрадання машинних та інших носіїв інформації;

• перехоплення інформації в мережах передачі даних та лініях зв'язку, дешифрування цієї інформації та нав'язування хибної інформації;

• використання несертифікованих вітчизняних і закордонних інформаційних технологій, засобів захисту інформації, засобів інформатизації, телекомунікації та зв'язку при створенні й розвитку інформаційної інфраструктури України;

• несанкціонований доступ до інформації, що знаходиться в банках і базах даних;

• порушення законних обмежень на поширення інформації.