Накопичувачі на гнучких магнітних дисках

Рис.14 – Дискета 3,5’’

Гнучкі магнітні диски (ГМД) використовуються для зберігання невеликих обсягів інформації та для її перенесення з одного комп’ютера на інший. А також для зберігання архівних копій та інформації, що не використовується постійно на комп’ютері. Вони складаються з носія – дискети, і приводу, що називається дисководом.

Сьогодні деякі комп’ютери ще оснащені приводами для читання 3,5″ дискет (рис.14). «Древні» комп’ютери були оснащені дисководом для читання 5,25″ дискет (рис.15).

Будова дискети 3 ½ ″:

1 — «заглушка» захист від запису;

2 — основа диска з отворами для приводить механізму;

3 — захисна шторка відкритої області корпусу;

4 — пластиковий корпус дискети;

5 — протипиловий серветка;

6 — магнітний диск;

7 — область запису.

Рис.15 – Дискета 5,25’’

У гнучкого диска дві сторони, на яких по 80 доріжок, на кожній доріжці по 18 секторів. Розмір кожного сектора 512 байт (0,5 Кб). Отже ємність такої дискети 2 х 80 х 18 х 0,5 = 1440 Кб або 1, 44 Мб.

Для звертання до накопичувачів на гнучких магнітних дисках використовуються стандартні імена, які складаються з латинської літери A (або B, якщо в системі є два такі накопичувачі, так було у старих комп’ютерах) і двокрапки — А: (або В:).