Зразки тестів з курсу

Тест 1

1. Риторику як «мистецтво переконання» визначав:

А) Арiстотель;

Б) Квiнтiлiан.

2. Риторику як „мистецтво говорити витончено” визначав:

А) Арiстотель;

Б) Квiнтiлiан.

3. Предмет риторики — це публiчний виступ:

А) так;

Б) ні.

4. Публiчний виступ i презентацiя — це синоними:

А)так;

Б) нi.

5. Компонентами риторичного трикутника є:

А) оратор, промова, аудиторiя;

Б) етос, логос, пафос.

6. Метою ораторськоi промови є:

А) вплив або iнформування;

Б) iнформування або переконання;

В) витонченiсть виразу думки або вплив.

7. Модусами публiчного виступу є:

А) оратор, промова, аудиторiя;

Б) етос, логос, пафос.

8. Етос — це засоби впливу, що апелюють до:

А) норм людської поведiнки;

Б) почуттiв;

В) розуму.

9. Логос — це засоби виливу, що апелюють до:

А) норм людської поведiнки;

Б) почуттiв;

В) розуму.

10. Пафос — це засоби впливу, що апелюють до:

А) норм людської поведiнки;

Б) почуттiв;

В) розуму.

11. Риторика - це наука, яка вивчає:

А) способи ефективного мовлення;

Б) способи пiдготовки та виголошення ораторських промов;

В) способи переконання пiд час публiчних виступiв.

12. Переконання є способом реалiзацiї „волi до влади”:

А) так;

Б) нi.

13. Ораторська дiяльнiсть складається з етапiв:

А) трьох;

Б) чотирьох;

В) п’яти.

14. Засновником класичноi риторики є:

А) Арiстотель;

Б) Горгiй;

В) Квiнтiліан

15. Засновником неориторики є:

А) Ф. ван Есмерен;

Б) Х. Перельман;

В) С. Тулмiн.

ТЕСТ 2

1. Iнвенцiя — це роздiл риторики, який вивчас:

А) засоби виразностi ораторської промови;

Б) розробку предметної царини ораторської промови;

В) структуру ораторської промови.

2. Мета промови — це:

А) результат, до якого прагне оратор;

Б) враження, яке вiн намагасться справити на аудиторiю.

3. Бiльш критично до промови оратора налаштованi аудиторії:

А) великі;

Б) малі.

4. Найбiльш складною для оратора є аудиторiя:

А) байдужа;

Б) конфлiктна;

В) прихильна.

5. У риторицi видiляють таку кiлькiсть типiв пiдготовки до промови:

А) три;

Б) чотири;

В) п’ять.

6. Зв’язок мiж топiкою й аргументацiсю полягас в тому, що:

А) топіка - це результат, а аргументацiя — це засiб;

Б) топiка - це засiб, а аргументацiя це результат.

7. Аргументацiя — це:

А) обгрунтування прийнятностi, слушностi певної тези;

Б) сукупнiсть аргументiв, що наводять на пiдтримку тези.

8. Структура аргументацй складасться з:

А) аргументiв, тези, висновку;

Б) аргументiв, тези, змiсту;

В) аргументiв, тези, форми.

9. В ораторськiй практицi емпiричною аргументацiсю є використання прикладiв:

А) так;

Б) нi.

10. Видами аргументацiї залежно вiд способу обгрунтування є:

А) емпiрична та теоретична;

Б) пряма та непряма;

В) симгптоматична, причинна та аналогiйна.

11. Видами аргументацiї залежно вiд форми (схеми) є:

А) емпiрична та теоретична;

Б) пряма та непряма;

В) симптоматична, причинна та аналогiйна.

12. Видами аргументацi залежно від процедури обгрунтувания є:

А) емпiрична та теоретична;

Б) пряма та непряма;

В) симптоматична, причинна та аналогiйна.

13. Причинна аргументацiя є подальшою розробкою топосiв першої групи, що пов’язанi з сутнiстю предмета промови:

А) так; Б) нi.

14. Розділова аргументація – це різновид аргументації:

А) прямої;

Б) непрямої.

15. Найбiлыв сильним видом критики є:

А) критика аргументiв;

Б) критика тези;

В) критика форми.

16. Аргументами ad rem („до суті справи”) є:

А) аргументи до етосу;

Б) аргументи до логосу;

В) аргументи до пафосу.

17. Головними видами аргументiв до етосу є:

А) аргумент до авторитету та аргумент до особи;

Б) аргумент до авторитету та аргумент до публiки;

В) аргумент до особи та аргумент до вигоди.

18. Аргумент до авторитету частiше використовусться в:

А) аргументацii;

Б) критицi.

19. Аргумент до особи частiше використовусться в:

А) аргументацi

Б) критицi.

20. Аргумент до вигоди — це рiзновид аргументiв:

А) до етосу;

Б) до логосу;

В) до пафосу.

ТЕСТ 3

1. Диспозицiя — це роздiл риторики, який вивчає:

А) засоби виразностi ораторської промови;

Б) способи запам’ятовування ораторської промови;

В) структуру ораторської промови.

2. Ораторська промова складається з:

А) вступу, аргументацiї, висновку;

Б) вступу, аргументацiї, критики;

В) вступу, головної частини, завершення.

З. Метою вступу є встановлення контакту з аудиторiсю:

А) так;

Б) нi.

4. «Початок здалеку» як прийом вступу рекомендується застосовувати в конфлiктнiй аудиторii:

А) так; Б) нi.

5. Метою головної частини є:

А) обгрунтування тез оратора;

Б) розкриття теми промови.

6. Шляхами викладу матерiалу є:

А) дедуктивний, iндуктивний;

Б) природний, штучний.

7. Природний шлях викладу матерiалу може реалiзуватися дедуктивним, iндуктивним або компаративiстським способами:

А) так; Б) нi.

8. Штучний шлях характеризується найменшим втручанням оратора у виклад матерiалу:

А) так; Б) нi.

9. Дедуктивний спосiб викладу матерiалу — це рух:

А) вiд формулювання аргументiв до формулювання тези;

Б) вiд формулювання тези до формулювання аргументiв.

10. Iндуктивний спосiб викладу матерiалу — це рух:

А) вiд формулювання аргументiв до формулювання тези;

Б) вiд формулювання тези до формулювання аргументiв.

11. Оптимальним вважасться такий порядок розташування аргументiв у промовi:

А) сильнi, слабкi аргументи;

Б) слабкi, сильнi аргументи;

В) сильнi, слабкi, найсильніший аргумент.

12. Видiляють таку кiлькiсть груп правил щодо аргументації/критики:

А)три;

Б) чотири;

В) п’ять.

13. Порушення правила незмiнностi тези призводить до помилок:

А) змiна тези, втрата тези;

Б) пiдмiна тези, втрата тези.

14. Рiзновидами помилки «необгрунтований аргумент» є:

А) безпiдставний аргумент, випередження основи, коло в обгрунтуваннi;

Б) коло в обгрунтуваннi, не пiдтверджує, хибний аргумент.

В) випередження основи, коло в обгрунтуваннi, хибний аргумент.

15. Порушення правила достатностi аргументiв призводить до помилки:

А) безпiдставний аргумент;

Б) надмiрне обгрунтування;

В) необгрунтований аргумент.

16. Порушення правила вiдповідностi аргументiв тезi призводить до помилки:

А) безпiдставний аргумент;

Б) надмiрне обгрунтування;

В) необгрунтований аргумент.

17. Порушення правила щодо форми аргументацii призводить до помилки, що має загальну назву:

А) «вiд сказаного умовно до сказаного безумовно»;

Б) „хибна аналогiя”;

В) „не пiдтверджує”.

18. Метою завершения є:

А) закрiплення оратором своїх положень у свiдомостi аудиторії;

Б) нагадування аудиторiї про основний змiст промови.

19. Суть прийому завершения «формулювання висновкiв» полягає у часовiй або просторовiй екстраполяцii:

А) так; Б) нi.

20. Суть прийому завершения «апелювання» полягає у:

А) впливi на почуття аудиторії;

Б) розгортанні завершения на предмет повiдомлення;

В) розгортаннi завершения на структуру повiдомлення.

ТЕСТ 4

1. Елокуцiя — це роздiл риторики, який вивчає:

А) виголошеення оратором промови;

Б) засоби виразностi ораторської промови;

В) розробку предметної царини ораторської промови.

2. Прийом «ускладнення мовних конструкцiй» не вiдповiдас критерiю:

А) доречностi;

Б) правильностi;

В) ясностi.

3. Пряма форма мовленнєвого впливу не узгоджусться з критерієм:

А) ефективностi;

Б) щиростi;

В) ефективностi та щиростi.

4. Пряма форма мовленнєвого впливу передбачає:

А) вертикальну модель спiлкування;

Б) горизонтальну модель спiлкування.

5. Непряма форма мовленнсвого впливу не узгоджується з критерієм:

А) ефективностi;

Б) щиростi;

В) ефективностi та щиростi.

6. Непряма форма мовленнєвого впливу передбачас:

А) вертикальну модель спiлкування;

Б) горизонтальну модель спiлкування.

7. Основою подiлу риторичних фiгур на власне фiгури i тропи є мiнiмальний об’скт перетворення:

А) так; Б) нi.

8. Риторичне запитання — це запитання:

А) вiдповiдь на яке мiститься в самому запитаннi;

Б) яке не потребує вiдповiдi.

9. Риторичнi фiгури подiляються на:

А) фiгури додавання, фiгури скорочення, фiгури роэташування;

Б) фiгури додавання, фiгури скорочення, фiгури тотожностi;

В) фiгури протилежностi, фiгури схожостi, фiгури тотожностi.

10. Фiгури збiльшення належать до фiгур:

А) додаваная;

Б) роэташування;

В) скорочення.

11. Фiгури зменшення належать до фiгур:

А) додавання;

Б) розташування;

В) скорочення.

12. Iнверсiя належить до фiгур:

А) додавання;

Б) розташування;

В) тотожностi.

13. Тропи — це засоби виразносгi, що реалiзуються на рiвнi слова чи словосполучення:

А) так; Б) нi.

14. Видiляють таку кiлькiсть критеріїв для утворення тропiв:

А) три;

Б) чотири;

В) п’ять.

15. Головними тропами за тотожнiстю є:

А) евфемiзм i дисфемiзм;

Б) метафора i метонiмiя.

16. Головним тропом за схожiстю є:

А) iронiя;

Б) метафора;

В) метонiмiя.

17. Головним тропом за сумiжнiстю є:

4. iронiя;

В) метонiмiя;

В) синекдоха.

18. Головним тропом за протилежнiстю є:

А).антифразис;

Б) iронiя;

В) метафора.

19. Антономазiя належить до тропiв:

А) протиженостi;

Б) схожостi;

В) тотожностi.

20. Перифраза належить до тропiв:

А) схожостi;

Б) сумiжностi;

В) тотожностi.

21. Алегорiя належить до тропiв:

А) протилежностi;

Б) схожостi;

В) тотожностi

ТЕСТ 5

1. Меморiя — це роздiл риторики, який вивчає:

А) виголошення оратором промови;

Б) способи запам’ятовування ораторської промови;

В) структуру ораторської промови.

2. Найбiльш ефективним способом запам’ятовування матерiалу є:

А) логiчний;

Б) механiчний;

В) мнемотехнiчний.

3. Засновником мнемотехнiки є:

А) Симонiд;

Б) Цицерон.

4. «Магiчне число» дорiвнює:

А) З + 2;

Б) 5 + 2;

В) 7 +2.

5. «Ефект рамки» полягає в тому, що найкраще запам’ятовується:

А) початок i кiнець повiдомлення;

Б) початок i середина повiдомлення;

В) середина i кiнець повiдомлення.

6. Акцiя — це роздiл риторики, який розглядає:

А) виголошення оратором промови;

Б) розробку предметної царини ораторської промови;

В) способи запам’ятовування ораторської промови.

7. Бiльшу кiлькiсть iнформацiї вiд оратора при першiй зустрiчi аудиторiя отримує:

А) вербальними каналами;

Б) невербальними каналами.

8. Оратору пiд час публiчного вистугту слiд уникати:

А) вiдкритих жестiв i жестiв-поплавкiв;

Б) вiдкритих i закритих жестiв;

В) жестiв-поплавкiв i закритих жестiв.

9. Оратору слiд виступати перед аудиторiєю:

А) стоячи;

Б) сидячи.

10. Оптимальним одягом для публiчного виступу є дiловий костюм:

А) так;

Б) ні

Контрольні питання:

1. Предмет і завдання риторики як науки і навчальної дисципліни.

2. Значення риторики для сучасного українського суспільства (в умовах побудови правової держави).

3. Риторика у зв’язках з іншими науками.

4. Категорія моралі (етосу) в риториці.

5. Основні розділи риторики.

6. Основні закони риторики.

7. Основні етапи риторичної підготовки промов.

8. Основні вимоги до оратора в аудиторії.

9. Передумови виникнення риторики у Давній Греції.

10. Поняття істини, моралі, краси й гармонії у давньогрецькій риториці.

11. „Риторика” Аристотеля як вершина давньогрецького красномовства.

12. Риторика республіканського Риму.

13. Секрети майстерності Цицерона.

14. Риторика в Римській імперії.

15. Риторична діяльність Гая Юлія Цезаря.

16. Основні роди і види промов.

17. Комунікативні якості мови.

18. Мовленнєвий етикет та інші мовні формули в риториці.

19. Вчення про тропи.

20. Вчення про риторичні фігури.

Рекомендована література:

Сагач Г. М., Золотослів. – Київ, „Райдуга”, 1993.

Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика. – Київ, „Вища школа”, 2006.

Колотілова Н. А. Риторика. – Київ, „Центр учбової літератури”, 2007.

Онуфрієнко Г. С. Риторика. - „Центр учбової літератури”, 2008.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Прочитайте мікротекст та визначте роль ораторського мистецтва в професійній діяльності. Назвіть професії, для яких мистецтво переконувальної комунікації становить її фундамент.

У наш час в умовах жорсткої конкуренції та складних соціальних обставин відбувається різноманітне спілкування у діловій сфері життя, у процесах просування товарів чи послуг на ринок. Це потребує певної риторики саме цих процедур. Адже за традиціями нашого суспільства успіх багато в чому залежить від вміння домовлятися, налагоджувати корисні зв’язки, підтримувати конструктивну комунікацію між різними структурами менеджменту. У діловій сфері визначаються такі риторичні ситуації: бесіда при працевлаштуванні, самопрезентація, резюме, ділові переговори, техніка продажу, риторика PR-кампаній, реклама, корпоративна презентація, спілкування на рівні вертикально-горизонтальних зв’язків, ділова нарада, збори, конференція, торги, діловий конфлікт. Актуальною темою бізнес-риторики є телефонний маркетинг, який існує у багатьох ділових структурах в якості провідного засобу зв’язку із партнерами, підтримки комунікативних контактів. Також важливою складовою сучасних комунікативних технологій, яка вирішує зрештою успіх кожної корпорації в її комунікативній сфері, є риторика лідерства.

Завдання 2. Доведіть істинність наведених думок, проілюструвавши їх прикладами з різних галузей професійної діяльності.

Обмін словами – це ще не розмова (Р. Доценко);

Мова довга не є добром (Данило Заточник);

Мова – жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування (Панас Мирний);

Слово формує світ. Спотворене слово спотворює його (Павло Мовчан);

Слово – зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати (Максим Рильський).

Завдання 3. Великий філософ Платон (V-IVст. до н.е.) виділяв два види здібностей, властивих ораторові:

здатність звести все до єдиної ідеї;

здатність проаналізувати, розкласти явище на його складові частини, мов живу істоту, що має голову, ноги та ін.

Прокоментуйте це.

Завдання 4. Дайте відповіді на питання та проілюструйте їх прикладами з літератури.

Що означають терміни “риторика”, та “елоквенція”?

З якими науками пов’язана риторика і в чому простежується цей зв’язок?

Що вирішує успіх промови – талант чи праця?

Завдання 5. Доберіть максимальну кількість українських прислів’їв про слово, мовлення, спілкування та прокоментуйте їх.

Завдання 6. Переконайте опонента, що: “Поетами народжуються, а ораторами стають” (Цицерон).

Завдання 7. Сократ (469 – 399 рр. до н.е.) – великий філософ-діалектик, майстер діалогу як творчого пошуку істини. Саме Сократ розвинув вчення про діалог як риторичний дискурс, зосередивши увагу на аргументації і контраргументації. Діалектичний діалог, при цьому мав головною метою відійти від крайнощів, щоб знайти істину, тяжів до знайдення золотої середини, щоб “пізнати доброчинність”. Структура сократівського діалогу така: теза, захист своєї тези, напад на тезу опонента, обмін питаннями та відповідями. Цю структуру можна вважати типологічною матрицею людської комунікації. Користуючись цією структурою, складіть діалог на тему: “Недостатньо знати, що слід сказати, але необхідно сказати це так, як треба” (Аристотель).

Завдання 8. Основоположником латинського красномовства був відомий римський оратор і автор багатьох праць з юриспруденції Марк Порцій Катон Старший (234 – 149 рр. до н.е.); основними рисами його промов були максимальна стриманість, точність, лаконізм, стилістична вишуканість. Порівняйте їх з найхарактернішими особливостями промов видатного оратора стародавньої Греції афінянина Демосфена (384 – 322 рр. до н.е.).

Завдання 9. Пафосом художнього мовлення, емоційною риторикою відзначається видатна пам’ятка давньоруської літератури “Слово про похід Ігорів”. Обґрунтуйте, чому “золоте слово Святослава” є визнаним взірцем високої риторичної культури того часу.

Завдання 10. Видатний український вчений, письменник, оратор, політичний та громадський діяч, професор риторики Києво-Могилянської академії Феофан Прокопович (1681–1736) тлумачив риторику як унікальну сакральну науку про слово, вважав її “царицею душ”, “княгинею мистецтв”. Найважливішим завданням риторики Феофан Прокопович вважав навчити, як за допомогою засвоєного мистецтва слова відповідати на важливі питання життя та переконувати слухачів у правильності цих відповідей. Прокоментуйте твердження Ф.Прокоповича, що “метою оратора є переконувати словом”. Доведіть його слушність чи хибність.

Завдання 11. Переконайте своїх слухачів у справедливості думки Тараса Шевченка “Молітеся одному – правді, а більш нікому”.

Завдання 12. Складіть план уявної бесіди про ознаки культурної людини з автором радіопрограми “Мова рідна, слово рідне”. Спрогнозуйте можливі запитання ведучого радіопрограми і запропонуйте аргументовані відповіді.

Завдання 13. Підготуйте доповідь на одну із запропонованих тем:

Характерні особливості усного мовлення порівняно з писемним.

Моє мовне середовище.

Особливості мовлення засобів масової інформації.

Завдання 14. Пригадайте виступ на телебаченні чи радіо (лекцію, урок), в якому ви спостерігали порушення літературної норми. Проаналізуйте це порушення. Як цей виступ сприймала аудиторія?

Завдання 15. Наведіть основні випадки використання особових займенників «Ви» і «Ти» в діловому спілкуванні. Прокоментуйте найтиповіші помилки у використанні цих займенників.

Завдання 16. Обґрунтуйте, чи має значення (якщо має, то яке) для оратора знання орфографічних та пунктуаційних норм української мови.

Завдання 17. Назвіть і охарактеризуйте показники культури мовлення оратора в контексті трьох обов’язкових практичних навичок фахівця: уміння слухати, уміння говорити, уміння переконувати.

Завдання 18. Обґрунтуйте справедливість тверджень:

Могутнім і чарівним слово стає лише тоді, коли вимовлене вміло, щиро і вчасно.

Мовленнєві помилки оратора справляють на слухачів негативне враження і суттєво знижують його рейтинг як фахівця.

Для людини з вищою освітою звичка говорити погано і невміння говорити добре й переконливо є непристойною.

Найкращим оратором є той, хто своїм словом і повчає слухачів, і дає насолоду, і справляє на них сильне враження (Цицерон).

Учитися гарної, спокійної, інтелігентної мови треба довго й уважно – прислухаючись, запам’ятовуючи, помічаючи, читаючи і вивчаючи (Д.Лихачов).

Завдання 19. Проілюструйте переконливими прикладами відомий афоризм: “Ми слухаємо не промову, ми слухаємо людину, яка говорить з нами”.

Завдання 20. Переконайте своїх однокурсників, що краса мовлення оратора під час публічної ділової промови виявляється у таких її якостях: досконалість, бездоганність, лексичне багатство, синтаксичне розмаїття, ритмічність, мелодійність, відповідність до змісту й ситуації мовлення.

Завдання 21. У поданих фразах переставте (наскільки це можливо) слова, щоб змінювався лише логічний наголос, а не зміст речення:

^ Ніколи не зловживайте довір’ям зичливої для вас людини.

Про цю надзвичайно важливу для нас справу докладно ми дізналися щойно сьогодні.

Дотримання важливих правил спілкування справляє позитивне враження на людину.

Завдання 22. З’ясуйте роль інтонації для розуміння змісту речень (розділові знаки пропущено): ^ Мати вкрила його плащем батька. Брат мій учитель. Відпочивати забагато працювати. Мовчати не можна говорити.

Завдання 23. Які невербальні засоби у співбесідників можуть означати неспокій, неуважність, зневагу, роздратування, зацікавленість, доброзичливість?

Завдання 24. Прокоментуйте заповіді оратора:

говоріть не їм, а з ними, або геть монолог;

можливість говорити з людьми – це радість;

якщо хочете стати хорошим оратором, станьте спочатку вихованою людиною;

ніколи і нікому не зашкодьте своїм словом.

Завдання 25. Проаналізуйте власну поведінку і поведінку своїх однокурсників під час дискусії та сформулюйте актуальні для них рекомендації.

Завдання 26. Складіть текст своєї промови “Як переконати?” за планом. Проілюструйте прикладами кожен пункт плану:

справити приємне враження на слухачів своїм зовнішнім виглядом, поведінкою, манерами, встановити з ними контакт;

знайти необхідні аргументи, правильно їх упорядкувати і точно сформулювати;

спрогнозувати можливі контраргументи;

обрати форму дискусії, а не лекції;

уточнити зміст невідомих слів, термінів;

якнайшвидше визначити головні проблеми і зосередити зусилля на їхньому розв’язанні;

вилучити питання, що не мають істотного значення для доведення цієї тези;

нікому не зашкодити своїм словом.

^ ПЕРЕЛІК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТЕМ ДОПОВІДЕЙ

Види і жанри публічних виступів.

Етикет телефонної розмови.

Методи переконування слухачів.

Невербальні засоби комунікації.

Лектор й аудиторія.

Як стати добрим керівником.

Методика проведення ділових засідань.

Культура мови – важливий чинник людського спілкування.

Ввічливість у спілкуванні.

Засоби активізації уваги слухачів.

Демосфен – славетний давньогрецький оратор.

3начення “Риторики” Аристотеля у становленні теорії красномовства.

Цицерон – найвизначніший римський оратор.

Найдавніші українські підручники з риторики.

Риторика в Києво-Могилянській академії та інших навчальних закладах України ХVІІ-ХVІІІ ст.

Феофан Прокопович в історії української риторики.

Народна мудрість про проблеми риторики.

Роль і значення красномовства в житті людини.

^ ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ,

ВИМОГИ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Завдання 1. “Написання доповіді на задану тему”

Метою цього індивідуального завдання є належне засвоєння теоретичного матеріалу з навчальної дисципліни та набуття досвіду виголошення промови. Зміст завдання полягає у написанні реферативної роботи відповідно до обраної теми (перелік тем подано вище). Відповідь має послідовно і детально висвітлювати питання.

Доповідь треба виконувати на стандартних аркушах формату А-4 (поля: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє і нижнє – 25 мм). Обсяг доповіді – 8-10 друкованих сторінок. Структура індивідуального завдання:

титульна сторінка;

план;

вступ;

основна частина (відповідно до обраного питання);

висновки;

список використаної літератури;

тези доповіді.

Кожен розділ має починатися з нової сторінки. Всі сторінки нумерують, крім титульної, яку вважають першою.

У плані нумерують сторінки, з яких починаються відповідні розділи (вступ, основна частина, висновки, список використаної літератури).

У вступі обґрунтовують актуальність обраної роботи та основні завдання, які поставлено під час її виконання.

В основній частині має бути розглянуто і розкрито суть досліджуваної проблеми.

У висновках повинно бути коротко відображено підсумки цієї роботи.

На всі використані джерела інформації обов’язково наводять посилання одним з наведених способів:

Посиланням в нижній частині відповідної сторінки контрольної роботи, наприклад: Гурвич С.С., Погорілко В.Ф., Герман М.А. Основи риторики. – К.: 1978. – С. 8 - 46.

Посиланням у кінці відповідного рядка тексту роботи на перелік літературних джерел (у квадратних дужках наводять номер літературного джерела з переліку, наведеного в кінці контрольної роботи, і після коми номер сторінки), наприклад: [1,2].

Теми рефератів за варіантами наведено в Додатку 2. Максимальна оцінка за це завдання – 26 балів.

Бальну оцінку знижують:

За невчасне виконання – на 4 бали;

За недостатнє розкриття теми – на 4 бали;

За відсутність посилань на джерела інформації – на 4 бали.

3. Складіть рекламне оголошення для туристичного агентства, яке б висвітлювало напрямки діяльності агентства, його переваги порівняно з іншими подібними установами.

4. Складіть план доповіді на тему «Історія розвитку риторики».

5. Випишіть тези, які допоможуть вам запам'ятати наведений текст. Визначте мету цього тексту.

Промовець повинен мати таку силу голосу, щоб слухачі його добре чули. Голос треба пристосувати до обставин: під час публічного виступу, наприклад, враховувати розмір приміщення, під час бесіди в товаристві брати до уваги кількість І розміщення слухачів, гуркіт довкола тощо. Не можна перенапружувати голос, бо це призводить до порушень, а в окремих випадках і до тривалого захворювання голосових зв'язок.

Голос треба пристосовувати до середовища, у якому ви говорите. Недоречно і неввічливо, наприклад, голосно говорити в приміщенні, де знаходяться незнайомі люди, скажімо, у кав'ярні, залах чекання тощо. По-перше, ми заважаємо людям, по-друге, даємо можливість іншим почути те, що стосується тільки нас і наших знайомих.

За голосом можна судити і про характер людини. Боязкі люди говорять, як правило, тихо, тоді як енергійні (або агресивні) майже завжди голосно. Говорити тихо й боязко,— це така сама вада, як і надмірна гучність голосу. У першому випадку в людей складається враження, що перед ними людина, яка не має достатньої віри ні в себе, ні в те, що говорить. У другому — люди думають, і здебільшого мають рацію, що людина, яка говорить надміру голосно, намагається довести силою свого голосу те, чого не може зробити аргументами. Різні народи користуються в розмові різною силою голосу. Наприклад, в арабському світі розмова досягає такого рівня напруження голосу, що в нашому суспільстві вона сприймалася б як вияв агресивності або сварки. Проте самі араби вважають гучність голосу за вияв сили і щирості, а тихий голос — за вияв слабкості.

1. Підготувати й оформити вітальну промову ювілярові.

. Скласти план і запитання до дискусії на тему: “Чи легко писати книжки?

2. Написати й оформити творчу роботу на тему: “Людина без мови не була б людиною”.

1. Навести аргументи для переконання прочитати книжку.

2. Написати вступне звернення до розповіді про письменника, героя твору.

3. Написати промову на відкритті пам’ятника поета чи письменника.