Основні складові елементи механізму організації заробітної плати в умовах ринку

Під організацією оплати праці нами розуміється організаційно-економічний механізм визначення багатофакторної ціни праці, витраченої у виробничому процесі, а також планування, організація, облік, контроль і регулювання фонду оплати праці персоналу організації, що з однієї сторони, забезпечує гарантований заробіток за виконання норми праці незалежно від результатів діяльності підприємства, а з іншої – ув’язує заробіток з індивідуальними і колективними результатами праці. На рівні підприємства організація оплати праці – це побудова системи диференціації і регулювання оплати праці за категоріями персоналу залежно від складності виконуваних робіт, індивідуальних і колективних результатів праці при забезпеченні гарантованого заробітку за виконання норми праці.

Принципи організації заробітної плати на підприємстві:

- самозабезпеченість засобами для виплати заробітної плати працівникам підприємства;

- встановлення прямої залежності заробітної плати від результатів праці (принцип оплати по витратах і результатах, який виходить із вказаних вище законів);

- рівноцінна оплата за однакову працю, недопущення дискримінації в оплаті праці;

- матеріальне стимулювання за перевиконання трудових показників;

- підвищення заробітної плати відповідно до зростання ефективності виробництва, що забезпечує можливість отримання заробітку залежно від якості, кількості, ефективності праці і результатів виробничо-господарської діяльності підприємства;

- диференціація заробітної плати залежно від кількості, якості, умов праці, суспільної її значущості, кваліфікації працівників і, в кінцевому підсумку – від трудового вкладу працівника в результати діяльності підприємства;

- самостійність підприємства в стимулюванні праці персоналу;

- державне регламентування мінімальної заробітної плати;

- поєднання державного регулювання заробітної плати з широкими правами підприємства у питаннях вибору форм і систем оплати праці;

- випереджаюче зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої заробітної плати;

- комплексність змін в організації заробітної плати.

На макрорівні під механізмом організації оплати праці нами розуміється складна система взаємопов’язаних організаційних, економічних, соціально-правових заходів, дій, важелів та інструментів, за допомогою яких на різних інституційних рівнях застосування (підприємство, галузь, регіон, держава) формуються передумови та здійснюється безпосередній мотивуючий, стимулюючий вплив на найману робочу силу шляхом надання еквівалентної винагороди за кінцеві результати праці. Основними складовими механізму оплати праці є ринкове саморегулювання, державне регулювання, договірне регулювання через укладання системи угод і колективних договорів, механізм визначення індивідуальної заробітної плати на підприємстві (у структурному підрозділі) (рис. 1). Рис. 1. Механізм організації оплати праці в ринкових умовах господарювання Організація заробітної плати на підприємствах базується на основі розподілу функцій і робіт, нормування праці, умов оплати праці, форм і систем оплати праці (рис. 3). Отже, організація оплати праці на підприємстві передбачає:

- встановлення умов оплати праці (оплата за працю в межах встановлених трудових обов’язків на основі мінімальної тарифної ставки, диференціації ставок/окладів в залежності від складності праці, її важкості, інтенсивності, місця і ролі працівника у виробничому процесі; оплата за понаднормову працю; гарантовані та компенсаційні виплати працівнику працедавцем; стимулюючи виплати тощо);

- регламентація норм витрат праці (розподіл функцій і робіт; встановлення і контроль за дотриманням норм праці і заданою продуктивністю);

- визначення систем оплати (способів обліку при оплаті праці індивідуальних і колективних результатів праці);

- зміни в організації оплати праці.

Рис. 2. Елементи організації оплати праці в умовах підприємства (організації)

Основне завдання організації заробітної плати полягає в тому, щоб поставити оплату праці в залежність від праці всього трудового колективу та якості внеску кожного працівника і тим самим підвищити стимулюючу функцію внеску кожного. Відповідно до вимог ринкових відносин організація оплати праці на підприємствах має вирішувати наступні задачі:

1) Забезпечити кожному найманому працівникові належний рівень заробітної плати, що відповідає результатам праці і вартості послуг робочої сили на ринку праці;

2) підвищувати зацікавленість кожного працюючого у виявленні і використанні резервів своєї праці;

3) усувати зрівняльний принцип в оплаті праці, забезпечуючи залежність розміру заробітної плати від результатів праці;

4) Забезпечити роботодавцю такий результат виробничої діяльності, що уможливлює відшкодування витрат та отримання прибутку;

5) стимулювати ріст технічного і організаційного рівня виробництва, зниження собівартості продукції і підвищення якості продукції;

6) активно залучати трудовий колектив до участі в оцінці індивідуальних результатів праці і в розподілі колективного заробітку;

7) оптимізувати співвідношення в оплаті праці працюючих різних категорій з урахуванням складності виконуваної роботи, умов праці, досягнення кінцевих результатів виробництва і конкурентоспроможності продукції.

8) Досягти необхідного компромісу між інтересами роботодавця і найманих працівників у питаннях розподілу доходу підприємства.