Характерні помилки під час роботи з мікроскопом

Вивчаючи препарат, слід пам’ятати, що звичайно ми досліджуємо тонкі зрізи органів (рідше це розтягнута плівка або розщипаний шматочок тканини). Проте розріз через орган може пройти в різних площинах. Щоб свідомо сприйняти видиму картину і правильно прочитати препарат, треба визначити, в якій саме площині пройшов розріз, і уявити собі будову цього органу.

Для того, щоб мікроскопіст-початківець зміг уникнути помилок, розглянемо найхарактерніші з них:

· препарат покладено на предметний столик у перевернутому вигляді, покривним скельцем униз. При малому збільшення препарат можна розглядати, але при спробах роздивитись його при великому збільшенні препарат звичайно роздавлюється;

· препарат дуже забруднений. Не можна добитися чіткого зображення; тому дослідникові здається, що він не може попасти у фокус. Можна роздавити препарат;

· лінзи мікроскопа, найчастіше об’єктива, забруднені. Дослідникові здається, що видимість погана через неточну установку мікроскопа. Роздивитись препарат, особливо при великому збільшенні, не вдається. Препарат можна роздавити;

· поле зору несподівано зробилось туманним, обриси препарату стали нечіткими. Це означає, що скло окуляра запотіло від дихання чи теплоти ока, можливо також, що скло об’єктива попало в гліцерин або воду, яка покрила не лише препарат, а й покривне скельце;

· незважаючи на всі зусилля дослідника, препарат погано освітлюється. Причина полягає в тому, що закрита діафрагма або дуже опущено освітлювач;

· поле зору освітлене наполовину. Це буває внаслідок того, що зсунулась установка дзеркальця. Якщо жосвітлена половина поля зору відокремлюється різкою межею від неосвітленої, то це означає, що револьвер неправильно переведено і об’єктив не стоїть проти отвору в предметному столику;

· іноді поле зору перекривається оправою світлофільтра, який міститься внизу освітлювача під діафрагмою. Треба поставити оправу на місце;

· під час переведення на велике збільшення дослідник не може знайти потрібного місця на препараті. Найчастіше це буває тоді, коли препарат погано закріплено і при переведенні об’єктива він зміщується. Причиною може бути також і те, що мікроскоп погано центрований. Це можна виправити тільки в майстерні;

· вивчаючи препарат, дослідник бачить якісь різкі структури у вигляді чітких стрічок, зиґзаґів, кіл тощо. Це зломи предметного або тріщини покривного скельця. Щось подібне можна побачити, якщо розглядати самий край покривного скельця; тоді під ним видно засохлий бальзам, межі якого різко заломлюють світло;

· часто виникають непорозуміння в зв’язку з тим, що в препарат попадають сторонні тіла. У збільшеному вигляді вони набирають дуже примхливої і дивовижної форми, бентежачи недосвідченого дослідника. Найчастіше це буває при вивченні тимчасових препаратів. Пухирець повітря здається кругом або кулею з різко окресленими темними краями. Ниточки паперу мають вигляд товстих блідих волокон або паличок з рядом прямокутних комірок усередині. Людська волосина позбавлена цих комірок і здається рівним, більш або менш рівномірно забарвленим довгим циліндром. На препаратах можна зустріти і осади тих барвників, якими забарвлено зріз.

Контрольні питання

1. Будова мікроскопа. 2. Правила користування мікроскопом. 3. Які об'єктиви є в мікроскопії? 4. Класифікація окулярів. 5. Для чого служать освітлювач і діафрагма? 6. Опишіть хід променів у світловому мікроскопі. 7. Як визначити величину збільшення зображення об'єкта в мікроскопії? 8. Що таке роздільна здатність мікроскопу? 9. Основні помилки під час роботи з мікроскопом.

Рекомендована література

1. Дзержинський М.Е. Загальна цитологія і гістологія: підручник / [М.Е. Дзержинський, Н.В. Скрипник, Г.В. Островська та ін.]. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2010. – 575 с.

2. Луцик О.Д. Гістологія людини: підручник / [О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак та ін.] – К.: Книга Плюс, 2010. – 582 с.

3. Напханюк В.К. Цитологія, загальна гістологія та ембріологія: навч. посіб. / [В.К. Напханюк, В.А. Кузьменко, С.П. Заярна та ін.]. — Одеса: ОДМУ, 2002. –218 с.