Парадоксальна дихальна гімнастика за К. П. Бутейком

Грунтується на вольовій ліквідації глибокого дихан­ня. На думку автора, глибоке дихання є джерелом бага­тьох захворювань, тому що клітини організму недостат­ньо забезпечуються киснем через суттєве зменшення у тканинах вуглекислого газу.

У здорових людей дихання під час сну стає повільним, поверхневим, а у хворих — прискореним, глибоким. На думку К. П. Бутейка, бронхіальна астма, емфізема легень, гіпертонія, стенокардія, хронічний нефрит виникають при надмірному диханні внаслідок вимивання із тканин необхідного для них вуглекислого газу.

Нормальне дихання здорової людини — це повільний неглибокий вдих (2-3 с), повільний видих (3-4 с), потім пауза (3-4 с). Астматики та гіпертоніки дихають без пауз, глибокий вдих змінюється на швидкий видих, що зумов­лює втрату вуглекислого газу в організмі. Іншими причинами втрати вуглекислого газу є нега­тивні емоції, гіподинамія, звичка до вживання кофе, паління, м'ясна та жирна їжа.

За К. П. Бутейком, кількість кисню у тканинах не зале­жить від його вмісту в навколишньому середовищі, але без­посередньо пов'язана з рівнем вуглекислого газу. Тому підвищити вміст кисню в тканинах можливо через збільшення рівня вуглекислого газу в крові. Якщо люди­на завдяки затримці дихання навчиться підтримувати в альвеолярному повітрі вміст вуглекислого газу на рівні 6,5%, вона зможе вилікуватись від багатьох хвороб.

Збереженню вуглекислого газу сприяють фізичні вправи, спокійний сон, медитація, голодування, рослин­на їжа.

При затримці дихання потрібно затискувати ніс і слідкувати за тим, аби вдих після затримки був негли­боким. Тривалість перших затримок — 10 с, потім у про­цесі тренування вони подовжуються до 180-240 с. Зат­римка дихання проводиться на вдиху та видиху, із на­ступним ритмом: 10 кроків — вдих, 20 кроків — затрим­ка, 20 кроків — видих, 10 кроків — затримка. Час вико­нання вправи 15-20 хв.

Дихальна гімнастика зміцнюєє здоров'я через зба­гачення тканин вуглекислим газом.

Варто зазначити, що багато вчених критично став­ляться до парадоксальної дихальної гімнастики.

Таким чином, повне дихання йогів збагачує організм киснем і підвищує його максимальне споживання, що оздоровлює людину. Парадоксальне дихання, розробле­не О. М. Стрельніковою та К. П. Бутейком, спрямоване про­ти глибокого дихання, їхні погляди на фізіологію дихан­ня суперечать традиційним уявленням, що організм для кращого стану мусить мати більше кисню. Гімнастика за О. М. Стрельніковою робить акцент на вдиху, а за К.П. Бутейком — на затримці дихання. Тому оцінку стану здо­ров'я за показником МКС слід доповнювати індексом рівня вуглекислого газу, який можливо нормалізувати як за допомогою фізичних вправ, так і дихальної гімнасти­ки. Використовувати кожну методику можливо з обов'яз­ковим урахуванням індивідуальних особливостей та пси­хофізіологічного стану й віку людини.