Колективні договори та угоди

Колективний договір - це локальний нормативно-правовий акт, який містить правила поведінки та зобов'язання сторін щодо регулювання трудових, виробничих та соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників з інтересами роботодавця.

Колективний договір - це угода, що укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань.

Колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів - представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом.

Укладання колективного договору ґрунтується на таких принципах:

§ рівноправність учасників, паритетне представництво та здійснення контролю за виконанням взятих зобов'язань;

§ надання свободи в обговоренні питань, що становлять предмет колективного договору;

§ добросовісність в прийнятті зобов'язань, взаємна відповідальність в разі невиконання умов колективного договору;

§ врахування реальних можливостей матеріального, виробничого і фінансового забезпечення зобов'язань сторін;

§ наявність повноважень представників сторін, які укладають колективний договір;

§ дотримання норм трудового законодавства.

Невід'ємною частиною колективного договору є додатки до нього. В додатках як правило уточнюються і розвиваються окремі зобов'язання і положення договору. Питання про те, скільки і які нормативні і зобов'язальні положення колективного договору конкретизуються і доповнюються додатками, вирішується угодою сторін.

В більшості колективних договорів додатками є:

• положення про виплату винагороди за результатами річної роботи підприємства;

• положення про преміювання працівників;

• графік відпусток;

• перелік працівників з ненормованим робочим днем;

• положення про порядок забезпечення спецодягом та іншими засобами індивідуального і колективного захисту працівників;

• правила внутрішнього трудового розпорядку тощо.

Процес розробки і прийняття колективного договору проходить 3 стадії:

1. організація розробки і підготовка проекту колективного договору;

2. обговорення проекту договору в структурних підрозділах та на загальних зборах (конференції) трудового колективу;

3. прийняття рішення по колективному договору, його підписання та повідомна реєстрація в органах влади.

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства. Колективний договір набуває чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного в колективному договорі. Після закінчення строку дії колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором.

Згідно з Законом України “Про колективні договори і угоди” розрізняють такі колективні угоди:

• генеральна угода, що укладається на державному (всеукраїнському) рівні,

• галузеві угоди, що укладаються на галузевому рівні,

• регіональні угоди, що укладаються на регіональному (адміністративно-територіальному) рівні.