Предмет і завдання патологічної фізіології. Нозологія. Етіологія. Патогенез

Предметом патологічної фізіології є життєдіяльність хворого організму, тобто хвороба, а завданнями – вивчення основних закономірностей виникнення, розвитку і кінця хвороби.

З одного боку, патофізіологія спирається на знання, які вивчаються на кафедрах анатомії, гістології, нормальної фізіології, хімії, фізики, біохімії, а з іншого боку, вона сама є теоретичною основою всіх клінічних дисциплін – „філософією медицини”. Якщо клініциста в хворобі перш за все цікавить те, чим вона відрізняється від інших захворювань, тобто особливе, що дає змогу поставити діагноз і призначити правильне лікування, то патофізіолог шукає в хворобі те загальне, що притаманно всім хворобам або великим групам хвороб. Розкриваючи основні закони розвитку хвороб, патофізіологія дає лікарям універсальні механізми протидії захворюванням.

Курс патофізіології поділяється на три частини. Перша частина – нозологія, тобто загальне вчення про хворобу. Вона дає визначення здоров'ю, хворобі, патологічній реакції тощо. Тут вивчається етіологія та патогенез. Друга частина – типові патологічні процеси вивчає процеси, які складають основу великих груп захворювань. Третя частина – спеціальна патологічна фізіологія вивчає основні закономірності порушень функцій окремих органів і систем.

Основним методом патологічної фізіології є експеримент, суть якого полягає в тому, що на тваринах моделюється хвороба людини або окремі найбільш суттєві ланки хвороби. Експерименти поділяються на гострі та хронічні. Застосовуються методики вилучення органів або клітин, перерізання нервів або їх подразнення, введення в організм різних речовин, пересадка органів і тканин. На сучасному етапі розвитку науки все частіше досліди проводяться на ізольованих органах, тканинах, окремих клітинах або навіть на субклітинних структурах, застосовують методи математичного і комп´ютерного моделювання патологічних процесів.

Основними етапами проведення експериментальних досліджень є:

1. Формулювання робочої гіпотези.

2. Вибір адекватної методики.

3. Планування експерименту з визначенням необхідного контролю.

4. Статистична обробка отриманих даних для визначення їх вірогідності.

5. Порівняння отриманих результатів з літературними і формулювання висновків.