Облік розрахунків з покупцями та замовниками

На рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи.

Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має такі субрахунки:

361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"

362 "Розрахунки з іноземними покупцями"

363 "Розрахунки з учасниками ПФГ"

364 "Розрахунки за гарантійним забезпеченням"

За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

На субрахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.

На субрахунку 364 "Розрахунки за гарантійним забезпеченням" відображаються розрахунки за гарантійним забезпеченням, пов'язаним зі здійсненням операцій з деривативами (стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах).

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред'явленим до сплати рахунком.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків по обліку розрахунків з покупцями та замовниками представлено у табл. 11.4.

Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку покупцями та замовниками	Таблиця 11.4. розрахунків з
№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
Дебет	Кредит
1.	Нараховано заборгованість покупцям за відвантажену їм готову продукцію, виконані роботи або надані послуги за цінами реалізації	36'Розрахунки з покупцями та замовниками"	70"Доходи від реалізації"
2.	Відображено надходження грошей від покупців та замовників за реалізовані товари, роботи та послуги	30"Каса" 31"Рахунки в банках"	36'Розрахунки з покупцями та замовниками"
3.	Отримано від покупців векселі в рахунок оплати за реалізовані товари, роботи і послуги	162"Довгострокові векселі одержані" 34"Короткострокові векселі одержані"	36'Розрахунки з покупцями та замовниками"
4.	Отримано від покупця в рахунок оплати цінні папери (облігації, казначейські зобов'язання), придбані ним на фінансовому ринку	14" Довгострокові фінансові інвестиції" 35"Поточні фінан­сові інвестиції"	36'Розрахунки з покупцями та замовниками"
5.	Відображено проведення взаємозаліку між покупцем і продавцем	63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"	36'Розрахунки з покупцями та замовниками"
6.	Погашено заборгованість покуп­ця за реалізовані йому товари, роботи і послуги за рахунок рані­ше одержаного від нього авансу	681 "Розрахунки за авансами одержаними"	36'Розрахунки з покупцями та замовниками"

Для забезпечення оплати підприємством-покупцем бажа­них цінностей на його адресу від постачальника виставляється "Рахунок-фактура", в якому вказується кількість, ціна і загальна сума (з урахуванням ПДВ) щодо їх оплати. В свою чергу перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника здійснюється за допомогою документа "Платіжне доручення". Підтвердженням здійснення оплати постачальнику є виписка банку по розрахунковому рахунку підприємства.

Для отримання у постачальника придбаних цінностей са­мовивозом, представнику підприємства-покупця повинна бути видана "Довіреність на одержання цінностей".

Видача покупцю із складу постачальника товарно-ма­теріальних цінностей здійснюється на підставі документа "Товар­но-транспортна накладна".

Вантажі, які надходять на підприємство від постачаль­ників, реєструють у "Журнал обліку вантажів, що надійшли".

Записи у "Картки складського обліку" цінностей, що надійшли, здійснюються на підставі товарно-транс­портних накладних або "Прибуткового ордера", який оформляється комірником по факту їх надходження.

Узагальнення інформації щодо розрахунків із покупцями та замовниками знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері №3, а при спрощеній формі обліку — у відомості В-6 (див. додаток А6).

& * *

Методологічні засади формування у бухгалтерському облі­ку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фі­нансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтер­ського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", який затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 8 жовтня 1999 р. №237.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюд­жетних установ).

Положення (стандарт) 10 застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандарта­ми) бухгалтерського обліку.

Терміни, що використовуються у положеннях (стандар­тах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебі­торська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її непо­вернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Дебітори — юридичні та фізичні особи, які внаслідок ми­нулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість — сума заборгованості дебі­торів підприємству на певну дату.

Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебі­торської заборгованості, яка не виникає в ході нормального опе­раційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з да­ти балансу.

Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати ба­лансу.

Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпев­неність її погашення боржником.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованос­ті — сума поточної дебіторської заборгованості за товари, робо­ти, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

2.1. Визнання та оцінка дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх еко­номічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, това­ри, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оціню­ється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за про­дукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/ або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахо­ваними доходами (процентами) у періоді її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, това­ри, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнів­них боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається виходя­чи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі кла­сифікації дебіторської заборгованості.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням ко­ефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми без­надійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, ро­боти, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівнос­ті, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебі­торської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів виз­начається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та ко­ефіцієнта сумнівності відповідної групи.

Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованіс­тю, щодо якої є ризик неповернення, ведеться на рахунку 38 "Ре­зерв сумнівних боргів".

За кредитом рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" відоб­ражається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом — списання сумнівної за­боргованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспон­денції з рахунком обліку доходів.