Порядок відрядження в межах України

Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступни­ком і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.

Строк відрядження визначається керівником або його за­ступником, але не може перевищувати 30 календарних днів.

Термін відрядження працівників, які направляються для виконання в межах України монтажних, налагоджувальних, ре­монтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати терміну будівництва об'єктів.

Дані наказу знаходять своє відображення у посвідченні про відрядження, яке видається відрядженому працівнику на ру­ки.

Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Якщо пра­цівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті.

Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття працівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство для засвідчення під­пису відповідної службової особи, на яку наказом (розпоряджен­ням) керівника підприємства покладено обов'язки здійснювати ре­єстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього.

Підприємство, що відряджає працівника, здійснює реєст­рацію особи, яка вибуває у відрядження, у "Журнал реєстрації пос­відчень про відрядження", форма якого наведена у зразку 11.2.

За кожний день (включаючи день від'їзду та приїзду) пе­ребування працівника у відрядженні в межах України, враховую­чи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах граничних норм.