Виникнення СА як науки пов’язано з прізвищами

Тема 1. Основні методологічні принципи системного аналізу як наукової дисципліни

Зміст

1. Розвиток системних уявлень та необхідність виникнення системного підходу

2. Основні поняття та терміни в системному аналізі.

3. Предмет, метод і задачі дисципліни

4. Структура дисципліни, її зв'язок з іншими дисциплінами.

4. Використання принципів системного аналізу на залізниці.

5. Роль системного аналізу в рішенні задач планування і організації транспортного процесу

Системний аналіз спрямований на розв’язання складних проблем.

Системний аналіз – наукова дисципліна, мета якої – вивчення «методологічних засобів, які використовуються для підготовки та обґрунтування рішень у проблемах технічного, політичного, та ін. характеру».

Системний підхід – направлення методології спеціального наукового пізнання та соціальної практики, в основі якої лежить дослідження об’єктів як систем, тобто вони розглядаються як цілісна множина взаємопов’язаних об’єктів.

Використання цих визначень стосовно транспорту означає, що у ході системного аналізу вивчаються основні кількісні та якісні зміни, що відбуваються у цілісній транспортній системі, виявляються внутрішні протиріччя між складовими частинами транспортної системи а також між ними та оточуючим середовищем.

Виникнення СА як науки пов’язано з прізвищами

БОГДАНОВ Олександр Олександрович (1873-1928) – він був політичний діяч, лікар, філософ, економіст, в роботі «Тектология: (Всеобщая организационная наука)» сформулював ідеї системного підходу. Він випередив роботи Н. Вінера та Л. фон Берталанфі більше чим на 30 років і справедливо вважається автором першого варіанту загальної теорії систем (ЗТС) та попередником кібернетики.

НОРБЕРТ Вінер народився 26 листопада 1894 р. в м. Колумбія, штат Міссурі, в 7 років він читав Дарвіна і Данте, в 11 років закінчив школу, в 14 – Тафт-коледж (вищий навчальний заклад) і отримав диплом бакалавра мистецтв. Далі – аспірант Гарвардського університету і в 17 років – магістр мистецтв, а в 18 років (в 1913 р.) – доктор філософії по спеціальності «математична логіка».

"КІБЕРНЕТИКА" Вінера побачила світ в 1948 році.

Сенс грецького слова (терміну) гібірнет як особи, що керує ресурсами та людьми, що населяють певну територію, був зрозумілий ще в 19 сторіччі.

Людвіг фон БЕРТАЛАНФІ, австрійський біолог, незалежно від кібернетики та тектології в 30-ті роки розробляє загальну теорію систем.

В його теорії головне поняття – «відкрита система», Берталанфі особливе значення приділено механізмам обміну речовини-енергії-інформації між живим організмом і навколишнім середовищем та встановлення внутрішньої динамічної рівноваги.

В наступні роки, з середини сторіччя (50-60-х роках), виник і почав широко використовуватися ще рід дисциплін, що пов’язані з вивченням складних систем: дослідження операцій, системотехніка, прикладні розділи кібернетичної теорії. Під впливом таких сучасних наук сформувався Системний аналіз як самостійна наукова дисципліна із значенням міждисциплінарної теорії (яка грає роль міждисциплінарної теорії).

В 70-80х рр. 20 сторіччя суспільство постало, за визначенням академіка В. М. Глушкова, перед другим інформаційним бар’єром, а саме: сумарна складність задач керування об’єкту керування стала перевищувати здатність керуючої системи з опрацюванні інформації.