Вибір пристроїв

При виборі пристроїв керуються таким. В одиничному i дрібносерійному виробництвах широко застосовують універсальні пристрої (патрони, лещата, ділильні універсальні головки, поворотні столи тощо). У великосерійному i масовому виробництвах застосовують головним чином спеціальні пристрої, які скорочують допоміжний і основний час більше, ніж універсальні, при більш високій точності. Вибір пристроїв повинен бути основаним на аналізі витрат на реалізацію технологічного процесу у встановлений проміжок часу при заданій кількості виробів. Аналіз витрат повинен передбачати порівняння варіантів пристроїв, що відповідають однаковим вимогам i забезпечують вирішення однакових завдань у конкретних виробничих умовах. При виборі оптимального варіанта пристрою повинні враховуватись:

- технічні вимоги на виготовлення деталі — кількість деталей та строки їх виготовлення;

- вимоги техніки безпеки та промислової санітарії;

- витрати на виготовлення пристрою.

У практиці сучасного машинобудівного виробництва сформувались такі системи пристроїв.

Універсально-збірні пристрої (УЗП) компонують з остаточно оброблених взаємозамінних стандартних універсальних елементів. Їх використовують як спеціальні оборотні пристрої короткочасної дії. Вони забезпечують встановлення та фіксацію заготовок у межах габаритних можливостей комплекту УЗП.

Спеціальні збірно-розбірні пристрої (СРП) — пристрої, які компонують із стандартних елементів додатковою їх механічною обробкою i використовують як спеціальні необоротні пристрої тривалої дії з оборотних елементів.

Нерозбірні спеціальні пристрої (НСП)—пристрої, які компонують із застосуванням стандартних деталей та вузлів загального призначення як необоротні пристрої довготривалої дії з необоротних деталей i вузлів. Вони складаються з двох частин: уніфікованої базової частини та змінної наладки. Пристрої цієї системи стійкі до змін конструкцій оброблюваних заготовок та коригувань технологічних процесів. У випадку подібних змін необхідна лише заміна змінної наладки. Пристрої цієї системи використовують - при груповій обробці деталей.

Універсально - безналагоджувальні пристрої (УБП) — найбільш поширена система в умовах серійного машинобудування. Ці пристрої забезпечують установку та фіксацію оброблюваних заготовок будь-яких виробів малого та середнього габариту. При цьому установка заготовок зв'язана з необхідністю контролю їх орієнтації в просторі. Такі пристрої забезпечують виконання широкої номенклатури операцій обробки заготовок.

Універсально-налагоджувальні пристрої (УНП) — пристрої, які забезпечують установку за допомогою спеціальних наладок, фіксацію оброблюваних заготовок малого i середнього габариту та виконання широкої номенклатури операцій обробки заготовок. Застосовуються як пристрої короткочасної дії.

Спеціалізовані налагоджувальні пристрої (СНП) — пристрої, що забезпечують за певною схемою базування, установлення за допомогою спеціальних наладок i фіксацію споріднених за конструкціями заготовок для здійснення типових операцій.

Уci перераховані системи пристрою належать до категорії уніфікованих. Вибір уніфікованого пристрою багато в чому відрізняється від вибору звичайної оснастки. Як правило, цю роботу виконує конструктор по оснастці. Технолог лише вказує необхідну систему пристрою i приводить схему базування.

При виборі пристрою слід використовувати таку документацію:

- нормативно-технічну — стандарти на пристрої та їx деталі, стандарти на терміни i визначення технологічного оснащення;

- технічну — альбоми типових конструкцій пристроїв, каталоги i паспорти на технологічне обладнання, інструктивно-методичні матеріали щодо вибору технологічного оснащення.

При техніко-економічному обґрунтуванні вибору пристроїв розраховується коефіцієнт завантаження пристрою і затрати на оснащення операцій. Коефіцієнт завантаження пристрою визначають за формулою:

К_з.п = Т_к N/F_д,

де Т_к — штучно-калькуляційний час виконання технологічної операції, хв; N — місячна програма (кількість повторів, операцій), що планується;

F_д— дійсний місячний фонд часу, год.

При виборі системи пристрою можна використовувати рекомендації ГОСТ 14.305-86 (див. рис. 4.2).

Рисунок 4.2.- Межі раціонального використання пристроїв різних систем