Розрахунок та вибір складових для проводу ходу

Потужність двигуна

,

де – частота обертання вала двигуна, об/хв;

– обертовий момент на валу двигуна, кНм;

,

де – обертовий момент на приводному колесі (зірочці), кНм;

– коефіцієнт, що враховує кратність навантаження від обертового моменту на валу двигуна.

,

де – тягове зусилля в привідному колесі, кН;

– діаметр привідного колеса, м.

Середньозважена потужність

,

де – кількість дільниць, на яких змінюється обертовий момент.

Згідно з отриманими значеннями потужності, частоти обертів та обертового моменту вибираємо електродвигун, для якого визначаємо і стопорний момент.

Визначення стопорного моменту на валу двигуна

.

Приклад параметрів обраного двигуна гусеничного рушія для екскаватора ЕКГ–10Н наведено в табл. 3.7.

Аналіз кінематичних схем приводів гусеничних механізмів пересування показує, що редуктори мають досить великі передатні числа, й подальше збільшення діаметрів провідних катків може призвести до подорожчання передавальних механізмів і збільшення їхніх геометричних розмірів. Цього можна уникнути шляхом оптимізації необхідної кількості кулаків привідної зірочки й кроку гусеничного ланцюга, приклад розрахунку яких наведено в додатку В.

Для порівняння розрахованого екскаватора і гусеничного рушія з сучасними екскаваторами в таблицях А1...А5 додатку А наведено техніко–економічні параметри одноківшових екскаваторів передових фірм світу, а саме фірм „Маріон” і „Б’юсайрус”, „Харнишфегер” (США); „УЗТМ” та „НКМЗ”.

Порівняльний аналіз гусеничних рушіїв можна проводити за такими показниками як питома енергоємність Е_п та питома металоємність механізмів m_п:

, (кВт/т); ,

де – потужність двигунів приводу хода, кВт;

– маса гусеничного рушія, т;

– маса екскаватора, т.

Таблиця 3.7 – Параметри обраного електродвигуна ДЕ – 812