Порядок проведення сертифікації продукції

Сертифікацію продукції в Системі проводять винятково органи з сер­тифікації, а за їх відсутності – організації, що виконують функції органів з сертифікації продукції за дорученням Держстандарту України.

Порядок організації і проведення робіт з сертифікації має бути таким, щоб забезпечити достатню об’єктивність сертифікації, достовірність і відтворюваність результатів досліджень, бути економічно ефективним і достатнім як для виробників продукції, потенційних експортерів, так і споживачів цих виробів – імпортерів.

Вироби або продукція при позитивних результатах їх сертифікаційних досліджень у відповідних центрах або лабораторіях мусять мати підтвердження цьому у вигляді клейма, спеціального знаку, сертифікату, або бути включеними в перелік сертифікованих товарів, або мати документ, що вони випущені на підприємстві, яке має право на їх сертифікацію.

Порядок проведення сертифікації продукції в загальному випадку містить:

- подання на розгляд заявки на сертифікацію продукції;

- аналіз наданої документації;

- прийняття рішення за заявкою із зазначенням схеми (моделі) сертифікації;

- обстеження виробництва;

- атестацію виробництва продукції, що сертифікується, або сертифікацію системи якості, якщо це передбачено схемою сертифікації;

- відбирання, ідентифікація зразків продукції та їх випробування;

- аналіз одержаних результатів та прийняття рішення про можливість видачі сертифіката відповідності та надання ліцензій;

- видачу сертифіката відповідності, надання ліцензій та занесення сертифікованої продукції до Реєстру Системи;

- визнання сертифіката відповідності, що виданий закордонним органом;

- технічний нагляд за сертифікованою продукцією під час її виробництва;

- інформацію про результати робіт з сертифікації.

Підсумком роботи з сертифікації є підтвердження відповідності продукції (процесу, послуги) вимогам стандартів або інших нормативних документів у вигляді сертифіката відповідності чи знака відповідності.

В системі сертифікації діють певні правові норми. Так, за додержання прийнятих правил і процедури сертифікації несе відповідальність сертифікаційний орган, а за відповідність конкретних партій продукції вимогам нормативних документів відповідає виробник продукції.