Міжгалузеві системи стандартів

До основних напрямків роботи у галузі стандартизації належить упорядкування нормативної документації: конструкторської, технологічної, а також документації, що пов'язана з плануванням, організацією виробництва і випуском продукції, безпекою праці тощо.

В Україні, крім Державної системи стандартизації (ДСС) існують й інші системи стандартизації, які є складовими частинами ДСС, а саме: система конструкторської документації, система технологічної документації, система розробки та постановки продукції на виробництво, система стандартів безпеки праці, система автоматизованого проектування, система класифікації та кодування інформації, державна метрологічна система, система оброблення інформації, система показників якості продукції тощо. Усі ці системи являють собою великі міжгалузеві системи.

Стандартизація міжгалузевих систем - це комплекс взаємопов'язаних стандартів, які охоплюють основні питання практичної діяльності щодо конкретного об'єкта стандартизації в масштабах країни на усіх рівнях управління. Мета цього виду стандартизації - створення систем взаємопов'язаних стандартів, які забезпечують ефективність проведення важливих робіт загальнодержавного значення. Стандартизація міжгалузевих систем - це своєрідна форма комплексної стандартизації, яка отримала широке впровадження у практику народного господарства країни. Розроблення міжгалузевих систем стандартизації у 70-х роках XX ст. є новим етапом розвитку стандартизації і характеризує досягнутий науково-технічний рівень, необхідність підвищення якого об'єктивно визначається вимогами науково-технічного прогресу.

Використання міжгалузевих систем сприяє розвитку народного господарства країни за рахунок зменшення витрат часу на розробку і поставлення виробів на виробництво, створення єдиної інформаційної бази, єдиної мови та єдиних форм документів тощо.

Розглянемо найважливіші для народного господарства міжгалузеві системи.

Єдина система конструкторської документації (ЄСКД)

Роль нормативного документа, який встановлює єдині правила оформлення конструкторської документації, і однозначні визначення графічних позначень, а також однаковий порядок їх використання в виробництві, в усіх індустріальних країнах світу виконують стандарти.

В Україні конструкторська документація є об'єктом державної стандартизації з 1928 p. У чинних до 1971 р. системах конструкторської документації та креслярському господарстві, що діяли в різних галузях промисловості, був відсутній єдиний підхід щодо розробки, оформлення і використання конструкторської документації. Через відсутність єдиних правил розробки та оформлення креслень спричинялись перешкоди у використанні їх в різних галузях народного господарства, виникало дублювання конструкторської документації, стримувалась механізація та автоматизація обробки документації й інженерної праці при проектуванні.

Першим етапом підготовки виробництва - розроблення конструкторської документації, яка відіграє роль посередника між конструктором і виробником. Тому виникла потреба у створенні єдиних для всього народного господарства країни правил розробки, оформлення і використання конструкторської документації.

Удосконалення стандартів на креслення і систему креслярського господарства, використання досвіду застосування галузевих систем конструкторської документації та забезпечення узгодження правил оформлення графічних документів з рекомендаціями міжнародних організацій ISO і ІЕК дозволило розробити систему конструкторської документації (СКД). Як визначено в ГОСТ 2.001, СКД - це комплекс державних стандартів, що встановлюють єдині, взаємопов'язані правила і положення з складання, оформлення і використання конструкторської документації у промисловості, науково-дослідних і проектно-конструкторських організаціях країни. Комплекс СКД містить біля 200 стандартів, дія яких спрямована:

1 - на поліпшення якості проектувальних виробів;

2 - на поліпшення умов взаємообміну конструкторською документацією між різними організаціями та підприємствами, в тому числі й міжнародного обміну документацією;

3 - на зниження трудомісткості у розробці конструкторської документації;

4 - на поліпшення умов для організації спеціалізованих виробництв;

5 - на можливість використання засобів механізації та автоматизації при розробці конструкторської документації та її обробки у службах підготовки виробництв;

6 - на поліпшення умов експлуатації та ремонту виробів;

7 - на поліпшення умов для уніфікації, стандартизації виробів та їх складових частин.

СКД находить широке використання в автоматизованій системі управління всіх рівнів народного господарства; при створенні і використанні машинних носіїв в якості юридично передбачених форм подання документації; в чинних і розроблюваних класифікаторах та системах документації; у процесі розроблення стандартних програм збору, збереження, передачі й оброблення інформації в державній автоматизованій системі, а також у системі автоматизованого проектування (САПР).

У позначенні стандартів СКД цифра 2 вказує на те, що ці стан­дарти належать до даного комплексу системи. Прийнята система позначення стандартів СКД полегшує їх використання різними службами й організаціями.

Єдина система технологічної документації (ЄСТД)

Технологічна документація - важливий фактор, який забезпечує прискорення науково-технічного прогресу, зростання ефективності суспільного виробництва та підвищення якості продукції. Вона вирішує два головних завдання: інформаційне й організаційне. На основі технологічної документації створюється різноманітна інформація, яка використовується для проведення техніко-економічних і нормативних розрахунків, планування, регулювання та організацій виробництва, підготовки, управління та обслуговування. Техноло- гічна документація дозволяє організувати взаємовідносини між основним і допоміжним виробництвами. Особлива роль приділяється технологічній документації в умовах впровадження автоматизованих систем управління.

Різноманітність форм технологічної документації, що використовувалась у промисловості до 1973 p., відмінність у правилах її оформлення та використання ускладнювало передачу виробництва об'єктів (продукції, матеріалів тощо) на інші підприємства, перешкоджало типізації та стандартизації технології, а також використання в автоматизованих системах управління. Для забезпечення уніфікації технологічної документації з 1974 p. введена система технологічної документації (СТД).

Згідно з ГОСТ 3.1001 СТД - це комплекс державних стандартів, які встановлюють єдині взаємопов'язані правила розроблення, комплектування, оформлення і використання технологічної документації при виготовленні та ремонті виробів. СТД дає змогу використовувати типові технологічні процеси; скоротити обсяг розроблюваної технологічної документації; підвищити продуктивність праці технологів; упорядкувати номенклатуру; зміст форм документації загального призначення; встановити єдині правила оформлення технологічних процесів для виробництва продукції; розробити систему нормативів основного виробництва, облік і аналіз застосування технологічної документації тощо. Оформлення технологічної документації відповідно до стандартів СТД систематизує та концентрує інформаційний матеріал, а також є важливим етапом робіт з удосконалення організації технологічної підготовки виробництва.

Впровадження комплексу стандартів СТД допомогло розробити єдину технологічну мову, яка використовується в усіх галузях машинобудування, харчової промисловості та інших галузях народного господарства, дозволило підвищити рівень технологічних розробок та якість продукції, зменшити матеріальні витрати і собівартість продукції, механізувати та автоматизувати процеси обробки інформації, широко використовувати обчислювальну техніку.

У позначенні стандартів СТД цифра 3 вказує на їх належність до комплексу стандартів цієї системи.

Система класифікації та кодування інформації (СККІ)

Для ефективного управління господарством країни необхідно своєчасно отримувати, передавати і переробляти велику кількість різноманітної інформації, об'єм якої з кожним роком зростає. При крупних масштабах господарства в Україні незначні прорахунки в управлінні призводять до мільйонних втрат. Для запобігання втрат слід широко впроваджувати сучасні засоби обчислювальної техніки і математичні методи у сферу обліку, планування та управління народним господарством. Нові технології управління народним господарством на усіх рівнях передбачають використання автоматизованих систем управління.

Основною частиною автоматизованої системи управління є інформаційна система, яка забезпечує збирання, накопичення, обробку і видання необхідної техніко-економічної інформації. Використання електронно-обчислювальних машин для обробки великого об’єму інформації пов'язано зі створенням машинної мови, тобто перекладом інформації на мову цифрових кодів. Кодування інформації передбачає обов'язкову її систематизацію та класифікацію.

Існує декілька методів кодування інформації. У галузі стандартизації використовують класифікаційний метод, який заснований ни певній системі класифікації об'єктів техніко-економічної інформації (рис.1.2.)

Рисунок 2 - Схема методів класифікації та кодування

Різноманітність об'єктів і складність їх взаємного погодження викликало створення системи класифікації та кодування інформації (СККІ). СККІ складається з комплексу державних класифікаторів, в яких зібрані й отримали коди різні види техніко-економічної інформації. Кожний класифікатор являє собою словник перекладу назв об'єктів, які наведені українською мовою і кодами машинної мови. Комплекс державних класифікаторів забезпечує народне господарство інформацією про: адміністративно-територіальне розподілення; роботи, послуги і види діяльності, які виконуються в різних галузях; товарну продукцію, яку виробляє промисловість, сільське госпо-дарство і будівництво; природні ресурси; нормативну і управлінську документацію; організаційно-правові форми господарювання тощо.

Система класифікації та кодування техніко-економічної інформації - єдина у країні. Код, який отримав конкретний вид інформації, однозначний і не залежить від галузі промисловості.

Загальними вимогами для усіх класифікаторів є:

1. Забезпечення достатньої ємності, яка гарантує охоплення усіх об'єктів класифікації.

2. Володіння гнучкістю і притаманність резервної ємності, які необхідні для внесення у процесі використання класифікатора змін і доповнень без порушення структури класифікатора, його об'єктів, групування та ознак.

3. Забезпечення рішення конкретних завдань в автоматизованій системі управління, які пов'язані з об'єктом класифікації як усередині системи, так і у взаємодії з іншими інформаційними системами різних рівнів.

Комплексна розробка державних класифікаторів забезпечує можливість і ефективність їх використання при рішенні завдань управління, планування, обліку, розподілення, фінансування, ціноутворення та інших сферах промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі, побутового обслуговування тощо. СККІ дозволяє скоротити номенклатуру виробів за рахунок дублювання, підвищити рівень уніфікації, спеціалізації в масштабах галузі та виробництва.

Протягом 1993-1999 років Держстандартом України затверджено 18 державних класифікаторів, які використовуються з 1995 p. Держстандарт України постійно працює над розробленням нових класифікаторів.

Державні класифікатори мають наступне позначення ДК 004-95 "Класифікатор нормативних документів", де 004 - номер класифікатора, 95 - рік затвердження.