Вихідні каскади підсилювачів

1.Види вихідних каскадів та їх особливості.

2. Оцінка нелінійних спотворень в вихідних каскадах.

1). Підсилювальний каскад, із входу якого сигнал потрапляє в навантаження підсилювача називається вихідним.

Вихідні каскади підсилювачів реалізуються по-різному, в залежності від їх призначення:

- однотактні;

- двотактні.

В залежності від виду елемента зв’язку і навантаження поділяються на:

- резисторні;

- трансформаторні;

- дросельні.

а при відсутності елемента зв’язку на безтрансформаторні та безконденсаторні.

Спільним показником вихідних каскадів являється високий рівень підсилювального сигналу, який у відповідності до характеру опору навантаження виражається або номінальною потужністю, або номінальною вихідною напругою.

Вихідні каскади споживають від джерел живлення велику потужність. Тому основними показниками для них являється ККД і коефіцієнт гармонік. Економічний режим живлення вихідних каскадів забезпечується за рахунок кращого використання ПЕ як по напрузі, так і по струму, а це приводить до зростання нелінійних спотворень, які для підсилювачів не повинні перевищувати допустимих.

Оскільки основним призначенням вихідних каскадів являється виділення в навантаженні такої потужності, яка для ПЕ являється близькою до граничної, то вибирається ПЕ великої потужності. Тому вихідні каскади являються більш дорогими ніж каскади попереднього підсилення і більш громіздкі.

В будь-якому підсилювальному каскаді не вся потужність, споживана від джерела живлення, перетворюється в потужність сигналу, яка віддається в навантаження (ККД<1). Тому при конструюванні вихідного каскаду намагаються отримати більш високий його ККД.

Реалізація вихідного каскаду, задовольняючого поставлені вимоги, досягається слідуючим чином:

- вибором підсилювального елемента;

- способом ввімкнення ПЕ;

- вибором режиму роботи підсилювального елемента;

- використанням відповідних вхідних і вихідних ланцюгів.

Найчастіше використовуються в вихідних каскадах схеми ввімкнення транзистора з СЕ. Ці каскади мають найбільші нелінійні спотворення. Але цей недолік можна усунути, так як високий коефіцієнт підсилення по напрузі дозволяє вводити в них глибокий НЗЗ. Це дозволяє знизити не тільки нелінійні спотворення, а й покращувати інші параметри каскаду.

В вихідних каскадах підсилювачів систем зв’язку використовуються режим А, який забезпечує найменші нелінійні спотворення. При менш жорстких вимогах до нелінійних спотворень використовуються каскади, які працюють в більш економічних режимах АВ і В. Як правило ці каскади виконуються по двотактним схемам, дозволяють знизити характерні для цих режимів нелінійні спотворення.