Аналіз оборотності оборотних коштів

Джерелом аналізу наявності власних оборотних та прирівняних до них коштів є Баланс підприємства на будь-яку звітну дату. Для визначення надлишку чи нестачі власних та прирівняних до них обігових коштів доцільно скласти аналітичну таблицю 8.1.

У подальшому аналізі слід встановити, під впливом яких чинників змінилась наявність власних обігових коштів на кінець звітного періоду порівняно з даними на початок звітного періоду. На підприємствах промисловості нестача власних обігових коштів може зумовлюватися як залежними, так і не залежними від діяльності підприємств чинниками. Основним чинником, що прямо пов’язаний з виробничою діяльністю підприємств, є виконання завдання з прибутку. Одержання надпланового прибутку за рахунок покращання кількісних та якісних показників діяльності підприємства супроводжується, як правило, утворенням надлишку обігових коштів. І навпаки, невиконання завдання з прибутку внаслідок підвищення собівартості, зменшення обсягу реалізації продукції і допущення позареалізаційних збитків викликає нестачу власних обігових коштів. Крім того, причиною виникнення нестачі обігових коштів може бути фінансування окремих заходів за рахунок прибутку (погашення кредитів банків, плати за кредит, покриття збитків житлово-комунального господарства тощо) понад наявні джерела.

Таблиця 8.1. Аналіз забезпеченості підприємства обіговими коштами

№ п/п	Показник	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміна за звітний період
	Джерела власних коштів (підсумок розділу І пасиву Балансу)
	Стійкі пасиви (заборгованість по оплаті праці і по страхуванню)
	Основні засоби і вкладення (підсумок розділу І активу Балансу)
	Наявність власних обігових та прирівняних до них коштів (п.1 + п.2 – п.3)
	Норматив обігових коштів
	Надлишок (+), нестача (-) власних обігових коштів (п.4 – п.5)

Нестачу власних обігових коштів можуть викликати незалежні від діяльності підприємства чинники. Ними може бути збиток від стихійного лиха, рішення галузевого органу щодо перерозподілу обігових коштів тощо.

Нестача власних обігових коштів підприємства може бути компенсована шляхом прискорення обігу коштів, залученням коштів цільових джерел та за допомогою галузевих органів управління шляхом перерозподілу коштів між підприємствами галузі.

Ефективність і використання оборотних коштів характеризується такими показниками, як:

— випередження темпів росту обсягу продукції (робіт, послуг) над темпами росту середніх залишків оборотних коштів;

— збільшення реалізації продукції (робіт, послуг) в розрахунку на 1 грн. оборотних коштів;

— прискорення оборотності оборотних коштів.

Аналітичне дослідження вищевказаних показників можна провести у таблиці 8.2.

Для вивчення оборотності оборотних коштів використовують такі основні показники:

— коефіцієнт оборотності;

— тривалість одного обороту в днях;

— коефіцієнт закріплення оборотних коштів.

Таблиця 8.2. Показники ефективності використання оборотних коштів

№ п/п	Показники	Базовий рік	Звітний рік	Темп зростання, %
	Обсяг промислової продукції, тис. грн.
	Виручка від реалізації продукції (без ПДВ і акцизів), тис. грн.
	Середні залишки оборотних коштів, тис. грн.
	Коефіцієнт випередження темпів росту обсягу промислової продукції над темпами росту оборотних коштів (п.1 / п.3)	—	—
	Обсяг реалізації продукції на 1 грн. оборотних коштів (п.2 / п.3), грн.

Коефіцієнт оборотності (K_о) показує кількість оборотів, які здійснив оборотний капітал за певний час (рік, квартал, місяць).

Цей коефіцієнт є вимірником продуктивності активів й обчислю­ється за формулою:

,

де РП — виторг від реалізації продукції;

О_к — середній залишок оборотного капіталу.

Тривалість одного обороту (Т_об) у днях показує кількість днів, упродовж яких оборотний капітал здійснює один оборот, проходячи всі фази.

,

де Д — число днів у періоді, за який обчислюється оборотність оборотного капіталу.

Коефіцієнт закріплення оборотних коштів (K_з) показує, яка кількість оборотного капіталу потрібна для того, щоб отримати обсяг реалізації продукції в одну гривню:

.

Ефективність використання обігових коштів характеризують такі показники як коефіцієнти оборотності запасів та заборгованості (дебіторської і кредиторської), коефіцієнти завантаженості коштів, тривалість оборотів, сума вивільнених з обігу коштів внаслідок прискорення їх оборотності або сума додатково залучених у виробничий процес коштів внаслідок сповільнення оборотності.

Перелік більшості показників оборотності приведено в таблиці 8.3.

Коефіцієнт оборотності запасів (К_оз) визначається відношенням доходу (виручки) від реалізації без врахування ПДВ і акцизів до середньої суми негрошових поточних активів.

Величину доходу (виручки) від реалізації за звітний період можна знайти в одному формі №2. Що стосується середньої суми негрошових поточних активів, то її визначають шляхом знаходження середньоарифметичної величини між залишками на початок і кінець звітного періоду (форма №1). Для всіх підприємств одразу не можна назвати оптимальне значення цього показника. Багато залежить від організаційних чинників: видів діяльності, тривалості виробничого циклу тощо. Іноді для внутрішнього контролю цей показник варто визначити дещо іншим способом. А саме: замість величини доходу від реалізації використати величину собівартості реалізованої продукції.

Таблиця 8.3. Перелік показників оборотності коштів та алгоритми їх розрахунку

Умовні позна­чення	Найменування показників	Алгоритм розрахунку (номери рядків форми 1 „Баланс” та форми 2 „Звіт про фінансові результати”)
Ко	Оборотність оборотних засобів, оборотів	Чистий дохід ф2(035)/ Середня величина оборотних активів ф1 (260)
До	Оборотність оборотних засобів, днів	360/ показник Ко
Коз	Оборотність виробничих запасів, оборотів	Собівартість реалізованої продукції ф2 (040)/ Середні виробничі запаси ф1 (100+110+120+130+140)
Доз	Оборотність виробничих запасів, днів	360:Показник Коз
Кор	Оборотність коштів у розрахунках, оборотів	Чистий дохід ф2(035)/ Середня дебіторська заборгованість ф1 (160+170+180+190+200+210)
Дор	Оборотність коштів у розрахунках, днів	360/показник Кор
Код	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	ф2 р.035/ середньорічні ф1 (150+...+210)
Дод	Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості	360 днів/ Код
Ккз	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	ф2 р.035/ середньорічні ф1 (620)
Дкз	Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості	360 днів/ Ккз
Коч	Коефіцієнт оборотності чистого робочого капіталу	ф2 р.035/ ф1 (260+270-620)
Доч	Тривалість одного обороту усіх робочих активів	360 днів/ Коч
Коф	Коефіцієнт оборотності фіксованих активів	ф2 р.035/ ф1 (080-010)
Доф	Тривалість одного обороту фіксованих активів	360 днів/ Коф
Коа	Коефіцієнт оборотності усіх активів	ф2 р.035/ ф1 р.280
Доа	Тривалість одного обороту усіх активів	360 днів/ Коа
Ковк	Оборотність власного капіталу, оборотів	Чистий дохід ф2(035)/ Середня сума власного капіталу ф 1 (380)
Кок	Оборотність всього капіталу, оборотів	Чистий дохід ф2(035)/ Середня валюта балансу ф 1 (280)

Дані про собівартість беруть з форми №2. Визначений таким чином коефіцієнт оборотності запасів не буде порівнюваним з середньогалузевим, але для внутрішнього аналізу він може знадобитись.

Лише в такий спосіб (відношенням величини собівартості, що припадає на реалізацію до середньої величини запасів) можна визначити не тільки коефіцієнт оборотності запасів, але й отримати дані про середню норму запасів у днях. Якщо ж використати в розрахунках дані про дохід від реалізації, значення норми запасів буде невиправдано викривленим у бік зменшення.

При поглибленому аналізі коефіцієнт оборотності можна визначати, застосовуючи будь-яку окрему статтю: запасів, товарів, готової продукції тощо. Щоб визначити кількість обертів за період за кожною окремою статтею запасів, необхідно, передусім, визначити питому вагу витрат цих запасів у загальній величині собівартості продукції, що реалізувалася протягом періоду. Одержану таким чином величину слід порівнювати з середньою величиною відповідних залишків. Так визначають оборотність запасів по кожному їх виду, що, в свою чергу, дозволяє правильно орієнтуватися при визначенні потреби в них.

Це дуже серйозне питання. Адже закупити товари і запаси на багато місяців наперед — це найпростіше, але не економічно, бо це рівнозначно, що гроші надовго покласти на склад. Неробочий капітал — зв’язаний капітал. Чим вища оборотність запасів, тим менше робочого капіталу відволікається на їх закупівлю. Звісно, що це можливо лише при надійних зв’язках з постачальниками. При цьому має значення і їх розташування. Це все питання організаційні, але їх варто враховувати.

Оптимальна кількість обертів за рік (чи інший звітний період) на кожному підприємстві своя, але одне можна сказати з упевненістю: якщо порівняно з попереднім періодом обороти прискорюються, то це свідчить про ефективність використання коштів.

За допомогою регулярного проведення аналізу оборотності активів можна знайти можливість знизити величину оборотного капіталу і в результаті ліквідації його надлишку можна отримувати значно більше прибутку на кожну гривню, вкладену в запаси. Це може стати можливим за умови збереження при цьому кількісного рівня збуту і норми прибутку.

Оборотність дебіторської заборгованості визначається відношенням доходів від продажу (величини реалізації без урахування ПДВ і акцизів) до середньої величини дебіторської заборгованості, визначеної як середньоарифметична величина між сальдо по дебіторах на початок і кінець звітного періоду.

Цей показник дає можливість визначити, скільки разів протягом року (або іншого періоду, який аналізують) обсяги надходжень від реалізації можуть вмістити в собі середній залишок боргових прав (дебіторів).

Він визначає ефективність кредитного контролю з боку підприємства, адже, даючи товар з відстроченням платежу іншим суб’єктам, підприємство фактично їх кредитує.

Для визначення тривалості оборотів дебіторської заборгованості (терміну кредиту покупцям) слід скористатися зворотною формулою, тобто визначити відношення середньої дебіторської заборгованості до чистого доходу від реалізації, який маємо за звітний період. Отриману в результаті величину слід помножити на кількість днів у звітному періоді.

Таким чином визначають, скільки в середньому днів знадобилося підприємству для отримання оплати за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги). При визначенні цих показників беруть участь лише суми по дебіторах-покупцях (замовниках) як такі, що мають пряме відношення до обсягів реалізації продукту діяльності підприємства.

Оборотність кредиторської заборгованості і середній період її погашення визначаються аналогічно вищенаведеним показникам по дебіторах. З тією лише різницею, що замість величини доходів з продаж береться величина закупівель, оскільки обсяги продаж не можуть порівнюватися з борговими зобов’язаннями за отримані поставки.

Дебіторська заборгованість, виведена на кінець звітного періоду, пов’язана з обсягами продаж за цей період, а кредиторська — з обсягами закупівель.

Потреба у визначенні суми закупівель дещо ускладнює завдання, але зробити це варто.

Тривалість обороту кредиторської заборгованості — це середня кількість днів, необхідних для розрахунків в з постачальниками і підрядниками.

Якщо порівняти показники кредиторської заборгованості з показниками по дебіторах, то можна зробити деякі важливі висновки. Наприклад, у разі, коли показник тривалості кредиторської заборгованості хоча б на декілька днів перевищує такий же показник по дебіторах, то це означає не що інше, як вміння утримати позики довше, ніж дозволяти це робити своїм боржникам. Однак тут важливо не перестаратися. Декількох днів цілком достатньо.

Аналіз оборотності обігових коштів доцільно проводити за схемою 8.1.

При аналізі використання обігових коштів фактичні показники обігу слід порівнювати з відповідними даними за базовий рік. Зіставляючи показники оборотності за кілька періодів, їх потрібно привести до порівняльного виду відповідно цін, структури тощо.

Розрахунки показників ефективності використання обігових коштів доцільно виконувати за допомогою аналітичної табл..

У результаті аналізу ефективності використання обігових коштів повинні бути розроблені заходи щодо прискорення їх оборотності.

Таблиця 8.4. Аналіз показників ефективності використання обігових коштів

№ п/п	Показник	Одиниця виміру	Базовий рік	Звітний рік	Відхилення (+/-)
	Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг)	тис.грн.
	Середньорічні залишки обігових коштів	тис.грн.
	У тому числі нормативних коштів	тис.грн.
	Коефіцієнт оборотності всіх обігових коштів (п.1 / п.2)	кількість оборотів
	Коефіцієнт оборотності нормативних обігових коштів (п.1 / п.3)	кількість оборотів
	Тривалість обороту всіх обігових коштів (360 / п.4)	дні
	Тривалість обороту нормативних обігових коштів (360 / п.5)	дні
	Коефіцієнт завантаження всіх обігових коштів (п.2 / п.1)	гривня
	Коефіцієнт завантаження нормативних обігових коштів (п.3 / п.1)	гривня
	Вивільнення обігових коштів внаслідок прискорення їх оборотності	тис.грн.	—	—	п.1 Зв.рік/ п.4Баз.рік - п.1 Зв.рік/ п.4Зв.рік

Аналіз передбачає розроблення рекомендацій щодо прискорення оборотності активів.

Прискорити оборотність капіталу можна за допомогою таких заходів:

— оптимізація запасів матеріальних ресурсів;

— підвищення інтенсифікації виробництва;

— упровадження нової техніки, технології;

— удосконалення організації праці;

— випуск конкурентноспроможної продукції;

— вивчення кон’юнктури ринку;

— вивченая платоспроможності покупців,

— удосконалення системи розрахунків тощо.

Як відомо, прискорення оборотності капіталу сприяє вивільненню оборотних коштів, що дає змогу підприємству без додаткового залучення фінансових ресурсів збільшувати обсяги виробництва.

Сповільнення оборотності призводить до додаткового залучення коштів в оборот.

Контрольні запитання:

1. Що таке оборотні кошти підприємства?

2. Яка різниця між оборотними фондами та фондами обігу?

3. Дайте визначення складу та структури оборотних коштів.

4. Назвіть джерела аналізу оборотності оборотних коштів.

5. Як здійснюється аналіз забезпеченості підприємства обіговими коштами?

6. Назвіть основні показники ефективності використання оборотних коштів та алгоритм їх розрахунку.