Економічний аналіз як наука, його зміст та завдання

В умовах ринку кожен з його учасників повинен вміло корис­туватися аналітичними методами та прийомами аналізу, оскільки прийняттю будь-якого оптимального рішення передує аналітичне дослідження економічних явищ, процесів, вивчення фінансового стану суб’єктів господарювання.

Аналіз в широкому розумінні означає пізнавальну процедуру уявного розчленування об’єкта або явища на складові з метою їх вивчення, з’ясування зв’язків між ними.

Зворотним до аналізу є синтез (з’єднання окремих частин і елементів в єдине ціле), з яким аналіз досить часто поєднується в практичній та пізнавальній діяльності.

Аналіз і синтез взаємопов’язані та взаємозумовлені й у своїй єдності забезпечують наукове вивчення явищ у багатосторонньому діалектичному зв’язку.

Перехід від аналізу фактів до синтезу здійснюється за допомогою індукції (спосіб переходу від знання окремих фактів до знання загального, від вивчення причин до результатів) та дедукції (спосіб дослідження від загального до часткового, від результатів до причин).

Аналіз і синтез, індукція і дедукція як загальні способи пізнання становлять базис економічного аналізу.

Економічний аналіз, як один із різновидів аналізу взагалі, являє собою сукупність послідовних аналітичних процедур, які мають на меті одержання заключень, висновків та рекомендацій щодо прий­няття оптимальних рішень стосовно досліджуваного економічного об’єкта чи явища.

Зміст економічного аналізу складається з визначення конкретного завдання дослідження певних процесів або явищ господарсько-фінансової діяльності підприємства; комплексної їх оцінки у взаємозв’язку, взаємозалежності; дослідження причин та наслідків цих зв’язків; обчислення величини впливу чинників на кінцевий результатний показник; вивчення пріоритетних напрямів розвитку; оцінки обґрунтованості і дієвості механізму реалізації управлінських рішень.

Економічний аналіз як наука — це система спеціальних знань, що шляхом розчленування цілого на складові і виділення окремих сторін, властивостей, зв’язків, спрямована на дослідження економічних явищ та процесів у їх взаємозв’язку і взаємозумовленості, яка формується під впливом об’єктивних економічних законів з науковим обґрунтуванням завдань та договірних зобов’язань, оцінкою їх виконання, визначенням величини дії позитивних і негативних чинників, неви­користаних резервів і розробленням пропозицій щодо вироблення опти­мальних управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефектив­ності виробництва.

Функціонуючи як конкретна економічна наука, економічний аналіз тісно пов’язаний з іншими економічними дисциплінами, зокрема — з економічною теорією, галузевими економіками, плануванням і управлінням виробництвом, бухгалтерським обліком, ревізією і контролем, аудитом, фінансами підприємств, фінансовим менеджментом, статистикою, математикою, галузевими технологіями.

Економічний аналіз виконує наступні основні функції:

— оціночна;

— пошукова;

— діагностична.

У ході оціночного аналізу встанов­люються відмінності фактично досягнутого стану від запланованого (бажа­ного) шляхом порівняння з установленими критеріями.

Пошуковий аналіз полягає в обґрунтуванні рекомендацій з переведення об’єкта в бажаний стан, виявленні глибинних резервів підвищення ефективності діяльності підприємств.

За допомогою діагностичного аналізу дають якісну характе­ристику об’єкта, що аналізується, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки.

Економічному аналізові властиві певні ознаки:

— комплексне, системне дослідження економічних явищ і процесів, причинно-наслідкових зв’язків їх зміни і розвитку, яке потребує вивчення прояву економічних законів і категорій ринкової економіки;

— об’єктивна оцінка ефективності виробничо-фінансової діяльності, зокрема прибутковості та конкурентоспроможності як основних критеріїв ефективності розвитку;

— глибокий аналіз ринкового середовища;

— прогнозування та пошук резервів і можливостей їх мобілізації в найближчий час та на перспективу;

— багатоваріантне аналітичне забезпечення цільових запитів корис­тувачів, що дозволяє сформувати поле вибору управлінських рішень на рейтинговій основі;

— цільова спрямованість і практична цінність аналізу.

— вироблення пропозицій за результатами аналізу щодо прийняття оптимальних управлінських рішень та їх реалізації.

Задачі аналізу визначаються місцем і часом проведення, специфічними умовами діяльності об’єкта, що аналізується.

Завдання економічного аналізу:

— визначення базових показників для планування діяльності підприємств на наступний період;

— оцінка результатів виробничо-господарської діяльності;

— оцінка реальності й напруженості бізнес-планів, завдань, договірних зобов’язань;

— об’єктивна оцінка діяльності підприємства щодо контролю за виконанням цільових економічних програм, завдань, зобов’язань, прогнозованих показників та встановлення динаміки їх змін;

— визначення рівня розробки обґрунтованості, напруженості і виконання виробничої програми підприємства, його бізнес-планів на всіх стадіях розробки і виконання;

— підведення підсумків діяльності структурних підрозділів об’єкта;

— визначення ефективності використання матеріальних та інших видів ресурсів;

— розгляд взаємодії ресурсів на кожній стадії виробничого процесу підприємства з метою забезпечення ефективності роботи підприємства;

— виявлення впливу факторів та причин відхилень за показниками, „вузьких місць”, прорахунків;

— виявлення резервів підвищення ефективності господарювання та шляхів їх використання, сприяння технічному прогресу і поширенню передового досвіду;

— виявлення внутрішніх невикористаних резервів підвищення ефективності підприємницької діяльності та розроблення пропозицій щодо їх мобілізації;

— визначення ефективності прийнятих рішень, вибір їх оптимального варіанту;

— прогнозування очікуваних результатів виробничо-господарської діяльності;

— підготовка матеріалів для вибору оптимальних управлінських рішень;

— вивчення новацій і сприяння їх впровадженню та оцінка ефективності нововведень;

— оцінка діяльності ділових партнерів, прогнозування їх поведінки;

— оцінка економічних ризиків, прогнозування невиправданих ризиків;

— забезпечення вимог комерційного характеру, виходячи з того, що економічний аналіз поділяється на зовнішній і внутрішній;

— дослідження конкурентоспроможності підприємства;

— вивчення кон’юнктури ринку з метою швидшої адаптації до її змін;

— підготовка пропозицій щодо вироблення оптимальних управлінських рішень.

Будучи загальними в основному, задачі економічного аналізу розрізняються для окремих галузей промисловості, що випливає з різниці ролі цих галузей в економіці держави. Однак, у всіх випадках аналіз повинен бути спрямований на вирішення головної задачі — підвищення ефективності виробництва.

Економічний аналіз є важливою частиною економічних наук, які складають теоретичну основу економічної роботи суб’єктів госпо­дарювання. Він має свій предмет, об’єкти та методи дослідження економічних показників діяльності та взаємозв’язків між ними.

Таким чином, економічний аналіз — це синтезована наука, що сформувалася шляхом інтеграції цілої низки наук і об’єднала окремі їх елементи. Формування економічного аналізу відбувалося в міру появи потреби щодо поглибленої наукової розробки питань у зв’язку з необхідністю дослідження впливу дедалі більшої кількості чинників, що обумовлюють ефективність діяльності суб’єктів господарювання в умовах ринку.