Галузевий аналіз стану економіки певної країни

2. Промислове шпигунство, який в свою чергу можна умовно підрозділити на комерційне, технологічне і науково-технічне. Характерні риси діяльності промислового шпигунства: оволодіння ринками збуту; підробка товарів; дискредитація чи усунення конкурентів; перепродаж фірмових секретів; зрив переговорів по контрактах; шантаж окремих осіб.

Недержавні організації, які займаються промисловим шпіонажем, проявляють найбільшу зацікавленість в таких питаннях конкуруючих з ними фірм, організацій, банків:

- фінансові звіти та прогнози;

- маркетинг та стратегія цін;

- технічна специфікація існуючої та перспективної продукції;

- умови контрактів;

- перспективні плани розвитку виробництва;

- фінансовий стан об'єкта;

- умови продажу чи злиття об'єктів;

- організаційна структура об'єкта;

- найважливіші елементи систем безпеки, кодів та процедур доступу до інформаційних мереж і центрів.

Для добування потрібної інформації вищезазначені організації користуються спеціальними формами і методами:

- завуальовані питання спеціалістам конкурента;

- обманне запрошення на роботу спеціалістів, що працюють у конкурента, з пропонуванням заповнити текст із спеціально підібраними питаннями;

- обманні переговори з представником конкурента про придбання товарів чи ліцензії і, після одержання необхідної інформації, відмова від предмету переговорів;

- безпосереднє таємне спостереження за об'єктом, яким може бути спеціаліст, відділ чи установа;

- використання професіональних агентів для одержання інформації;

- посягання на власність конкурента;

- підкуп співробітників із ключових відділів конкурента;

- засилання агентів до службовців чи спеціалістів конкурента;

- підслухування розмов конкурента;

- викрадення креслень, зразків, документів;

- шантаж і різноманітні способи тиску;

- незаконне одержання інформації через корумповані елементи у владних структурах.

Ведеться промисловий шпіонаж за допомогою різноманітних технічних засобів:

- спеціальна звукозаписуюча апаратура;

- прилади для зняття інформації з телефонних ліній зв'язку;

- міні-радіозакладки;

- апаратура для зняття інформації з вікон за допомогою лазерних випромінювачів;

- навідні мікрофони;

- спеціальні системи спостереження і передача відеозображення;

- спеціальна фотоапаратура;

- прилади спостереження;

- прилади нічного бачення;

- апаратура для виявлення радіоактивного та іншого випромінювання тощо.

Шантаж. По конкретній особі встановлюється фінансовий і сімейний стан, звички, уподобання, нахили як його так і членів його сім'ї, підбирається необхідний, а якщо можливо, то і компрометуючий матеріал, знаходиться можливість передачі через кого-не-будь взятки чи надання послуги тощо.

До внутрішніх загроз кримінологічної безпеки об'єктів економіки належать:

- порушення встановленого режиму збереження відомостей, які становлять комерційну таємницю;

- порушення порядку користування технічними засобами;

- порушення порядку та правил дотримання безпеки на об'єкті, що створює передумови для реалізації злочинними елементами своїх намірів та до виникнення надзвичайних ситуацій.

Найбільш типовими причинами та умовами, які сприяють розголошенню відомостей, що містять комерційну таємницю, є:

- відсутність персональної відповідальності посадових осіб за збереження цінних відомостей;

- допуск до цінних відомостей невиправдано широкого кола осіб;

- порушення правил спеціального діловодства;

- відсутність умов для підтримання на належному рівні режиму захисту;

- недотримання встановленого порядку проведення особливо важливих нарад, конфіденційних переговорів;

- порушення пропускного режиму та охорони об'єкта;

- незахищеність технічних каналів від витоку цінних відомостей;

- не систематичне і не ґрунтовне проведення із співробітниками профілактичних навчань, спрямованих на попередження порушень режиму захисту;

- недосконалий контроль за додержанням режиму захисту відомостей, що містять комерційну таємницю.

Внутрішні загрози об'єкту економіки створюються в результаті недбалості, неефективної організації та управління підприємством. Вони підривають економічну стабільність підприємства як прямо так і в результаті сприяння суб'єктам зовнішніх загроз.