Розділ III. Визначення загальної фізичної працездатності організму

Короткі теоретичні відомості. Оцінка рівня загальної фізичної працездатності має важливе значення в тренувальній і змагальній практиці спортсмена, тому що дозволяє здійснювати постійний контроль за його функціональним станом, вносити відповідні корективи в учбово-тренувальний процес і планувати досягнення визначеного спортивного результату.

У загальному виді загальну фізичну працездатність можна представити у виді об'єму або кількості механічної роботи, що організм спортсмена здатний виконувати тривалий час і з досить високою інтенсивністю. Необхідно відзначити, що поряд із терміном «загальна» використовується також термін «спеціальна» фізична працездатність, що характеризує можливості спортсмена виконувати специфічну для конкретного виду спорту м'язову роботу.

Серед досить великої кількості методів визначення загальної фізичної працездатності найбільше практичне застосування одержали наступні:

1. Субмаксимальний тест PWC₁₇₀ у модифікації ГЦОЛІФКа;

2. Субмаксимальний тест PWC₁₇₀ у модифікації В.Л. Карпмана;

3. Тест із стандартним велоергометричним навантаженням (ВЕС₁₅₀);

4. Гарвардський степ-тест (ІГСТ);

5. Тест К.Купера.

Серед наведеного переліку тестів для оцінки загальної фізичної працездатності всі, за винятком тесту К.Купера, можуть бути використаними при проведенні лабораторних досліджень.

Тест К.Купера, навпаки отримав широке розповсюдження для визначення фізичної працездатності в звичайних умовах.

К.Купером були запропоновані дві модифікації тесту: 12-и хвилинний біг, який передбачає подолання максимально можливої відстані за 12 хвилин на рівній місцевості без підйомів і спусків, а також 2,5- кілометровий тест, який заключається в подоланні бігом за максимально короткий час дистанції 2,5 кілометра (високий рівень фізичної працездатності, наприклад, реєструється в тому разі, якщо обстежуваний долає за 12 хвилин відстань в 2,8 і більше кілометра або долає 2,5- кілометрову дистанцію менш ніж за 10 хвилин).

Необхідно зазначити, що тест К.Купера, застосовується взагалі для оцінки фізичної працездатності достатньо підготовлених спортсменів.

Фізична працездатність у тестах PWC₁₇₀ виражається в розмірах тієї потужності фізичного навантаження, при якій ЧСС досягає 170 уд/хв (верхні границі ЧСС для представників різних вікових груп приведені в додатку №1).

Вибір саме цього розміру ЧСС обумовлений наступними причинами. По-перше, як відомо, зоною найбільш оптимального функціонування кардіореспіраторної системи (у зв'язку з її роллю, що лімітує, у доставці кисню до працюючих м'язів є домінуючою в забезпеченні необхідного рівня фізичної працездатності) вважається діапазон ЧСС від 170 до 195-200 уд/хв. Очевидно, таким чином, що за допомогою даного тесту можна визначити ту мінімальну інтенсивність фізичного навантаження, що сприяє своєрідному «виходові» кардіореспіраторної системи на оптимальний рівень функціонування. По-друге, до досягнення пульсом розміру 170 уд/хв між значеннями ЧСС і потужністю виконуваної м'язової роботи (N) спостерігається досить чітка прямолінійна залежність, що порушується при більш високих розмірах ЧСС: подальше частішання пульсу приводить до зниження систолічного об'єму крові і, як наслідок, зниженню серцевої продуктивності.

Рівень загальної фізичної працездатності, визначений по тестах PWC₁₇₀ (незалежно від їхньої модифікації), виражається в кгм/хв (абсолютний розмір PWC₁₇₀ або аPWC₁₇₀) і в кгм/хв/кг (відносний розмір PWC₁₇₀ у розрахунку на 1 кг маси тіла або вPWC₁₇₀). Абсолютний розмір PWC₁₇₀ (аPWC₁₇₀ у здорових нетренованих чоловіків складає в середньому 700-1100 кгм/хв, у жінок – 450-750 кгм/хв. Відносний розмір даного показника (вPWC₁₇₀) для даної категорії складає: 14,5-15,5 кгм/хв/кг (чоловіка) і 9,5-10,5 кгм/хв/кг (жінки).

У спортсменів зазначені значення аPWC₁₇₀ і вPWC₁₇₀, у залежності від спеціалізації, кваліфікації і рівня підготовленості, реєструються відповідно в діапазонах 1100-2000 кгм/хв/кг і вище і 16-27 кгм/хв/кг і більш.

Досить цікаві, у кількісному відношенні, дані таблиці 9, у якій подана градація значень аPWC₁₇₀ у спортсменів у видах спорту, що передбачають переважний розвиток тих або інших фізичних якостей.

Таблиця 9 Оцінка фізичної працездатності по тесту PWC₁₇₀ (кгм/хв) у кваліфікованих спортсменів, які тренують різні фізичні якості (зважаючи на масу за З.Б.Білоцерківським)

Маса тіла (кг)	Фізична працездатність (кгм/хв)
Низька	Нижче середньої	Середня	Вище середньої	Висока
60-69		1200-1399	1400-1799	1800-1999
999	1000-1199	1200-1599	1600-1799	1800
699	700-899	900-1299	1300-1499	1500
70-79		1400-1599	1600-1999	2000-2199
1199	1200-1399	1400-1799	1800-1999	2000
899	900-1099	1100-1499	1500-1699	1700
80-89 і більше		1450-1649	1650-2049	2050-2249
1299	1300-1499	1500-1899	1900-2099	2100
999	1000-1199	1200-1599	1600-1799	1800

Примітка: Верхній рядок у кожному ваговому діапазоні спортсмени, що тренуються на витривалість, середній – такі, що спеціально тренуються не на витривалість, нижній - представники швидкісно-силових і складно-координованих видів спорту.

Подані в таблиці 9 дані дають можливість орієнтовно оцінити індивідуальну фізичну працездатність спортсменів різної спеціалізації і, у випадку її незадовільних розмірів, внести відповідні корективи в учбово-тренувальний процес (більш докладні відомості щодо розмірів PWC170 у представників різних видів спорту, а також осіб, які не займаються фізичною культурою та спортом, приведені в додатках № 2-3 і № 12-16).