Нормування радіаційної безпеки

Метою нормування іонізуючих випромінювань є охорона здоров'я людей, забезпечення безпечної експлуатації джерел іонізуючого випромінювання, охорона навколишнього середовища.

В Україні нормування іонізуючих випромінювань здійснюється на основі Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" від 14 січня 1998 року за № 15/98-ВР. Крім того, в нашій країні діють "Норми радіаційної безпеки України" (НРБУ-97). Головними принципами, що покладені в основу радіаційного нормування є:

- принцип виправданості - будь-яка діяльність, що супроводжується опроміненням людей, не повинна здійснюватися, якщо вона не дає більшої користі опроміненим особам або суспільству в цілому порівняно з шкодою, якої вона завдає;

- принцип неперевищення - дози опромінення від усіх видів діяльності не повинні перевищувати встановлені норми;

- принцип оптимізації - індивідуальні дози опромінення та кількість опромінених осіб повинні бути настільки малими, наскільки це можливо з урахуванням економічних та соціальних чинників.

Нормами радіаційної безпеки визначені три категорії людей, що зазнають дії іонізуючого опромінення.

Категорія "А" - особи, що постійно або тимчасово працюють з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія "Б" - особи, що безпосередньо не працюють з джерелами іонізуючих випромінювань, але можуть отримати додаткове опромінення.

Категорія "В" - все населення, діяльність якого ніяк не пов'язана в використанням джерел іонізуючих випромінювань.

Для категорій опромінюваних осіб встановлюють три класи нормативів: основні дозові грниці, табл. 3.6, допустимі рівні, відповідні основним дозовим границям і контрольні рівні.

Таблиця 3.6. Основні дозові границі опромінення

Нормовані величини	Дозові границі, мЗв
особи із персоналу (група А)	особи із населення (група Б)
Поглинена доза	20 мЗв в рік в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 мЗв в рік	1 мЗв в рік в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більш 5 мЗв в рік
Еквівалентна доза за рік в: - кришталику - шкірі - кистях і стопах

Примітки: 1. Дози опромінення, як і решта всіх допустимих похідних рівнів персоналу групи Б, не повинні перевищувати ј значень для персоналу групи А.

2. Дані для шкіри відносяться до середнього значення в покривному шарі завтовшки

5 мг/см². На долонях товщина покривного шару – 40 мг/см².

Для різних органів тіла встановлені наступні однократні дози опромінення:

флюорографія грудної клітки - 0,6 мЗв (0,06 бер);

рентгенографія:

- легені - 0,4 мЗв (0,04 бер);

- череп - 0,04 мЗв (0,004 бер);

- плечовий суглоб - 0,02 мЗв (0,002 бер);

- шийний відділ - 2,8 мЗв (0.28бер);

- тазостегновий суглоб - 0,8 мЗв (0,08 бер);

- грудний відділ - 1,8 мЗв (0,18 бер);

- поперековий відділ - 1,8 мЗв (0,18 бер);

- шлунково-кишковий тракт - 9-18мЗв (0,9-1,8бер);

- нирки - 1,1 мЗв (0,11 бер);

- сечовий міхур - 2,3 мЗв (0.23бер);

- сечовивідні шляхи - 1,1 мЗв (0,11 бер).

Значне зниження доз опромінення при рентгенодіагностиці досягається застосуванням комп'ютерної томографії. Застосування цього методу дозволяє зменшити дози опромінення шкіри при обстеженні нирок в 5 раз, яєчників в 25 раз, сім'яників в 50 раз в порівнянні із звичайними методами.

В умовах надзвичайних ситуацій, пов'язаних з радіоактивними речовинами та при ліквідації наслідків таких НС, перевищення доз опромінення людей допускається лише за згодою людей, залучених до ліквідації наслідків у випадках, якщо не можна вжити заходів, які виключають їх перевищення і можуть бути виправдані лише порятунком людей та попередженням подальшого небезпечного розвитку аварії і запобіганням опромінення ще більшої кількості людей. При цьому необхідно враховувати, що дози опромінення не повинні викликати променевої хвороби.

Безпечна однократна доза опромінення в надзвичайних ситуаціях становить - 50 Р (~ 0,5 Зв). Однократна доза опромінення - це доза, отримана за будь-який час протягом чотирьох діб.

Безпечна доза систематичного опромінення становить 100 Р (~ 1 Зв) за тридцять діб.