Хід роботи. 1. Спочатку виконують першу частину досліду; з’єднавши за допомогою крану К колбу з атмосферою (положення 1 рис

1. Спочатку виконують першу частину досліду; з’єднавши за допомогою крану К колбу з атмосферою (положення 1 рис. 10) піднімають трубку С, так щоб рівень рідини збігся з нульовою поділкою на трубці В. У цьому положенні трубку С закріплюють ґвинтом D. Рівні рідини в обох трубках повинні бути однаковими (в протилежному випадку положення крану К неправильне).

2. Повернувши кран К на 90°, від’єднують колбу від атмосфери (положення ІІ рис. 10). Потім, відкрутивши гвинт D, повільно опускають трубку С і закріплюють її ґвинтом D, в такому положенні, щоб збільшення об’єму в трубці В становило близько 10 см³ (коли рівень води в трубці В опуститься від поділки "0" до поділки "10"). Ціна однієї поділки на трубці В становить 0,1 мм.

3. Коли температура повітря в колбі зрівняється з кімнатною (бо за розширення газ охолоджується) і висота рівнів рідини в трубках перестане змінюватись, відраховують різницю рівнів рідини в трубках В і С так, щоб рівень рідини й його зображення в дзеркальній шкалі збігалися. Якщо установка не герметична й різниця рівнів не встановлюється, необхідно обережно провірити шліфове з’єднання L. Виміри проводять три рази.

4. Дуже обережно від’єднавши колбу від шліфу і знявши її зі штативу, визначають на технічних терезах масу порожньої колби .

5. Знявши колбу з через, наповнюють приблизно 1/3 об'єму досліджуваною речовиною і визначають масу колби разом з досліджуваною речовиною.

Рис.10.

6. Після цього наповнену колбу знову прикріпляють дуже обережно (але тісно) шліфовим з’єднанням і ставлять на штативі. Тоді, повторюючи операції п.п. 1-3, визначають також три рази. Під час вимірювання необхідно стежити, щоб рівень рідини в трубці В кожний раз був піднятий строго до нульової поділки, а зміна об’єму щоб під час усіх замірів була однаковою. Накінець висипають із колби досліджувану сипучу речовину, а колбу обережно ставлять на місце.

7. За барометром визначають атмосферний тиск і записують попередні дані.

8. Результати вимірювання записують у таблицю.

9. Густину досліджуваної твердої сипучої речовини визначається за формулою (9).

10. Кінцевий результат записують у такому вигляді:

за ..............%

Тут - коефіцієнт Стьюдента; - вибіркова середня квадратична похибка середнього арифметичного; - кількість повторних замірювань; - довірча імовірність (надійність) - імовірність того, що знайдений нами довірчий інтервал значень шуканої фізичної величини, у цьому разі () містить істинне значення цієї величини .

Для повнішої оцінки точності одержаних результатів необхідно вирахувати ще відносну похибку з надійністю за формулою:

(10)

У правій частині формул (9) і (10) необхідно підставити числові значення знайдених величин , , а коефіцієнт Стьюдента взяти з відповідних таблиць.

Контрольні питання

1. Маса як міра інертних і гравітаційних властивостей матерії.

2. Означення густини речовини.

3. Тиск газу з точки зору молекулярно-кінетичної теорії.

4. Закон Бойля-Маріотта. Його графічне зображення.

5. Будова об’ємометра.

6. У чому полягає метод визначення густини речовини за допомогою об’ємометра?

7. В яких випадках застосовується метод об’ємометра під час визначення густини речовини?

8. Які інші методи визначення густини речовани ви знаете?

9. Ваша оцінка цього методу.