Приклад. Обґрунтувати доцільність використання політики стабільного співвідношення дивідендних виплат за вихідними даними

Обґрунтувати доцільність використання політики стабільного співвідношення дивідендних виплат за вихідними даними, наведеними в табл. 5.8. Коефіцієнт дивідендних виплат встановлено на рівні 58,7%

Таблиця 5.8

Вихідні дані для обґрунтування дивідендної політики, тис. грн.

Показники	Роки
1-й	2-й	3-й
Акціонерний капітал оплачений	178,9	245,7	317,4
Чистий прибуток	78,4	55,8	114,3
Коефіцієнт дивідендних виплат, %	58,7	58,7	58,7

Рішення:

Таблиця 5.9

Обґрунтування доцільності використання політики стабільного співвідношення дивідендних виплат, тис. грн.

Показники	Роки
1-й	2-й	3-й
Акціонерний капітал оплачений (АКО)	178,9	245,7	317,4
Чистий прибуток (ЧП)	78,4	55,8	114,3
Коефіцієнт дивідендних виплат (КВ), %	58,7	58,7	58,7
Фонд дивідендних виплат (ФДВ = ЧП × КВ: 100 %)	46,02	32,75	67,09
Ставка доходу на оплачений капітал (СД = ФДВ: АКО × 100 %), %	25,72	13,33	21,13

Наведені розрахунки свідчать про значні перепади рівня дохідності акцій у випадку нестабільного розміру прибутку акціонерного товариства

Політика постійного зростання розміру дивідендів (здійснювана під девізом — «ніколи не знижуй річний дивіденд») передбачає стабільне зростання рівня дивідендних виплат в розрахунку на одну акцію. Зростання дивідендів при здійсненні такої політики відбувається, як правило, у твердо встановленому відсотку приросту до їхнього розміру в попередньому періоді.

Приклад. Обґрунтувати доцільність використання політики стабільного зростання розміру дивідендів, яка передбачає встановлення базового значення ставки доходу на оплачений капітал на рівні 17,8% і щорічного темпу приросту дивідендів в обсязі 1,9 % (за вихідними даними)

Таблиця 5.10

Вихідні дані для обґрунтування дивідендної політики, тис. грн.

Показники	Роки
1-й	2-й	3-й
Акціонерний капітал оплачений	178,9	245,7	317,4
Чистий прибуток	78,4	55,8	114,3
Встановлений темп приросту, %	-	1,9	1,9
Ставка доходу на оплачений капітал, %	17,8	17,8	17,8

Рішення:

Таблиця 5.11

Обґрунтування доцільності використання політики стабільного зростання дивіденду, тис. грн.

Показники	Роки
1-й	2-й	3-й
Акціонерний капітал оплачений (АКО)	178,9	245,7	317,4
Чистий прибуток (ЧП)	78,4	55,8	114,3
Встановлений темп приросту, %	-	1,9	1,9
Ставка доходу на оплачений капітал (СД), %	17,8	18,1 (17,8×1,019)	18,4 (18,1×1,019)
Фонд дивідендних виплат (ФДВ = АКО × СД: 100 %)	31,84	44,47	58,40
Коефіцієнт дивідендних виплат (КВ = ФДВ: ЧП ×100%)	40,61	78,37	51,09

Результати розрахунків свідчать, що нарощення дивідендів у другому несприятливому році ще більше ускладнює дотримання договірних обмежень. У результаті майже зовсім не залишається коштів на інвестиційний розвиток. У третьому році, коли прибуток зріс майже в 1,5 рази, темпи зростання дивідендів недостатні

Різні типи дивідендної політики акціонерного товариства проілюстровані на графіку, представленому на рис. 5.6.

Рис. 5.6. Динаміка розмірів дивідендів на одну акцію при різних типах дивідендної політики

В окремих джерелах виділяється компромісна дивідендна політика, яка передбачає, що щорічні рішення щодо грошових дивідендних виплат розглядаються та приймаються, зважаючи на такі чинники:

· потреба у капіталі для фінансування інвестиційних проектів із позитивним NPV;

· уникнення рішення про скорочення абсолютної величини грошових дивідендних виплат;

· уникнення емісії нових корпоративних прав;

· підтримання цільового рівня фінансового лівериджу;

· забезпечення цільового рівня коефіцієнта дивідендних виплат (DPR).

Інструменти дивідендної політики. У процесі реалізації обраного типу дивідендної політики підприємства вдаються до специфічних прийомів. Такими прийомами є:

1. Виплата дивідендів акціями - за цієї негрошової форми розрахунків акціонери отримують замість грошових виплат додатковий пакет акцій. Як правило, акціонерна компанія вдається до виплати дивідендів акціями у випадку погіршення фінансового стану або тимчасового дефіциту фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних програм за загальної фінансової стійкості. Виплата дивідендів акціями диктується не відсутністю грошових коштів у підприємства взагалі, а неможливістю їх концентрації до моменту виплати дивідендів або наявністю більш пріоритетних для акціонерної компанії напрямків використання чистого прибутку.

Найчастіше політика виплати дивідендів акціями здійснюється без зміни обсягу валюти балансу шляхом перерозподілу джерел власного капіталу. В результаті такої реструктуризації відбувається зростання акціонерного капіталу за рахунок зменшення розподіленого прибутку.

Приклад. Як зміниться структура власного капіталу підприємства, якщо ринкова ціна його звичайних акцій становить 40 грн., а виплата дивідендів акціями здійснюється в обсязі 20% (табл. 5.12)?

Таблиця 5.12

Зміни у складі власного капіталу при виплаті дивідендів акціями, тис. грн.

Показники	До виплати дивідендів акціями	Після виплати дивідендів акціями
Кількість звичайних акцій номіналом 35 грн./шт.	15 000	18 000
Статутний фонд, у тому числі
— привілейовані акції — прості акції
Додатковий капітал (емісійний дохід)
Нерозподілений прибуток		55 (175 – 105 - 15)
Всього власного капіталу

Додатковий випуск акцій:

15 000 × 20 %: 100 % = 3 000 шт.

Нарощення статутного фонду:

3 000 × 35 = 105 000 грн.

Емісійний дохід:

3 000 ×(40 - 35) = 15 000 грн.

Нерозподілений прибуток після виплати дивідендів акціями:

175 - 105 - 15 = 55 тис. грн.

Результати розрахунків свідчать, що валюта балансу при виплаті дивідендів акціями не змінюється, а структура власного капіталу в результаті додаткової капіталізації прибутку змінюється. Нерозподілений прибуток зменшується на суму загального приросту статутного і додаткового капіталу.

2. Подрібнення акцій (спліт) як форма реалізації дивідендної політики суб’єкта господарювання передбачає збільшення кількості акцій (корпоративних прав), що належить учаснику товариства, із одночасним пропорційним зменшенням їх номінальної вартості з метою незмінності абсолютної величини статутного капіталу. Зменшення ринкової ціни акцій робить їх більш привабливими для інвесторів, особливо якщо величина дивіденду на одну акцію зберігається або зменшується в меншій пропорції, ніж номінал. У результаті курс акцій в майбутньому зростає. Після подрібнення акції фірми стають більш доступними для дрібних інвесторів. Ефективність подрібнення акцій оцінюється за допомогою коефіцієнта співвідношення ринкової ціни та доходу акції (Кц/Д) до і після здійснення спліту. Недоліком цієї операції є додаткові витрати на випуск акцій.

Зворотна щодо подрібнення операція - консолідація (укрупнення) акцій - полягає в обміні декількох акцій на меншу кількість з більшим номіналом відповідно до обраного масштабу укрупнення. Як і попередня операція, консолідація не змінює загального розміру власного капіталу, а має швидше психологічний вплив на інвесторів.

Приклад. Компанія має наступну структуру капіталу перед дробленням (табл. 5.13):

Таблиця 13

Структура капіталу підприємства до подрібнення акцій, грн.

Звичайні акції (номінал – 5 грн., кількість – 400 000 акцій)	2 000 000
Оплачений капітал	1000 000
Нерозподілений прибуток	7 000 000
Власний капітал	10 000 000

Як зміниться структура капіталу після подрібнення акцій у співвідношенні 2:1?

Рішення

Після дроблення структура капіталу зміниться наступним чином (табл. 14).

Таблиця 14

Структура капіталу після подрібнення акцій

Звичайні акції (номінал - 2,5 грн., кількість - 800 000 акцій)	2 000 000
Оплачений капітал	1000 000
Нерозподілений прибуток	7 000 000
Власний капітал	10 000 000

При подрібненні акцій номінал зменшився в два рази. В підсумку рахунки звичайних акцій, оплаченого капіталу та нерозподіленого прибутку залишилися незмінними. Власний капітал теж залишився колишнім; зміни відбуваються лише в номінальній вартості акцій.

3. Викуп акцій як форма реалізації дивідендної політики передбачає рух грошових коштів від суб’єкта господарювання до власника корпоративних прав, однак такий рух здійснюється в обмін на корпоративні права такого суб’єкта господарювання. Викуп корпоративних прав здійснюється, як правило, за ринковим курсом або з премією від ринкового курсу корпоративних прав. У зв'язку з тим, що при викупі акціонерною компанією своїх власних акцій її чистий прибуток використовується на виплати власникам капіталу, цю політику можна розглядати як альтернативну грошовим виплатам дивідендів.