Конструкційні розміри корпуса редуктора

Корпуси редукторів частіше всього виготовляють відливанням із сірого чавуну. Застосовуються також корпуси, відлиті з алюмінієвих сплавів, та зварні сталеві корпуси.

В умовах одиничного та дрібносерійного виробництва переважно застосовують корпуси з рівною внутрішньою поверхнею. В такого корпуса назовні виступають фланці, ребра жорсткості та приливи для розміщення підшипників.

В масовому виробництві частіше застосовують корпуси, в яких виступаючі елементи розміщуються в середині, а зовнішні поверхні переважно рівні.

Корпуси циліндричних та конусних редукторів в більшості випадків виготовляються рознімними і складаються з основи (корпусу) та кришки корпусу. Площина роз’єму проходить через осі валів. Така конструкція спрощує процес складання редуктора.

Корпуси черв’ячних редукторів також виготовляють рознімними. Інколи застосовуються не рознімні корпуси, в яких передбачені великі бокові кришки для виймання веденого вала з черв’ячним колесом..

Основними елементами корпуса є його стінки, опорна підошва або лапи, якими він встановлюється на фундамент, фланець корпуса, який з’єднується з фланцем кришки, та гнізда під підшипники. Ці гнізда часто зміцнюють ребрами жорсткості.

В нижній частині корпуса є отвір з різьбою для зливання масла. Щоб масло зливалось повністю на дні корпуса слід передбачити нахил.

Підшипники можуть закриватись фланцевими кришками, які кріпляться до корпусу болтами, або врізаними кришками, що вставляються в спеціальні кільцеві канавки підшипникових гнізд.

При розробці корпусних деталей редуктора можна викорис-тати рекомендації посібників [6] (с. 37…47), [2] (с. 180…194), [3] (с. 237…247).

Нижче приведені співвідношення, за якими можна визначати розміри елементів чавунного корпусу редуктора.

6.1. Товщина стінок корпусу редуктора:

- циліндричного δ = 0,025 · a_ω + (1…5) ≥ 8 (мм);

- конусного δ = 0,05 · R_e+ (1…5) ≥ 8 (мм);

- черв’ячного δ = 0,04 · a_ω + (1…3) ≥ 8 (мм).

6.2. Товщина стінок кришки корпусу редуктора:

- циліндричного δ₁ = 0,02 · a_ω + (1…5) ≥ 8 (мм)

- конусного δ₁ = 0,04 · R_e+ (1…5) ≥ 8 (мм);

- черв’ячного δ₁ = 0,032 · a_ω + (1…3) ≥ 8 (мм).

6.3. Товщина верхнього пояса корпусу редуктора

s = 1,5 · δ (мм)

6.4. Товщина пояса кришки корпусу редуктора

s₁ = 1,5 · δ₁ (мм)

6.5. Товщина нижнього пояса корпусу (фланець для установки редуктора на фундамент)

t = (2,0…2,5) · δ (мм)

6.6. Товщина ребер жорсткості корпусу редуктора

с ≈ 0,85 · δ (мм)

6.7. Діаметр фундаментних болтів

d_ф = (1,5…2,5) · δ (мм)

6.8. Ширина нижнього пояса редуктора

k ≥ 2,1 · d_ф (мм)

6.9. Діаметр болтів для кріплення кришки до корпусу редуктора

d_к = (0,5…0,6) · d_ф (мм)

6.10. Діаметр болтів для кріплення кришки до корпусу редуктора біля підшипникових гнізд

d_кп ≈ 0,75 · d_ф (мм)

З метою уніфікації всі болти, що з’єднують кришку з корпусом редуктора, можна приймати однакового розміру (d_кп), але при цьому збільшиться маса редуктора.

6.11. Ширина пояса корпусу і кришки редуктора біля підшипникових гнізд

k₁ ≈ 3 · d_к (мм)

6.12. Ширина решти з’єднувального поясу

k₂ = k₁ – (2…8) (мм)

6.13. Діаметр болтів для кріплення кришок підшипників до корпусу редуктора (для фланцевих кришок)

d_п ≈ (0,7…1,4) · δ (мм)

6.14. Діаметр пробки для зливання масла

d_м ≥ (1,6…2,2) · δ (мм)

Діаметри болтів та пробки слід округляти до стандартних значень [2] (с. 388…392), [6] (с. 48…52).