Час проведення 2 години. 1. Речові права. Ознаки та види речових прав;

Навчальні питання:

1. Речові права. Ознаки та види речових прав;

2. Класифікація речей у римському приватному праві, її правове значення;

3. Володіння та його види;

4. Способи захисту володіння;

5. Поняття та види права власності;

6. Набуття та припинення права власності;

7. Способи захисту права власності;

8. Поняття та види прав на чужі речі;

9. Поняття та основні риси сервітутів. Види сервітутів;

10. Узуфрукт та узус;

11. Суперфіцій і емфітевзис;

12. Поняття та види застави.

Методичні вказівки:

При вивченні теми курсантам та слухачам слід засвоїти відмінності між інститутами майнового і зобов’язального права. Згодом це матиме важливе значення при засвоєнні аналогічних інститутів сучасного цивільного права.

Друге питання неможливо вивчити без визначення поняття речей як частини природи, що має цінність і належить конкретному власникові. При цьому належність речей має дуже важливе значення у визначенні їх юридичних властивостей і правового режиму. З цим, у свою чергу, пов’язаний поділ речей на окремі групи.

Розглядаючи трете питання, перш за все необхідно чітко визначитись щодо терміну володіння, його розвитку як самостійного інституту права, елементу права власності, вивчити позиції римських юристів, критерії поділу і види володіння, його виникнення і підстави припинення.

Ключове значення для засвоєння теми має вчення про захист володіння, оскільки в можливості такого захисту виявляється суть права. Тут же доцільно простежити розвиток вчення про захист володіння, способи його здійснення.

Тверде засвоєння цієї теми має важливе значення для вивчення цілого ряду дисциплін, у тому числі й інституту власності у цивільному праві України. Крім цього, слід мати на увазі, щовона, як показує практика, викликає у слухачів труднощі, що зумовлені складністю теми. При цьому необхідно враховувати, що римські юристи право власності розробляли більш з практичного боку і менше - з теоретичного. У зв’язку з цим його розвиток доцільно простежити в історичному аспекті. Особливої уваги заслуговує право приватної власності.

При вивченні теми слід засвоїти терміни jus possіdendі, jus utendі. jus abutendі, jus truendi та jus vindіcandi, їх зміст і розвиток. Оскільки в результаті розвитку інституту права власності виправдали себе тільки три правомочності, то вони повинні бути детально вивчені. Це також стосується видів права власності за римським правом.

Вивчаючи спільну власність, необхідно вивчити її поняття, види, суть, права співвласників. Провести порівняльний аналіз реальної і ідеальної долі в майні.

Наступне питання потребує доскональних знань способів і підстав набуття і втрати права власності.

Захист права власності - найважливіша функція держави, оскільки від цього залежить стабільність її економічної основи. Тому знання способів, методів і форм захисту конче необхідні. При розгляді віндикації потрібно знати її поняття, суть, умови і порядок застосування, відмінність від інших позовів, зокрема, негаторного і публіціанського.

Вивчаючи питання, які стосуються прав на чужі речі, слід мати на увазі, що права на чужі речі за своєю природою являються обмеженням права приватної власності. Історично вони зразу були тісно пов’язані з власністю на землю (предіальні сервітути). У зв’язку з цим необхідно засвоїти поняття і види права на чужі речі, розвиток цього інституту, його призначення, виникнення, втрату і захист.

Найбільш повно і специфічно інститут користування чужою річчю проявив себе в узуфрукті, який носив суворо особистий характер.

Засвоєння інститутів емфітевзису і суперфіцію доцільно почати з вивчення суті орендних відносин. При цьому слід звернути увагу на їх розвиток, правове становище осіб, способи захисту прав користувачів.

Вивчаючи заставу, яка виникла в ранньореспубліканський період, потрібно звернути увагу на її суть, як засіб забезпечення зобов’язань. Важливо знати зміст відносин застави, її форми, різницю між фідуціарною угодою, ручною заставою та іпотекою, підстави припинення застави.

Юридична термінологія

1. "Rеi" appelatіone et causaeet jura contіnentur – назвою "речі" охоплюються юридичні відносини i право.

2. Corporales et inсorporales res – тілесні та безтілесні речі.

3. Vim vi repellere licet – силу допускається приборкати силою.

4. Dominus sentit periculum – власник несе ризик (випадкової загибелі речі).

5. Res perіt domino – річ гине (на шкоду своєму власникові).

6. Genus non perit – родові речі не гинуть.

7. Nihil соmmunе habet proprіetas cum poseessione - між власністю і володінням немає нічого спільного.

8. Ius utendi et abutendi – право користування і розпорядження річчю - до її знищення.

9. Nemo sibi саusam possessionesdentis mutare potest – ніхто не може сам собі змінити підстави володіння.

10. Meдior est causa possidentis – стан власника краще.

11. Rei vindicatio – віндикаційний позов.

12. Corpus possessionis – володіння (фактичне володіння річчю).

13. Animus possessionis – вважати річ за свою.

14. Actio negatoria – негаториий позов.

15. Actio publіciana – публіціанський позов.

16. Actio confessoria – конфесійний позов.

17. Interdicta retinendae possessionis – інтердикт для утримання існуючого володіння.

18. Interdicta recuperandae possessionis – інтердикт для повернення насильно або таємно втраченого володіння.

19. Utipossіdentis - інтердикт "утіпоссідентіс".

20. Utrubі - інтердикт "утрубі".

21. Ager publіcus - "суспільне поле" (державна власність на землю в Стародавньому Римі).

22. Jus utendi et abutendi – право свавільного обігу з річчю.

23. Dominium ex jure quirіtіum - власність за правом квіритів (повноправних римських громадян).

24. Dominіum juris gentіum - власність за правом перегринів.

25. In bonis habere - бонітарна або преторська власність.

26. Ager populі romani - провінційна власність (на землю), (дослівно - надбання "римського народу").

27. Mancіpatio imagіnaria quaedan vendіtio, quod ad ipsum jus propprіum civіum romanorum est - манципація - формальна (уявна) передача, продаж власності, яка відноситься до самого права римських громадян (квіритів).

28. In jure cessіo fit per tres personas - In jure cedentis, vindicantis, addicentis - процесуальна уcтупка відбувається в присутності трьох осіб - продавця, покупця i претора.

29. Res nullius cedit ргіmо occupanti - нічийна річ належить першому, хто її захопив.

30. Traditionіbus - domnia rerum non nudіs pactis transferentur - власність переноситься передачею, а не голою угодою.

31. Nемо pіus juris ad alterum transferre potest, quam ipse habet - ніхто не може передати iншому більше прав, ніж має сам.

32. Usucapіo est adjectio donіnі per continuationem, possessionis temporіs lege definiti - набувна власність. Набуття права власності внаслідок безперервного володіння протягом визначеного часу, встановленого законом.

33. Totіus corporіs pro indiviso pro parte dominium haet - (кожний з власників) має дольове право власності на річ у цілому.

34. Ubi mеаm геm inventіo, ibі еаm vindico - де я знаходжу свою річ, там її вимагаю.

35. Actio negatoria – позив про заперечування.

36. Servіtus in faciendo consistere non potest – сервітут не може складатися з виконання яких-небудь позитивних дій.

37. Nemeni res sua servit – ніхто не може мати сервітуту на власну річ.

38. Iter est jus eundі per fundum alienum – земельний сервітут включає в себе право проходу по чужій ділянці.

39. Aquaeductus est jus aquam ducendi per fundumi alіenum – акведук - це право проводити воду через чужу ділянку.

40. Servitus tigna immitendi – право спирати балку на чужу стіну.

41. Servitus fluminis – право спуску води.

42. Servitus ne luminibus officiatur – право вимагати щоб не були забудовані вікна.

43. Usufructus est jus alіenis rebus utendі fruendі salva rerum substantia - узуфрукт – це право використання чужої речі i одержання з неї плодів без зміни самої речі.

44. Superficies solo cedit – наземні споруди i посадка належать землі (належать тому, кому належить земля).

45. Pignus proprie dicіmus, quod ad credіtorem transit hupothecam, сum non transit nes possesіo ad credіtorem – застава - це якщо річ переходить до кредитора. Іпотека - це якщо річ до кредитора не переходить навіть у володіння.

46. Re corporalі extіncta, pignus hypothecave perit – при порчі матеріальної речі застава анулюється.

47. Par in parem non habet, jurisdicіionem – рівний проти рівного не має юрисдикції (принцип судового імунітету держави).

48. Qui prior tempore, potior est jure – хто перший в часі, той і сильніший в праві.

Контрольні питання

1. Поняття майнового права.

2. Види майнових прав.

3. Поняття і види речей.

4. Майно і його склад.

5. Поняття володіння.

6. Елементи володіння.

7. Відмінності володіння від права власності й утримування.

8. Види володіння і їх відмінності.

9. Виникнення і припинення володіння.

10. Власницький з ахист і його відмінності від петиторного.

11. Інтердикти і їх групи.

12. Розуміння римськими юристами права власності.

13. Зміст права власності.

14. Відмінності права власності і права володіння.

15. Види права власності, їх різниця.

16. Підстави виникнення спільної власності.

17. Манципація, уступка права, традиція.

18. Позови про захист права власності.

19. Віндикація, необмежена віндикація.

20. Суть негаторного позову.

21. Публіціанський позов.

22. Право на чужі речі і його види.

23. Сервітути і їх види.

24. Узуфрукт. Узус.

25. Різниця між емфітевзисом і суперфіцієм.

26. Суть застави і її правові форми.

Завдання:

1. Визначте види речей за римським правом. Дайте їх латинську назву:

- Земля, земельні сервітути -

- Одяг -

- Право спадкування, право із договору -

- Раби -

- Тварини, сільськогосподарський інвентар -

- Дороги, міські стіни -

- Будинки -

- Повітря, моря -

- Громадські споруди, державні земля і раби -

- Культові споруди, місця поховання -

- Гроші, продукти харчування -

- Раб-художник -

- Скульптура, картина -

- Полонені раби -

- Булка, хлібина -

- Туша тварини -

- Земельні ділянки -

- Корм для тварин -

- Меблі -

2. Наведіть прикладиречей:

а) складеної із однієї матеріальної субстанції;

б) штучної;

в) простої;

г) складної;

д) з’єднаної загальним призначенням;

е) головної і залежної.

3. Спурій упізнав свого колишнього раба у іншого власника. Яким чином і в якому порядку він може захистити своє право?

4. При проведенні іригаційних робіт Церій неодноразово проїжджав через земельну ділянку Антонія. Останній звернувся до претора за захистом своїх прав.

5.Дайте письмову консультацію по даному питанню.

Повинен В. терпіти, як що його сусід прокладе канал для спуску нечистот через його землю?

Теми рефератів:

1. Речові права. Ознаки та види речових прав.

2. Поняття та класифікація речей в римському приватному праві.

1. Володіння та його види.
2. Захист володіння.
3. Поняття та види права власності
4. Набуття та припинення права власності.
5. Захист права власності.
6. Поняття та види прав на чужі речі.
7. Поняття та загальна характеристика сервітутів.
8. Узуфрукт та узус.
9. Суперфіцій та емфітевзіс.
10. Поняття та види застави.

Література:

1. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. - Л., 1974. - С. 63-68.

2. Энгельс Ф.О развале феодализма и возникновении национальных государств // Маркс К., Енгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 21. - С. 412.

3. Маркс K. К критике Гегелевской философии права // Маркс К., Енгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 1. - С. 347.

4. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1972. - С. 89-105.

5. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1956. - С. 71-78.

6. Римское частное право. - М., 1948. - С. 157-189.

7. Подопригора А.А. Основы римского гражданского права. - К., 1990. - С. 99-124.

8. Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. - М., 1991. - С. 85-101.

9. Шишка P.Б. Римське приватне право в схемах. - Харків: ХІВС, 1993.

10. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. - Л., 1974.

11. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1972. -С. 105-124.

12. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1956. - С. 82-95.

13. Подопригора A.A. Основы римского гражданского права. - К., 1990. - С. 124-145.

14. Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. - М., 1991. - С. 101-114.

15. Римское частное право. - М., 1948. - С. 190-212.

16. Шишка Р.Б. Римське приватне право в схемах. - Харків: ХІВС, 1993.

17. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. - Л., 1974. - С. 82-90.

18. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1972. - С. 124-139.

19. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1956. - С. 96-104.

20. Подопригора A.A. Основы римского гражданского права. - К., 1990. - С. 147-159.

21. Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. - М., 1991. - С. 116-123.

22. Римское частное право. - М., 1948. - С. 219-230.

23. Шишка Р.Б. Римське приватне право в схемах. -Харків: ХІВС, 1993.

Змістовий модуль № 5: Зобов’язальне право.

Теми 8-10 Загальне положення про зобов’язання. Договірні зобов’язання. Недоговірні зобов’язання.

Тема практичного заняття: Загальне положення про зобов’язання. Договірні зобов’язання. Недоговірні зобов’язання.

Навчальна мета заняття: засвоєння курсантами та слухачами загальних положень про зобов’язання, виконання зобов’язань, загальних положень договірних зобов’язань та не договірних зобов’язань.