Принцип роботи

Електронний прожектор, який створює електронний пучок невеликого діаметра (15-30 мкм) при струмі порядку часток або одиниць мікроампер. Внаслідок безперервного сканування робочої поверхні мішені електронним променем фотопровідний шар завжди заряджений. Елементарні ділянки мішені, рівні за площею перетину променя, заряджаються променем у момент їх комутації. В подальшому - до наступного проходу променя в ході розгортки - дана ділянка мішені розряджається. Чим більше освітленість ділянки зображення, тим менше електричний опір фотопровідника і тим швидше відбувається його розряд.

До моменту приходу променя потенціал мішені в ділянках з різною освітленістю неоднаковий (на мішені утворюється потенціальний «рельєф»), відповідно неоднаковий і заряд цих ділянок. Заряд, «висаджуємий» на поверхню мішені в момент комутації, в силу електростатичного відштовхування виводить в зовнішній ланцюг такий же за величиною заряд з сигнальної пластини. Заряд, що втрачається мішенню протягом кадру, дорівнює заряду, одержуваному нею в момент комутації. Таким чином, в ланцюзі сигнальної пластини протікає струм, значення якого однозначно пов'язане з розподілом освітленості по поверхні мішені.

Недолік: інерційність (слід за рухомими об'єктами).

Спектральна характеристика визначається властивостями фотомішені і тому вони можуть бути чутливі до інфрачервоного, ультрафіолетового, рентгенівського випромінювання.

Мішені відикона складаються з двох або трьох шарів, інші мають мозаїчну структуру або включають гладкі і пористі прошарки, поділяються на фоторезистивні і фотодіодні. У фоторезистивних процес розряду визначається об'ємними властивостями фотопровідного шару; інерційність фотоефект. Типовий матеріал фоторезистивних мішеней - трьохсіркова сурьма; аморфний селен і деякі інші. У фотодіодних мішенях розряд визначається властивостями p-n-переходу, які забезпечують повне розділення світлових носіїв, безінерційність, лінійність світлової характеристики, гранично високу чутливість приладу. Матеріали: PbO, Si, CdSe та ін.

Супервідикон – передавальна телевізійна трубка з переносом зобр. і мішенню яка володіє вл-ми вторинної електронної емісії. В цьому приборі потенційний рельєф мішені створюється в результаті бомбардування її потоком електронів (прискорених до 3 - 10 кеВ) вилітаючих з фотокатода.