Динаміка товарних запасів товару А на ринку Q

Періоди	Товарні запаси	Базисні темпи зростання
у натуральному виразі	у днях реалізації	у натуральному виразі	у днях реалізації
Січень		3,0	100,0	100,0
Лютий		3,3	90,5	110,0
Березень		5,7	83,3	190,0
Квітень		7,6	92,9	253,3
Травень		16,4	100,0	546,7

Дані табл. 6.10 показують, що після деякого зниження абсолютного розміру товарних запасів у лютому і березні, в травні вони знову досягли рівня січня. Однак оскільки обсяг реалізації за цей період знизився в 5,7 раза, то це значно збільшило питомі товарні запаси. Аналіз динаміки питомих товарних запасів у днях реалізації переконує, що відбувається процес затоварення, зростання кризи збуту.

Про розбалансованість ринку говорить побудована нами модель динаміки товарних запасів у днях: .

Модель, виражена рівнянням параболи другого порядку, показує, що спочатку відбувається сповільнене, а потім прискорене нагромадження товарних запасів. Ціна в цих умовах припинила виконувати функцію рівноваги.

Можна зробити висновок про те, що маємо справу з малоперспективним (регресуючим) ринком, який вимагає інтенсивних маркетингових зусиль.

Основним чинником різкого падіння попиту на досліджуваний товар А є значне підвищення ціни на нього та інфляція. Проілюструємо ситуацію, яка склалась на ринку Q (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Динаміка кон’юнктури на умовному ринку

Обчислення індексів ділової активності та побудова моделей вимагають значних витрат часу на збирання і оброблення матеріалів та інтерпретації розрахунків.

Близькі за змістом якісні оцінки ринкової ситуації оперативно виводяться на кон’юнктурних нарадах експертів, де висловлюються і обґрунтовуються думки, даються оцінки, зближуються позиції, виробляється єдина точка зору. Як оцінки ринкової ситуації виступають антитези: є попит — немає попиту; попит зростає — попит спадає; стан ринку стабільний — стан ринку нестабільний; торгівля йде жваво — торгівля йде в’яло. Або даються атрибутивні оцінки, наприклад, щодо ступеня розвитку: ризик незначний; ризик допустимий; ризик середній; ризик високий; ризик надмірно високий.

Висновки кон’юнктурних нарад учасники часто підкріплюють цифровими даними та розрахунками типу моніторинг, результатами опитувань і іншою статистичною та маркетинговою інформацією. На кон’юнктурних нарадах обговорюються також причини відхилень та розробляються заходи для їх ліквідації.

Стан ринку значною мірою залежить від його потенційних можливостей. Пропозиція товарів та послуг і попит на них являють собою форми функціонування потенціалу ринку. Потенціалом ринку називають прогнозовану сукупність виробничих та споживчих сил, що зумовлюють попит і пропозицію.

Виробничий потенціал — це можливість виробити і подати на ринок відповідний обсяг товарів і послуг.

Споживчий потенціал — це можливість купити певну кількість товарів і послуг.

Оцінка та аналіз виробничого потенціалу цікавлять покупця, а оцінка і аналіз споживчого потенціалу — продавця.

Результатом реалізації потенціалу ринку товарів і послуг є задоволення попиту, залучення товарної маси та маси послуг у сферу обігу з подальшим її переходом у сферу споживання.

Поняття потенціалу ринку значно ширше, ніж воно подано в статистиці кон’юнктури ринку. Отже, до загального потенціалу ринку входять: а) фінансово-кредитний потенціал; б) матеріально-технічний потенціал сфери товарного обігу і платних послуг; в) трудовий потенціал.

Метою оцінки потенціалу ринку є характеристика ринкових можливостей на макро- і мікрорівнях окремих фірм.

Оцінка загального потенціалу ринку потрібна кожній фірмі для аналізу власних можливостей з метою орієнтації на свою участь у розподілі чи завоюванні ринку.

Мікропотенціал будь-якої фірми — це її виробничі або торговельні потужності, максимально можливий обсяг виробництва чи реалізації. Аналіз мікропотенціалу входить до компетенції маркетингового дослідження.

Розрахунок потенціалу ринку товарів і послуг ґрунтуєть-
ся на визначенні кількості виробничих та споживчих одиниць, обчисленні показників купівельної спроможності стосовно виробництва і споживання. У формулу потенціалу ринку вво-
дять показники еластичності попиту та пропозиції від таких чинників, як ціна, доходи на душу населення або на одного члена сім’ї тощо. У даній формулі можна виділити частку ринку, яка може дістатись конкурентам, а також ввести показники, які обмежують або розширюють обсяг виробництва та споживання.

У загальному вигляді формулу потенціалу ринку можна записати так:

(6.1)

де N_i — одиниці виробництва або споживання; W_i — показники одиниць виробничої або споживчої потужності; Е_x — еластичність попиту або пропозиції; F_j — інші чинники та елементи потенціалу; n — число одиниць потенціалу.

У розгорнутому вигляді формула виробничого потенціалу ринку така:

(6.2)

де Q — виробничий потенціал ринку, тобто обсяг товарів, який може бути вироблений і запропонований ринку протягом певного періоду; N_i — підприємство або група підприємств, які виробляють даний товар; W_i — потужність підприємства (або середня потужність по групі); D _i — ступінь завантаження виробничих площ; R_і — ступінь забезпечення ресурсами; Е_р — еластичність пропозиції від цін на сировину і готову продукцію; В — внутріш­нє виробниче споживання; С — частина продукції, яку за оцінками, будуть виробляти конкуренти; n — число і -х виробничих підприємств.

Розраховуючи потенціал товарної пропозиції конкретної фірми, використовують більш просту модель типу:

(6.3)

де q_i — обсяг продукції або послуг, запланований на і -му виробничому підприємстві до випуску відповідно до портфеля замовлень n — кількість підприємств, з якими укладено (або передбачається укласти) контракт.

Споживчий потенціал ринку характеризується його місткістю. Місткість ринку — це кількість товарів, які спроможній поглинути ринок за певних умов у відповідний проміжок часу.

Цей показник визначається за допомогою багатофакторних прогнозних моделей або через побудову мультиплікативно-адитивних моделей.

Мультиплікативно-адитивні моделі можуть характеризуватись як для споживчого ринку засобів виробництва, так і для споживчого ринку товарів і послуг.

Місткість ринку визначається в розрізі окремих локальних (регіональних) ринків конкретних товарів і послуг. Її можна визначити за такою формулою:

(6.4)

де Є — місткість ринку (кількість товарів і послуг, які можуть бути куплені у відповідному періоді); S_i — чисельність і -ї групи споживачів; k — рівень (коефіцієнт) споживання в базовому періоді або норматив споживання і -ї групи споживачів (нормативи: технологічні — для засобів виробництва, фізіологічні — для продуктів харчування, раціональні — для непродовольчих товарів і послуг); Е_х — коефіцієнти еластичності попиту від цін і доходів; Р — обсяг нормального страхового резерву товарів; Н — насиченість ринку — обсяг товарів, які є в наявності в домашньому господарстві населення, або засобів виробництва на підприємствах на даний момент часу або за його відрізок; З_ф — фізичний знос товарів; З_м — моральний знос товарів; А — альтернативні ринку форми задоволення потреб (натуральні джерела споживання, чорний ринок тощо), а також споживання товарів-замінників; С — частка конкурентів на ринку.

Під насиченістю ринку розуміють ступінь забезпеченості споживачів товарами й послугами, а також наявність товарів у торговельній мережі у вільному продажу. Вона визначається або експертним шляхом, або на основі вибіркового обстеження бюджетів сімей.

Для товарів культурно-побутового призначення та інших товарів тривалого користування показник насиченості ринку визначається балансовим методом:

Н_п + П = В + Н_к, (6.5)

де Н_п — наявність товарів на початок періоду; П — надходження (купівля) товарів за певний період; В — вибуття товарів за цей же період; Н_к — наявність товарів на кінець періоду.

Вибуття розраховується за нормами середньої тривалості служби товарів. Фізичний та моральний знос товарів визначає попит на заміну.

Пропорційністю розвитку ринку називається оптимальне співвідношення між різними елементами ринку для його нормального поступального розвитку. Будь-які диспропорції та деформації окремих складових частин ринку ведуть до кризових форм розвитку, ускладнюють і викривлюють ринкові відносини, роблять ринок недостатньо ефективним.

Вивчення макро- і мікропропорцій ринку є важливим та актуальним завданням статистики ринкової кон’юнктури. Статистика характеризує також тенденції змін у пропорціях, аналізує структурні зрушення й регіональні відмінності пропорцій ринку.

Для дослідження пропорційності ринку статистика використовує: балансовий метод, відносні величини структури та координації, індекси, коефіцієнти еластичності і бета-коефіцієнти багатофакторних моделей.

Емпіричні та теоретичні коефіцієнти еластичності встановлюють пропорційність виявлених залежностей. Вони показують відсоткову зміну результативної ознаки у разі збільшення факторної ознаки на один відсоток. Бета-коефіцієнти, розраховані за параметрами багатофакторного рівняння регресії, виявляють силу впливу окремих структурних чинників.

Для вивчення пропорцій ринку широко використовують графічний метод, а саме стовпчикові та секторні діаграми.

Аналіз пропорційності розвитку ринку здійснюється як у статиці, так і в динаміці, широко використовуючи при цьому індекс­ний метод дослідження.

Компаративний індекс (порівняльний) дозволяє порівнювати динамічні пропорції. Він являє собою відношення індексів двох явищ або частин досліджуваної сукупності. За своєю суттю компаративний індекс є одним із варіантів розрахунку коефіцієнтів випередження, наприклад, відношення індекса роздрібного товарообігу до індекса грошових доходів населення.

Важливим показником пропорційності ринку товарів і послуг є співвідношення попиту та пропозиції. Воно відображає дію закону ринку, визначає характер розвитку основних категорій ринку, його соціальну та економічну ефективність.

Ще одним важливим показником пропорційності ринку є співвідношення засобів виробництва та засобів споживання, яке може визначатися і у статиці, і у динаміці. Тут також розраховують компаративний індекс, який відображає зміни пропорцій.

Однією із найсуттєвіших характеристик стану споживчого ринку є оцінка та аналіз співвідношення товарної маси і маси послуг, галузевої та товарної структури товарообігу.

Для поглибленого аналізу і виявлення причин, під впливом яких формуються конкретні пропорції ринку, здійснюють порівняльну характеристику інвестицій у промисловість та сільське господарство, важку і легку промисловість, сферу послуг і т. д.

Однак центральним моментом аналізу та оцінки кон’юнктури ринку є вивчення тенденцій і особливостей його розвитку та стійкості, його динамічного процесу.