Харчові токсикоінфекції, ботулізм, отруєння грибами, укуси отруйних тварин та комах. Основні прояви, перша допомога

Харчові токсикоінфекції (toxicoinfectiones alimentariae) -група гострих кишкових інфекцій, що виникають внаслідок вживання в їжу продуктів, які містять умовно-патогенні мікроби та їх ентеротоксини. Характеризуються короткотривалими проявами загальної інтоксикації та гострого гастриту чи гастроентериту.

Етіологія. Харчові токсикоінфекції спричинюються бактеріями, які виробляють ентеротоксини. Найчастіше захворювання зумовлені клебсієлами, протеями, цитробактерами, кишковими паличками, стрептококами, стафілококами, галофільними вібріонами, клостридіями.

Невідкладну допомогу тяжкохворому надають вдома і лише після цього його госпіталізують. Необхідно якомога швидше промити шлунок і кишки з метою звільнення від мікробів і токсинів.

Промивають шлунок за допомогою шлункового зонда чи беззондовим методом. Для промивання краще використовувати переварену воду або 2 % розчин натрію хлориду. Промивати потрібно до відходження чистої води. Перевагу надають промиванню зондом, тому що воно краще очищає шлунок. За допомогою сифони0,, клізми очищають кишечник. При колапсі негайно вводять глюкортикоїди і судинні препарати (кордіамін, мезатон).

Ботулізм (від лат. botulus, «ковбаса») — рідкісна, але серйозна паралітична хвороба, викликана нервовим токсином, ботулотоксином, що виробляється бактерією Clostridium botulinum. Ботулотоксин — один з найсильніших відомих токсинів, що блокує нервову функцію і призводить до дихального і скелетно-м'язового паралічу.

Є три головні види ботулізму:

Харчовий ботулізм — форма харчового захворювання, викликана продуктами, які містять токсин ботулізму (ботулотоксин).

Шкірний, або раневий ботулізм — викликаний токсином, виробленим у загниваючих відмерлих тканинах рани, заражених Clostridium botulinum.

ботулізм грудних дітей — викликаний через споживання спор ботулінових бактерій, які ростуть в кишечнику і виробляють токсин.

Всі форми ботулізму можуть бути фатальні і розглядаються як критичне медичне становище. Харчовий ботулізм може бути особливо небезпечний як проблема охорони здоров'я, тому що багато людей може бути отруєні від єдиного зараженого джерела.

Лікування

Всім хворим з підозрою на ботулізм показана обов'язкова госпіталізація у інфекційні лікарні (бажано у стаціонари, де є апаратура для штучного дихання).

Їм проводиться промивання шлунку, робляться високі сифонові клізми. Внутрішньовенно або внутрішньом'язово (в залежності від тяжкості захворювання) вводять суміш протиботулінних сироваток для нейтралізації токсину після попередньої десенсибілізації організму. Для стимуляції активного імунітету вводять нативний анатоксін у дозі 2 мл (по 0,5 мл типів А, В, С, Е) триразово, з інтервалами 5-7 діб. Для знищення збудника в шлунку і кишечнику призначають левоміцетин або тетрациклін. Проводять дезінтоксикаційну терапію (гемодез, полівінілпіролідон, 5% розчин глюкози), призначають сечогінні, серцево-судинні засоби, аскорбінову кислоту, вітаміни групи В. Запори ліквідують за допомогою клізм.

При наростанні дихальної недостатності використовують штучну вентиляцію легень (до 1 міс.). При розладах ковтання проводять штучне харчування. За хворим встановлюють цілодобове спостереження.

Симптоми отруєння грибами. Розрізняють чотири групи симптомів отруєння людей грибами, у тому числі:

Перша група - отруєння грибами строчками, виявляється через 6-10 годин, з'являється слабкість, нудота, блювота, іноді розлад шлунку.

Друга група - отруєння блідою поганкою і близькими до неї видами грибів, виявляється через 8-24 години, з'являються раптові болі в животі, блювота, розлад шлунку, слабкість, зниження температури, висока імовірність смертельних наслідків.

Третя група - отруєння мухоморами виявляється через 30 хвилин - 6 годин, з'являється нудота, блювота, розлад шлунку, запаморочення, марення, розширення зіниць. Рідко наступає смерть.

Четверта група - отруєння опеньками несправжніми, жовчним і чортовим грибом та неспецифічне отруєння їстівними грибами при неправильному приготуванні, зберіганні та заготівлі. Відсутні загальні ознаки отруєння, яке виявляється через 30 хвилин - 2 години розладом шлунково-кишкового тракту.

Отруєння грибами здебільшого бувають випадковими (потерпілі впевнені, що вживали їстівні гриби) і мають "сімейний" характер. Більшість отруєнь спричинені вживанням пластинчатих отруйних грибів (бліда поганка, мухомори, несправжні опеньки), що помилково сприймаються за їстівні, та умовно-їстівних грибів (сироїжки, дощовики тощо, при розламуванні вони виділяють молочковий сік) – унаслідок невмілої або неправильної кулінарної обробки. Отже, слід пам’ятати, що гриби поділяються на три групи – їстівні, умовно-їстівні та отруйні.

Навіть при легкому отруєнні грибами треба негайно звернутися за медичною допомогою чи відправити хворого до лікарні. Часто від того, як швидко буде надано медичну допомогу, залежить життя людини. Дещо можна зробити хворому до того, як прийде лікар. Насамперед треба прикласти до живота і ніг грілки. Щоб не допустити активного всмоктування отрути в організм, треба якнайшвидше промити шлунок: дати випити хворому 3-4 склянки солоної води, а тоді викликати блювоту. Процедуру повторювати декілька разів.

Після цього рекомендовано дати хворому міцного чаю, кави або молока, але не годувати, доки не прийде лікар. І, звичайно, не можна давати хворому спиртних напоїв, оцту, бо вони сприяють всмоктуванню отрути. Щоб встановити причини отруєння, варто зберегти рештки грибів.

Одиничні укуси бджіл, ос, джмелів особливої небезпеки не представляють. Якщо в ранці залишилося жало, його обережно видаляють, а на ранку кладуть примочку з нашатирного спирту з водою або холодний компрес із розчину марганцевокислого калію, або в крайньому випадку просту примочку з холодної води.

Укуси отрутних змій і таких комах, як піщаний скорпіон, павук каракурт і тарантул, небезпечні для життя. Від їхніх укусів виникає пекучий біль, червоність, швидко з'являється набряклість. Одночасно із цим спостерігаються ознаки загального отруєння: занепад сил, м'язова слабість, запаморочення, нудота, блювота, слабкий пульс, іноді втрата свідомості.

Для того щоб перешкодити поширенню отрути в організмі людини, треба вище місця укусу накласти джгут або закрутку. Вкушену кінцівку опустити й спробувати видавити з ранки кілька крапель крові. Висмоктувати кров категорично забороняється, тому що в роті можуть бути подряпини або зруйновані зуби, через які отрута проникне в кров рятувальника. Відтягнути кров разом з отрутою з ранки можна за допомогою медичної банки, склянки або чарки з товстими краями. Для цього в банці (склянці або чарці) треба кілька секунд потримати запалену лучинку або ватку на паличці й потім швидко накрити нею ранку. Потерпілого від укусу змії або отрутних комах треба обов'язково направити до лікаря.