Рани. Класифікація, клініка, ускладнення

Рана — це наслідок травми з порушенням цілісності покровів з або без пошкодження прилягаючих тканин.

Рани за умовами виникнення розрізняються за такими видами:

різана рана;

колота рана;

рвана рана;

укушена рана;

рублена рана;

роздавлена рана;

вогнестрільна рана;

скальпована рана;

Клініка ран. Рана спричинює в організмі потерпілого загальні та місцеві розлади, які широко варіюють за силою та частотою залежно від особливостей і стану самого організму хворого, рани і її локалізації та навколишніх умов середовища.

Головними проявами рани є біль, кровотеча, зяяння рани чи тканинний дефект та порушення функції органа (організму). Серед загальних порушень найчастішим є синдром болю. Його не буває лише у людей з порушенням функції ЦНС унаслідок хвороби чи травми (сирингомієлія, третинний сифіліс, травматична чи пухлинна блокада больової чутливості, переривання провідності на рівні спинного мозку тощо). Іноді болю не відчувають у момент ураження люди, що перебували у цей час в стані різкого емоційного напруження, алкогольного чи наркотичного сп'яніння.

Ускладнення ран численні і зустрічаються на різних етапах перебігу їх. Вони бувають місцевими та загальними. Найчастіше спостерігаються ускладнення інфекційного характеру. Нерідко також бувають ускладнення рубцево-дистрофічного походження в зоні розташування рани — гіпертрофічні та келоїдні рубці, рубцеві обмеження (контрактури) рухів, рубцеві грижі та діастази на грунті атрофії м'язів, трофічні виразки та рідко — пухлини. Інфекція переважно має характер місцевої гнійної, рідше — гнильної (гнійне та гнильне запалення) і набагато рідше — анаеробної, спо-ротворчої (газова гангрена та флегмона) та специфічної (правець, дифтерія). Збудниками перших двох форм — гнійної та гнильної — є стафілококи та стрептококи, кишкова паличка, протей, синьогнійна паличка та анаеробні неспоротворчі клостридії — бактероїди тощо.

Загальна ранова інфекція має перебіг головним чином гострої специфічної токсикоінфекції (правець, сказ) та неспецифічної гнійної — сепсис (гострий та хронічний з рановим виснаженням).