Способи рятування потерпілого на водних об’єктах

Аварійні ситуації у водному середовищі, пов’язані з людськими жертвами і нанесенням значних матеріальних збитків, усе частіше виникають у повсякденному житті. Звичайно вони є результатом стихійних лих, великих виробничих чи інших аварій або важких катастроф і випадкових подій.

Аварійна ситуація на воді – це будь-який непередбачений збіг обставин, у результаті впливу яких на деякі можливі чи події, які вже трапилися, та нанесена у великих розмірах шкода людям, тваринам і майну.

Рятування людини, яка тоне, - це гуманний акт. Але щоб його здійснити, необхідна попередня організація, технічна і тактична підготовка. Технічна і рятувальна робота включає комплекс дій, які вимагають уміння і навичок. Але на практиці, насамперед, необхідно дотримуватися кількох основних принципів, пов’язаних із спостереженням,- потрібно безупинно і послідовно оглядати райони, де купаються люди, приділяючи особливу увагу небезпечним зонам.

Найшвидший і вірніший спосіб подання допомоги – це подання допомоги з берега:

- протягання руки, ноги, рушника, ціпка, одягу – перед тим, як протягати що-небудь, потрібно лягти і прийняти упор. Опорою може послужити місток, пристань, судно, оскільки руками необхідно триматися за нерухому опору.

- хапання за плаваючий предмет. З цією метою використовуються спеціальні засоби – рятувальна куля з мотузкою і т. ін.

- живий ланцюг – виконується у разі потрапляння потерпілого в донну яму при хвилюванні. Кілька людей беруться міцно за руки. Найвищий у ланцюгу занурюється у воду і подає людині, яка тоне, руку, ціпок, пояс або одяг.

Рятувальники повинні володіти навичками плавання. Основний стиль, що використовується, - це вільний стиль. Стиль «брас» - підходить для проливання останніх метрів при наближенні до того, хто тоне. Під час витягування потерпілого в основному виконується «бічне» плавання з «морською» транспортною хваткою.

Види та способи рятування на воді:

- Рятування у воді. Рятувальники пірнають і пливуть у воді. На глибині потрібно використовувати маску, трубку і ласти. Шукати можна дивлячись з поверхні чи пірнаючи.

- Рятування на поверхні. Човни чи водні велосипеди використовують як платформи, з яких спостерігають за водою.

- Підводне рятування. Наявність пірнаючих з аквалангами особливо цінна, якщо потрібно швидко рятувати. Це дозволяє довго знаходитися під водою.

- Рівнобіжне рятування. Витягнення на поверхню може починатися від глибини до берега, а потім відбувається зворотний процес – від берега до глибини.

- Кругове рятування. У місці останнього спостереження ставиться поплавець, біля якого один з рятувальників тримає мотузку. Інші рятувальники беруть мотузку на потрібній відстані і пливуть по колу.