Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття. Щодо усвідомлення питань теми необхідно перш за все знати, що екологічна злочинність являє собою один із найбільш небезпечних та розповсюджених видів

Щодо усвідомлення питань теми необхідно перш за все знати, що екологічна злочинність являє собою один із найбільш небезпечних та розповсюджених видів злочинності, оскільки створює реальну за грозу національній безпеці країни. Необхідно акцентувати увагу на структуру злочинів, вчинених у сфері довкілля, на причинах їх зростання, даного виду злочинності та умовах, які сприяють вчиненню цих злочинів і які необхідно проводити заходи з метою недопущення погіршення екологічного стану в державі.

Екологічні злочини – це передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння, які посягають на навколишнє середовище та його окремі компоненти. Тобто йдеться про протиправне використання природних об’єктів або шкідливий вплив на них, що призводить до їх негативної зміни.

Іншими словами, йдеться мова про протиправне використання природних об’єктів чи негативний вплив на них, що завдає шкоду екологічній безпеці.

Стан екологічної злочинності в Україні характеризується постійним зростанням і високою латентністю порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Дослідники практично одностайно зазначають, що протягом багатьох років зберігається значний розрив між реальною кількістю злочинних діянь і застосуванням відповідних кримінально-правових норм.

Екологічна злочинність обумовлена як загальними, так і специфічними причинами й умовами. Говорячи про загальні причини даної злочинності, необхідно звернути увагу на систему поглядів, які виражають ті чи інші деформації суспільної екологічної свідомості.

Визначенню специфічних причин і умов екологічних злочинів може сприяти їх якісний аналіз. Вивчення кримінальних справ цієї категорії показує, що дані злочини вчинюються як службовими особами, так і окремими громадянами. Службові екологічні злочини відрізняються, як правило, великою суспільною небезпечністю, спричиняють величезні матеріальні збитки та шкоду здоров’ю людей.

Аналіз ситуаційно-особистісних чинників цих злочинів показує, що тут взаємодіють багато різних факторів, як то: обстановка злочину; безкультур’я; егоїзм; правовий нігілізм; цинічне ставлення до природних цінностей та наслідків своєї злочинної поведінки; впевненість у її безкарності тощо.

Здійснення загально соціальних заходів запобігання екологічної злочинності прямо пов’язане з нормалізацією процесів у сфері взаємодії “суспільство – природа”. Саме на макрорівні формується антикриміногенна протидія ущербній екологічній свідомості і поведінці. Велике значення у цій справі має законодавче вирішення такого питання, як існування різних форм власності на природні об’єкти. Значення має також формування і високої еколого-правової культури і свідомості як на загальному, так й індивідуальному рівнях. На вирішення цього завдання мають бути спрямовані зусилля державних та громадських організацій.

Особливе місце займає здійснення нагляду за дотриманням правових норм, що регламентують екологічні правовідносини. Це – прокурорський нагляд, діяльність дозвільної системи, адміністративний нагляд.

Не менш важливе запобіжне значення має також спеціальне запобігання, Сюди можна віднести подальше вдосконалення природоохоронного законодавства. Насамперед, йдеться про те, щоб на основі широких кримінологічних досліджень та економічної політики держави провести науково обґрунтовану криміналізацію і декриміналізацію суспільне небезпечних посягань на навколишнє природне середовище.

Ефективність реалізації вказаних заходів допоможе знизити рівень екологічної злочинності і тим самим поліпшити якість життя у суспільстві.

Рекомендована література до теми:

нормативні акти:

1. Конституція України [ Електронний ресурс ]: закон України від 28. 06. 1996 р. № 2952-VI із змін., внес. згідно із Законами України: за станом на 12. 06. 2013 р. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua. – Назва з екрана.

2. Кримінальний кодекс України [ Електронний ресурс ]: закон України від 05. 04. 2001 р. № 5460-VI (5460-17) із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду: за станом на 04. 07. 2013 р. № 245 – VII (245-18). – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua. – Назва з екрана.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України [ Електронний ресурс ]: закон України від 19. 10. 2012 р. № 5076-VI із змін., внес. згідно із Законами: ВВР, 2013, № 27, ст. 282. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua. – Назва з екрана.

4. Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. – К.: ПАЛИВОДА А. В., 2010. – 456 с.

5. Про боротьбу з корупцією: закон Українивід 05. 10. 1995 р. № 356/95-ВР із змін., внес. згідно із Законом України від 11. 03. 2007 р. № 424-16.

6. Про міліцію: закон Українивід 20. 12. 1990 р. № 565-ХІІ в редакції Закону України від 04. 06. 2008 р. № 309-17.

7. Про відходи: закон України від 5 березня 1998 р.

8. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: закон України від 8 лютого 1995 р. (зі змінами та доповненнями від 20 квітня 2000 р.) // ВВР України. – 1995. – № 8.

9. Про затвердження Програми запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру на 2000 – 2005 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2000 р. № 1313.

10. Про зону надзвичайної екологічної ситуації: закон України від 13 липня 2000 р.

11. Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: закон України від 8 червня 2000 р.

12. Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: закон України від 8 червня 2000 р. // ВВР України. – 2000. – № 40. – Ст. 337.

13. Про зону надзвичайної екологічної ситуації: закон України від 13 липня 2000 р. // ВВР України. – 2000. – № 42. – Ст. 348.

14. Про охорону атмосферного повітря: закон України від 16 жовтня 1992 р. (зі змінами та доповненнями від 28 лютого 1995р.) // ВВР України – 1991 – № 50.

15. Про охорону навколишнього природного середовища: закон України від 25 червня 1991 р. (зі змінами та доповненнями від 8 червня 2000 р.) // ВВР України. – 1991. – № 41.

16. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: закон України від 30 червня 1993 р. // ВВР України. – 1993. – № 35. – Ст. 258.

17. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: закон України від 1991 р. // ВВР України. – 1991. – № 21; 1992 – № 13.

18. Про природно-заповідний фонд: закон України від 16 червня 1992 р. (зі змінами та доповненнями від 14 грудня 1999 р.) // ВВР України. – 1992. – № 34.

19. Про профілактику злочинів: проект закону України від 12 травня 1998 р.

20. Про тваринний світ: закон України від 3 березня 1993 р. (зі змінами та доповненнями від 6 березня 1996 р.).

21. Про екологічну експертизу: закон України від 9 лютого 1995 р. (зі змінами та доповненнями від 6 квітня 2000 р.) // ВВР України – 1995 – № 8.

Базова

1. Александров Ю. В., Гель А. П., Семаков Г. С. Кримінологія: Курс лекцій. – К.: 2002. – 296 с.

2. Бузало П. М., Денисов С. Ф., Кириченко О. В. Кримінологія: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 192 с.

3. Джужа О. М., Василевич В. В., Копан О. В. та ін. Організована злочинність в Україні та країнах Європи: Посібник / За заг. ред. проф. О. М. Джужи. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – 248 с.

4. Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Третьякова Т. А. Стислий словник кримінологічних термінів: Навчальний посібник / Під заг. ред. Джужи О. М.; НАВСУ. – К., 2000. – 157 с.

5. Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Василевич В. В. Кримінологія – Альбом схем (загальна і особлива частини): Навч. посібник / За заг. ред. Джужи О. М.; НАВСУ. – К., 2000. – 368 с.

6. Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Василевич В. В. Кримінологія: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Атіка, 2003. – 400 с.

7. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. / А. П. Закалюк. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. – кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих злочинів. – 2007. – 712 с.; кн. 3: «Практична кримінологія». – 2008. – 320 с.

8. Криминология: Учебник / Под ред. В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова. – М.: Юристъ, 1997. – 512 с.

9. Криминология: Учебник / Под ред. В. Н. Бурлакова, В. П. Сальникова. – СПб.: Изд. “Лань”, 1998. – 576 с.

10. Криминология: Учебник / Под ред. Н. Ф. Кузнецовой, Г. М. Миньковского. – М.: Издательство БЕК, 1998. – 566 с.

11. Криминология: Учебник / Под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова. – 2-е изд. перераб. и доп. – М., 2000. – 534 с.

12. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій: У 2-х кн. / Александров Ю.В., Гаврилишин А.П., Джужа О.М. та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: НАВСУ, 2000. Кн. 2: Особлива частина.

13. Криминология: Учебное пособие для юридических вузов / Кузнецова Н. Ф., Аргунова, Ю. Н. – М.: Зерцало-М, 2001. – 208 с.

14. Кримінологія: Спеціалізований курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини): Навч. посібник / За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Атіка, 2001. – 368 с.

15. Криминология: Учебник / Под. ред. В. Н. Бурлакова, Н. М. Кропачева. – СПб.: Санкт-Петербургский гос. ун-т. Питер, 2002. – 432 с.

16. Кримінологія: навч. посіб. / О. М. Джужа, В. В. Василевич, Ю. Ф. Іванов, П. М. Опансенко, В. Г. Пшеничний, В. Г. Сюравчик; За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Прецедент, 2004. – 208 с.

17. Криминология: Учебник / Под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2006. – 678 с.

6. Кримінологія: навчально-методичний посібник / За ред. О. М. Джужи. – К.: Атіка, 2008. – 316 с.

7. Кримінологія: Навч. посіб. / Ю. Ф. Іванов., О. М. Джужа. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. – 264 с.

8. Кримінологія: навчально-методичний посібник / За ред. О. М. Джужи. – К.: Атіка, 2008. – 316 с.

9. Кримінологія: Загальна та Особлива частина [Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів] / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман, О. В. Лисодєд; За ред. проф. І. М. Даньшина. – Харків: Право, 2009. – 288 с.

18. Курс кримінології: Особлива частина: Підручник: У 2 кн. / М. В. Корнієнко, Б. В. Романюк, І. М. Мельник та ін.; За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 480 с.

19. Корж В. П. Методика расследования экономических преступлений, совершаемых организованными группами, преступными организациями: Руководство для следователей: Научно-пратическое пособие / Нац. ун-т вн. дел. – X.: Лицей, 2002. – 279 с.

20. Шнайдер Г. Й. Криминология: Пер. с. нем. / Под. общ. ред. Л. О. Иванова. – М., 1994. – 504 с.

21. Шоткинов С. А. Криминология. – Иркутск, 2003. – 288 c.