Світове скаутське братерство

У 1912 році Бейден-Пауел поїхав у мандрівку навколо світу для того, щоб зустрітися із скаутами в різних країнах. Це були лише початки скаутингу як світового братерства. І хоча Перша світова війна перервала ширення скаутінгу на деякий час, з її закінченням він продовжував зростати і у 1920 році скаути з усіх частин світу вперше зустрілись на світовому скаутському Джемборі(зустрічі) у Лондоні. Останнього вечора цього Джемборі, 6 серпня, весела ватага різномовних скаутів проголосила Бі-Пі Начальним Скаутом світу.

Скаутський рух і далі зростав. В день його 21-ї річниці він нараховував в своїх лавах вже понад 2 млн. членів у всіх культурних країнах Землі. На цю нагоду король Юрій V відзначив Бі-Пі почестю, іменувавши його бароном з титулом лорд Бейден-Пауел оф Гілвел. Однак для всіх скаутів він назавжди так і залишиться Бі-Пі, Начальним Скаутом світу.

За лондонським Джемборі настала черга другого, яке відбулося у Данії у 1924 році, потім третього – у 1929 році у Англії, четвертого – 1933 року в Угорщині, п’ятого – 1937 року в Голандії. Але Джемборі були лише частиною зусиль скаутингу за світове братерство. Бі-Пі багато подорожував, провадив листування із скаутськими провідниками багатьох країн і постійно писав на виховні теми, ілюструючи свої статті й книжки власними малюнками. Він написав “Підручник для вовченят” (1916), “Мої пригоди на службі розвідника” (1916), “Підручник для скаутмайстрів” (1920), “Що скаути вміють робити” (1921), “Мандрівка за успіхом” (1922). Всього Бі-Пі написав 32 книги. Про нього говорять як про видатного військового, письменника, художника, актора, він цікавився також різьб’ярством, любительським кіно; прекрасний організатор, почесний доктор шести університетів, кавалер 28 іноземних і 19 скаутських нагород і відзнак. Бейден-Пауел сам є яскравим прикладом різностороннього самовиховання для скаутів.