Американський та європейський підходи до державного управління

Існує два різні підходи до визначення державного управління:

І. Американський підхід ґрунтується на переважанні методів господарського правління, де основою для ухвалення рішень є економічна раціональність.

ІІ. Європейський підхід ґрунтується на давнішній, заснованій на праві традицій, яка визначає державне управління як галузь юридичної сфери.

Американська модель державного управління характеризується такими ознаками: державне управління Ґрунтується на президентській формі правління і бінарній партійній с-ма; пріоритет права та індивідуалізму у відносинах між державою і суспільством, засто­сування принципу: законодавство, управління і судочинство; несу­місність адміністративно-управлінських посад з іншими посадами; жорсткий механізм стримування і противаги; децентралізація влади у прийнятті політичних рішень; обмежене втручання держави в економічну та соціальну сфери; найбільш мінімальний державний сектор ек-ки (становить 10% національного господарства) і най­більш мінімальні державні витрати (20% ВВП); екстраполяція прин­ципів і методів приватного бізнесу на державне управління; висока мобільність і конкурентність працівників державної служби; високий ступінь контролю керівників над підлеглими та свободи і відпо­відальності управлінців за прийняття рішень; відкрита, наймана с-ма набору на державну службу.

Європейська модель державного управління включає всі форми державного правління, за винятком президентської, і ґрунтується, як правило, на партійній с-ма обмеженого політичного плюралізму. Для неї характерні закрита с-ма державної служби (за винятком Великої Британії), кадрова, наймана і змішана системи набору державних службовців. На відміну від США державне управління тут має більший обсяг повноважень в економічній і соціальній сферах, що виражається у великому обсязі державних податків і державних видатків (30-45 % ВВП). Еліта на вищих рівнях державної служби має високий престиж.