Прир. ресурси та їх вплив на екон. розвиток

Під природними ресурсами розуміють тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства. Природні ресурси включають у себе такі компоненти, як земля, надра, лісові та водні ресурси, рослинний і тваринний світ, повітряний простір. Ресурси природи є держ власністю. Держ власність дає можливість безкоштовно викор деякі природні ресурси в інтересах сусп.-ва (викор землі для буд-тва трансп магістралей, експлуатація лісових, водних ресурсів, видобуток кор копалин та ін.). Викор-ня прир ресурсів у приватному секторі, як правило, передбачає стягнення спеціальних податків, рентних та інших платежів, які спричиняють ↑ С/В виготовлюваної продукції. Прир ресурси не є невичерпними та вічними. Тому виникає проблема їх збереження та відновлення. Шляхи вирішення: 1. бережливе, рац-не вик-ня невідн ресурсів; 2. здійснення заходів щодо поповнення відновлюваних прир ресурсів (відновлювати і підвищувати природну родючість землі, здійснювати посадку лісосмуг, відновлювати запаси водойм); 3. максимальне вик-ня вторинної сировини та інші відходи вир-ва; 4. підтримка екол чистоти вир-ва та природокористування.

За своєю економічною сутністю природні ресурси мають споживну вартість. Їх придатність і корисність, техніко-економічні властивості, масштаби та способи використання визначаються суспільними потребами. Категорія «природні ресурси» вказує на безпосередній зв’язок природи з господарською діяльністю людини, що нерідко призводить до негативних суспільних явищ, завдаючи природі великої шкоди. А відтак процес взаємодії людини з довкіллям по суті своїй двоєдиний. З одного боку, це — використання природних ресурсів, а з другого, — вплив на довкілля і необх. рахуватися з природоохоронними процесами.