Сутність та характеристика секторної структури нац. ек-ки

Секторна структура. Узагальнено ринкова економіка може бути зображена у вигляді інституційних секторів, взаємодія між якими характеризує найважливіші економічні пропорції, пов’язані з вир-вом, розподілом і перерозподілом доходів, між вир-вом товарів та послуг, між реальним і фінансовим секторами, між вир-вом та споживанням тощо. Методологічною основою секторного поділу ек-ки є С-ма національних рахунків (СНР), прийнята міжнародними організаціями у 1993 р.

Відповідно до СНР виділяють такі інституційні сектори еко-номіки:

Нефінансові корпорації — підприємства (юридичні особи) усіх форм власності, діяльність яких орієнтована на вир-во й реалізацію товарів і нефінансових послуг на ринку задля отри-мання прибутку, та некомерційні організації, засновані різномані-тними групами виробників (асоціації підприємців, торгові палати тощо).

Фінансові корпорації — комерційні інституційні одиниці, що спеціалізуються на фінансово-посередницькій діяльності: кредитні установи (банки, включаючи Нац. банк, фондові біржі, інвестиційні фонди, довірчі товариства, кредитні спілки тощо) та страхові компанії. При розрахунку первинного розподілу доходів величина валової доданої вартості фінансових корпорацій зменшується на суму оплати послуг фінансових посередників.

Сектор загального державного управління — органи дер-жавного управління всіх рівнів; некомерційні організації, що здійснюють і надають безкоштовні або пільгові послуги індиві-дуального характеру у сферах освіти, охорони здоров’я, культу-ри, спорту, відпочинку, соц.го забезпечення тощо; послуги колективного характеру в галузі державного управління, оборо-ни, шляхового та лісового господарства, с/г обслуговування тощо. До цього сектору належать фонди соц.го страхування та соц.го захисту, Пенсійний фонд, державні цільові та позабюджетні фонди, формування яких відбувається за рахунок внесків підприємств, організацій, громадян.

Сектор домашніх господарств — сукупність фізичних осіб як споживачів (в окремих випадках — як суб’єктів некорпоративної підприємницької діяльності), рахунки яких неможливо відокремити від рахунків самого домашнього господарства ні юридично, ні економічно.