Хід виконання роботи. Прилад для дослідження залежності температури кипіння від зовнішнього тиску зображено на рис

Прилад для дослідження залежності температури кипіння від зовнішнього тиску зображено на рис. 5. В колбу 1 через патрубок для термометра наливають досліджувану рідину, кладуть декілька шматочків порцеляни і вставляють термометр 2. Колбу розміщують в склянці з водою так, щоб рівень води у склянці був не вищий за рівень рідини у колбі. Підключають колбу до вакуумного насосу, відкачують повітря і зменшують в ній тиск приблизно до 0,2 атм. Перекривають кран на лінії, яка веде до насосу, і відключають насос. Якщо прилад герметичний, стрілка манометра 4 утримується на постійному значенні.

Пускають воду в зворотний холодильник 3, запалюють газовий пальник під склянкою з водою і слідкують за рідиною в колбі. Газовий пальник регулюють так, щоб полум’я було невеликим і нагрівало середню частину склянки з водою.

Ознакою того, що рідина в колбі закипіла, є сталість температури. При цьому спостерігається безперервне утворення краплин рідини, що стікають із зворотного холодильника. Після того, як рідина закипіла, у таблицю 4.1 записують температуру кипіння t, ⁰С і покази манометра n. Далі обережно відкривають кран, що з’єднує колбу 1 з атмосферою (рис. 5), і збільшують тиск приблизно на 0,5 атм. Коли рідина закипить знову, записують температуру та покази манометра. Таким чином тиск поступово доводять до атмосферного, зробивши при цьому 10 - 15 вимірювань температури і записуючи показники манометра. Останній вимір виконують при відкритому крані, який з’єднує колбу з атмосферою. Результати вимірів записують у таблицю 4.1.