Аналіз технологічності конструкції

За ДСТ 14.205-83 технологічність – сукупність властивостей конструкції,визначають її пристосування до досягнення оптимальних витрат при виробництві,експлуатація і ремонті для різних показників якості та умов виконання робіт.

Технологічність розподіляється на:

-виробничу

-експлуатаційну

-ремонтну

Основні критерії технологічності

-собівартість

-трудомісткість виготовлення

Чим менше ці показники,тим виріб технологічнішим. Аналіз виробу на технологічність проводять на всіх етапах, починаючи від ескізного, робочого проектування до остаточної розробки технології і виготовлення деталі.

Аналіз виробу на технологічність повинен забезпечити вирішення наступних завдань:

- зниження трудомісткості та собівартості виробництва виробу;

- зниження трудомісткості та собівартості ремонту та технічного обслуговування виробу;

- зниження найважливіших показників загальної матеріаломісткості виробу.

- шляхи підвищення технологічності

зниження трудомісткості та собівартості виробництва

виробу;

Підвищення серійності виробу та його складових частин,застосування стандартизації, уніфікації і забезпечення конструктивної подібності деталей;

- обмеження номенклатури складових частин,конструктивних елементів і вживаних матеріалів;

- застосування конструкторських рішень, відповідних сучасним вимовам;

- застосування в конструкції високопродуктивних і маловідходних технологій;

- застосування високопродуктивних засобів технологічного оснащення, що забезпечують оптимальних рівень оптимізації і механізації праці у виробництві.

- зниження трудомісткості та собівартості ремонту, а також технічного обслуговування виробу:

- застосування конструктивних рішень, що дозволяють понизити або усунути витрати на проведення регулювання діагностування і транспортування виробу;

- застосування конструктивних рішень, що дозволяють понизити час доступу до складових частин, понизити витрати на забезпечення доступу, заміни тими ж деталями, установки і зняття запчастин.

- підвищення вимог уніфікації і стандартизації складових частин виробу;

- обмеження числа змінюваних складових частин,які вимагають постійної заміни,обмеження номенклатури матеріалів.

- зниження найважливіших показників загальної матеріаломісткості виробу;

- впровадження науково обґрунтованих запасів міцності металевих конструкцій.

Оцінка технологічності проводить якісну та кількісну оцінку технологічності.

Технологічна конструкція повинна передбачати:

- можливо, меншу кількість деталей складної форми і можливо велику повторюваність однотипних деталей і вузлів;

- створення деталей раціональнішої форми з досяжними для обробки поверхнями

- наявність на деталі зручних базових поверхонь і можливість створення допоміжних баз;

- раціональний спосіб отримання заготовки для деталей з розмірами та формами близькими до готової деталі

- повне усунення або можливе менше застосування слюсарно-пригоночних робіт;

- можливість зручного нормального підведення інструменту та вільний вихід інструменту при роботі на прохід;

- передбачити можливість можливість одночасної установки і обробки декількох деталей;

- скоротити об’єм механічної обробки,передбачити допуски на розміри деталей тільки для посадочних поверхонь,залишаючи вільними решту розмірів;

- можливість роботі декількома інструментами одночасно;

- максимально використовувати уніфіковані стандартизовані та нормалізовані деталі та вузли взаємозамінність деталей з оптимальними допусками.

Кількісна оцінка – використовується на практиці,особливо при організації серійного виробництва,при виникненні необхідності порівняти технологічності делькох варіантів конструкції виробу. Застосовується,коли вже розроблених ТП та відомі трудомісткість і собівартість виробу.

Відповідно до ДСТ 14.205-83 кількісні показники технологічності підрозділяються на:

Основні

Додаткові

До основних показників відносяться:

- трудомісткість виготовлення;

- технологічна собівартість виготовлення;

- Показник рівня технологічності по трудомісткості та собівартості

До додаткових показників відносяться:

- питома трудомісткість

- питома собівартість

- коефіцієнт уніфікації

- коефіцієнт застосування типових ТП

- коефіцієнт використання матеріалів

- коефіцієнт точності

- коефіцієнт шорсткості

Оскільки на етапі початку розробки ТП трудомісткість і собівартість виготовлення виробу ще невідома, то оцінку технологічності за основними показниками виконати неможливо. Тому на цьому етапі роботи проводять якісну і кількісну оцінку технологічності за додатковими показниками:

- коефіцієнт використання матеріалів

- коефіцієнт точності

- коефіцієнт шорсткості

Кількісну оцінку технологічності за показниками точності. уніфікації і шорсткості поверхонь для даної деталі доцільно виконувати за такими показниками:

Коефіцієнт уніфікації

Коефіцієнт уніфікації розраховується за формулою:

Куніф= Ny/No (2.1) де

Ny- число уніфікованих поверхонь

No- число оброблюваних поверхонь

Куніф=5/27=0,185

Коефіцієнт використання матеріалу

Коефіцієнт використання матеріалу розраховується за формулою

КВМ = mдет/mзг (2.2) де

mдет - маса деталі

mзг - маса заготівки

КВМ =400/500=0.8

Згідно розрахункового параметру коефіцієнт використання матеріалу

деталь «Напрямна» - технологічна

Коефіцієнт точності

Коефіцієнт точності розраховується за формулою

Кт.в. = 1-1/Асередне (2.3) де

Асередне – середне значення квалітету точності

Кт.в 1-1/13,7=0,93 >0.8;

Згідно розрахункового параметру коефіцієнту точності деталь

«Напрямна» - технологічна

Коефіцієнт шорскості

Коефіцієнт шорскості розраховується за формулою

Кт.в. = 1/Бсередне (2.4) де

Бсередне – середне значеня шорскості

Кш=1/9.8=0,102<0.32

Згідно розрахункового параметру коефіцієнту шорсткості деталь

«Напрямна» - технологічна

Таблиця2.1 - Кількісна оцінка технологічності

Найменування оброблюваної поверхні	Кількість оброблюваних поверхонь	Кількість уніфікованих поверхонь	Квалітет точності	Шорсткість поверхонь
Підрізати торець		-
Точити Æ35-016 L = 30		-		6.3
Підрізати торец		-
3 Свердлити Æ 15+0.5на L =20				12,5
Точити Æ 35+0.16 L 32		-		1.6
Підрізати торець		-
Центрувати Æ 2
Точити Æ 26-0,021-0,072 L = 39		-
Точити Æ 17,2-0,18		-
Точити Æ 16-0,43		-		12.5
Точити Æ 16-0,027		-		6.3
14 Розточити R1		-
Розточити Æ 20.5+0.21 L=24		-		12.5
Розточити Æ 26+0.52 L= 10		-
3 Розточити 60.12 з розворотом Супорта на 15о		-
Розточити R1		-
Точити під нарізку різьби Æ 32.89 L = 17		-		12.5
Точити Æ 30--0.0720.020 L = 6		-
Точити Æ 31-0.25 L = 2		-		12.5
Нарізати різьбу M33x1-6g L =17				12.5
Зачистити задирки 4 пази розміром 3		-
Точити Æ 30-0.16 L=1.2		-		6.3
Свердлити 2 отвори. Розміром 1.5
			307/13,3	255,5/9.8

Враховуючи показники технологічності можна зробити висновок, що

деталь типу «напрямна»- технологічна