Доручення

Це письмове повідомлення, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати певні юридичні чинності або отримувати матеріальні цінності.

Доручення видаються на розпорядження майном, отри- мання грошових і матеріальних цінностей. Вони поділяють- ся на особисті та офіційні.

Особисті доручення видаються окремими особами, які передають свої права іншим особам (право на отримання заробітної плати, поштового переказу та ін.). Обов’язковою умовою правомірності особистого доручення є наявність підпису службової особи й печатка установи, підприємства, що засвідчує підпис довірителя (доручення, які видаються студентам, можуть засвідчуватись навчальним закладом).

В офіційному дорученні обов’язковими є реквізити:

1. Назва організації, яка видає доручення.

2. Номер доручення й дата видання.

3. Посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видано доручення.

4. Назва організації чи підприємства, від якого повинні бути отримані матеріальні цінності.

5. Перелік цінностей із вказівкою на їх кількість і суму.

6. Строк дії доручення.

7. Зразок підпису особи, якій видано доручення.

8. Назва документа, що посвідчує особу отримувача цін- ностей (паспорт, посвідчення).

9. Підписи службових осіб, які видали доручення.

10. Печатка організації, що видала доручення.

Офіційні доручення можуть бути разовими, спеціальними й загальними:

• Разові видаються на виконання одноразової дії (отри- мання товарно-матеріальних цінностей, одержання заробіт- ної платні, пенсії, стипендії, поштового переказу).

• Спеціальні – на здійснення приватною чи службовою особою однотипних дій (представництво в органах суду, ви- конання банківських операцій у межах певного терміну).

• Загальні – на виконання широких повноважень (отри- мання документів, ведення справи в усіх судових, арбітраж- них і адміністративних установах з усіма правами, що надані законом позивачеві, відповідачеві; укладання угод, одержан- ня майна тощо).

Для багатьох доручень є друковані бланки, куди від руки вписують прізвище, ім’я та по батькові того, кому доруча- ється, що саме, де треба одержати, та завіряють підписом і круглою печаткою. Завіряється також підпис особи, на ім’я якої написано доручення.

Завірені нотаріально доручення можна передавати теле- грамою. Телеграма-доручення складається з тексту доручен- ня, який може бути відповідно скорочений, та посвідчуваль- ного напису з підписом нотаріуса й печаткою нотаріальної контори. Підпис нотаріуса засвідчується органом зв’язку, через який передається телеграма-доручення. Таке доручен- ня має силу оригіналу.

Зразок: