Форматне виведення даних

У мові С, що є попередником мови С++, введення-виведення даних здійснюється за допомогою бібліотеки stdio, що підключається директивою:

#include <stdio.h>

Форматне виведення реалізується функцією:

printf (<форматний рядок>, <список аргументів>);

<форматний рядок> – рядок символів у лапках, що показує, як повинні бути надруковані аргументи. Наприклад:

printf ("Value PI equals %f\n", pi);

Форматний рядок може містити символи тексту для виведення, специфікації перетворення та управляючі символи.. Кожному аргументу відповідає своя специфікація перетворення, наприклад,

%d – десяткове ціле число;

%f – число із плаваючою крапкою типу float або double;

%e – число в експонентній формі типу float або double;;

%c – символ;

%s – рядок.

Таким чином, специфікація перетворення починається із символу % і закінчується символом перетворення (d, f, c та ін.). Після символу % перед символом перетворення може перебувати:

– Знак мінус, що вказує на вирівнювання перетвореного аргументу по лівому краю поля виведення.

– Ширина поля виведення – задає мінімальне число позицій для перетвореного аргументу. Якщо величина аргументу вимагає більшого числа позицій, то поле виведення автоматично розширюється. Якщо ж величина має менше символів, чим зазначена ширина поля, то ліворуч від її додаються пробіли.

– Точність – число, яке стоїть через крапку за значенням ширини поля виведення й показує, скільки позицій ширини поля виведення виділяється під дробову частину аргументу типу float або double. Для специфікацій f та e точність за умовчанням дорівнює 6.

Приклади:

printf ("x=%20.8f\n", x);

– виведення значення аргументу x у поле шириною 20 з 8 знаками після десяткової крапки.

printf ("x=%-10d\ny=%-10d", x, y);

– виведення значень x і y в окремі рядки з вирівнюванням зліва.