Перенесення осей будівлі в натуру

Завдання: перенести осі будівлі в натуру способами полярних і прямокутних координат, виміряти сторони і діагоналі будівлі, визначити допустимі величини на розбіжності.

Роботу виконує бригада із 4 – 5 студентів. Для перенесення осей в натуру потрібно мати теодоліт 4Т30П, штатив, висок, стальну 50-метрову рулетку, шпильки – 7 шт., деревяні кілки – 7 шт., молоток.

Перенесення осей будівлі способом полярних координат. Встановлюють теодоліт над вихідним пунктом А (рис.7) і приводять його в робочий стан (центрують і горизонтують).

Рисунок 7. Схема побудови горизонтального кута теодолітом

Наводять зорову трубу при крузі праворуч (КП) на пункт В і виставляють на шкалі горизонтального круга відлік 0°. Обертають теодоліт до появи на шкалі горизонтального круга відліка, який відповідає значеню кута β. Відкладають рулеткою в заданому напрямку відстань d і фіксують шпилькою проектну точку будівлі П. Повторюють вищезазначені дії при крузі ліворуч і фіксують точку Л. Якщо розбіжність між зафіксованими точками не перевищує подвійної колімаційної похибки теодоліта, то посередині між точками виставляють кілок, на поверхню якого наколом шпильки наносять остаточне положення проектної точки. Аналогічні дії виконують при закріплені інших проектних точок будівлі.

Перенесення осей будівлі способом прямокутних координат. Для перенесення проектної точки 1 в натуру способом прямокутних координат над пунктом В встановлюють теодоліт, приводять його в робочий стан, наводять зорову трубу на пункт А і в заданому напрямку рулеткою відкладають по лінії геодезичної мережі відрізок , фіксують на поверхні кілка точку С. Переміщують теодоліт в точку С, будують прямий кут і по перпендикуляру рулеткою відкладають відрізок . Виставляють кілок і фіксують на його поверхні точку 1 (рис.8).

Рисунок 8. Схема перенесення проектної точки 1 в натуру способом прямокутних координат

Контрольні вимірювання. Після перенесення осей будівлі в натуру виконують контрольні вимірювання сторін та діагоналей будівлі. В необхідних випадках вимірюють також внутрішні горизолнтальні кути між осями будівлі. Визначають похибки

,

де l, L – відповідно виміряні і теоретичні значення довжин сторін або діагоналей будівлі.

Значення допустимих величин обчислюють за формулою

,

де і – одиниця допуску (і = 0,001 αL); K – коефіцієнт точності (для третього класу точності K = 0,6); α – коефіцієнт (при розмічуванні точок і осей в плані приймають α = 1).

Наприклад, якщо довжина осі будівлі дорівнює L = 30000 мм, то

мм.

Результати вимірювань і обчислень переносять на схему (рис.9).

Рисунок 9. Вимірювання сторін і діагоналей будівлі