Завдання № 3. Суд Кам’янобрідського району м

Суд Кам’янобрідського району м. Луганська, розглянувши позов механі­ка РСУ №5 Чубенка про поновлення його на роботі, позовні вимоги задо­вольнив і, крім того, стягнув за 20 днів вимушеного прогулу 1000 грн. з РСУ на користь позивача, В рішенні також було зазначено: «Виплачену Чубенку зарплату віднести за рахунок начальника відділу кадрів Глєбова, винного в незаконному звільненні». Глєбов у судове засідання не викликався і відомостей про вручення йому повістки в справі немає.

Чи є підстави для скасування рішення суду першої інстанції?

Чи може суд апеляційної інстанції розглянути цю справу по суті?

Методичні рекомендації

Для виправлення ймовірних помилок судів, що були допущені при розгляді та вирішенні справ по першій інстанції та усунення у осіб, які приймають участь у справі сумнівів в правильності рішень і ухвал законом передбачені чотири самостійні стадії цивільного процесу:

а) провадження в апеляційній інстанції по скаргам на рішення та ухвали, що не набрали чинності;

б) перегляд в касаційному порядку рішень і ухвал суду першої інстанції, після їх перегляду апеляційним судом та рішення і ухвали суду апеляційної інстанції;

в) перегляд судових рішень Верховним Судом України;

г) окреме провадження.

Конституцією України (ст. 129) до основних засад судочинства внесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Реалізація зазначеного конституційного положення знайшла втілення в Главах 1 та 2 Розділу V ЦПК, якими врегульовані питання апеляційного та касаційного оскарження судових рішень.

Право на апеляційне оскарження є однією з гарантій права на судовий захист, що надає можливість особам, не згодним з рішенням суду, оскаржити його в суд вищої інстанції. Таким чином, можна зробити висновок, що апеляційне провадження— це факультативна стадія цивільного процесу, під час якої апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтова­ність рішень та ухвал суду першої інстанції, що не набрали законної сили.

Оскарження судових рішень та ухвал, що не набрали чинності є найбільш швидким та доступним засобом перевірки законності та обґрунтованості судових постанов. Подача апеляційної скарги з дотриманням порядку та строку встановлених законом, тягне за собою обов’язок розгляду справи судом апеляційної інстанції –судовою палатою у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції знаходиться суд, чиє рішення оскаржується.

Суди апеляційної інстанції забезпечують не тільки своєчасне виправлення судових помилок, але і єдінообразно направляють судову практику у точній відповідності до закону. Контролююча функція апеляційних судів за діяльність нижчестоящих судів здійснюється у специфічній формі – шляхом постанови судом апеляційної інстанції рішень або ухвал по кожній справі і повинна відповідати конституційному принципу незалежності суддів і підкорення їх закону. Саме на слід звернути увагу при підготовці до першого питання.

Готуючись до другого питання слід згадати вимоги, яким повинно відповідати судове рішення. Саме порушення вимог законності та обґрунтованості є підставами перегляду справ у порядку апеляційного провадження. Згідно діючого законодавства (ч. 1 ст. 213 ЦПК) вимога законності встановлює, що судове рішення повинно бути постановлене у відповідності із нормами матеріального та процесуального права. Це означає, що суд повинен вибрати закон, який підлягає застосуванню у даному конкретному випадку і правильно втлумачити норму закону.

Вимога обґрунтованості (ч. 2 ст.213 ЦПК) означає, що рішення суду повинно бути ухвалено на підставі повно та всебічно з’ясованих обставин справи, на які посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Слід запам’ятати, що якщо вимога законності стосується юридичної сторони судового акту, то вимога обґрунтованості – до фактологічної.

При підготовці до третього питання, насамперед слід розуміти, що справа у апеляційному суді розглядається за загальними правилами цивільного судочинства встановленими для розгляду справ судом першої інстанції, за виключеннями, встановленими Главою І Розділу V ЦПК. До таких винятків і доповнень можна віднести наступне:

зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), вста­новлюватися обставини і досліджуватися докази доповідає суддя-до­повідач;

першою пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони,— першим дає пояснення позивач;

суд може обмежити тривалість дебатів. При цьому кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однако­вий проміжок часу для виступу.

Для більш поглибленого вивчення цього питання необхідно визначитись і з межами судового розгляду справи (ст. 303 ЦПК).

При підготовці до четвертого питання треба звернутись до положень ст. 307 ЦПК.За загальним правилом повноваженнясуду апеляційної інстанції – це сукупність його прав та обов’язків, пов’язаних із застосуванням процесуально-правових наслідків щодо рішень і ухвал суду першої інстанції у цивільних справах, що розглядаються в апеляційному порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 307 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстан­ції апеляційний суд має право:

а) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і зали­шення рішення без змін.Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухва­лив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

б) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

невідповідність висновків суду обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються поруше­ними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ст. 309);

змінити рішення;

постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з загальних підстав, ви­значених статтями 205 і 207 ЦПК.

За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції (ч. 2 ст. 307)апеляційний суд має право:

а) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін якщо ухвала є законною та обґрунтованою та постановлена з дотриманням вимог закону. При цьому судом повинні бути наведені мотиви, за якими відхиляються доводи скарги.

б) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу з цього питання.

Таке повноваження апеляційний суд реалізує тоді, коли допущені судом помилки можуть бути усунені, або є необхідність уточнити і правильно викласти суть процесуальної дії чи підстав її застосування.

в) змінити ухвалу;

г) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Це повноваження суд апеляційної інстанції реалізує у випадку порушення судом першої інстанції вимог законності та (або) обґрунтованості.

Питання для самоконтролю:

1. В який термін можна оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції?

2. В який термін можна оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції?

3. До якого суду необхідно подати заяву про апеляційне оскарження?

4. До якого суду необхідно подати апеляційну скаргу?

5. Чи можна подати апеляційну скаргу без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження?

6. Чи може подати апеляційну скаргу особа, яка не приймала участь у справі, але відносно котрої судом першої інстанції було постановлено рішення?

7. Протягом якого строку суддя-доповідач повинен вирішити питання про порушення апеляційного провадження?

8. Як повинен вчинити суд апеляційної інстанції, якщо при підготовці справи до судового розгляду суддя-доповідач з’ясує, що судом першої інстанції не були розглянуті зауваження на повноту фіксування технічного процесу технічними засобами?

9. Чи може суд апеляційної інстанції вийти за межі апеляційної скарги, якщо буде виявлено грубе порушення закону судом першої інстанції?

10. Що повинен зробити апеляційний суд, якщо поза увагою апелянта залишилась очевидна незаконність та необґрунтованість рішення суду 1 інстанції у справах окремого провадження?